Помаранчевий футбол.

На «Українській Правді» побачив заголовок статті «Блакитні» vs «Помаранчеві», яка стосувалася прогнозів футбольного матчу 6 липня між Уругваєм і Нідерландами. Побачив це тоді, коли Нідерланди вже поєдинок виграли.

Подумалося – цікаво, який відсоток українських глядачів, дивлячись цей поєдинок, асоціювали собі кольори команд із нашими українськими політичними антагоністами - у форматі Майдану, або останніх президентських виборів? Принаймні мені таке співставлення під час перегляду матчу в голову не прийшло.

А зараз задумався. Майдан – це так, це було досить подібно. У чесній боротьбі при майже рівних потугах «блакитного» адмінресурсу і «помаранчевого» народного здвигу «помаранчеві» перемогли. Але до останніх президентських виборів така аналогія вже би явно не пасувала. На жаль. І зовсім не через виграш «блакитних».

Отже нехай краще «помаранчеві» у нашій пам’яті асоціюються лише з Майданом, а не тим маразмом, який вони влаштували опісля.

А в неділю знову побачимо футбольних «помаранчевих».

На жаль, не у грі з Німеччиною. Я вже колись спостерігав у товаристві голландців поєдинок цих двох команд. Тому знаю, що на полі може невидимо і ледь-ледь відчутно блукати привид 2-ї Світової Війни. Можливо, що вболівальники «помаранчевих» знову би викрикували нікому окрім них не зрозумілі гасла, щоб вивести німців з рівноваги. Наприклад: «Віддайте наші ровери!».

Але сьогодні німців обіграли динамічні іспанці. Тому за «золото» будуть грати потомки колишньої «золотої» імперії та її відсталої, заболоченої північної колонії, яка спромоглася здобути незалежність і влаштувати першу у світі буржуазну революцію. А після перемоги змобілізувала народ, завоювала собі місце у світовій економіці та невдовзі стала найбагатшою країною світу.

Бо там була справжня революція і справжні «помаранчеві».