Пустопорожня балаканина про розкол України, її поділ між сусідами, як і думка про «цивілізоване розлучення» вже набила оскомину. На практиці це свідчить або про застосування політтехнологій, або ж про розмірковування вражених глибоким інфантилізмом людей.

Польська письменниця Барбара Космовська цьогоріч стала спеціальним гостем Львівського міжнародного дитячого фестивалю, до якого видавництво «Урбіно» підготувало вже третій український переклад письменниці – роман «Позолочена рибка».

Мабуть, досі панує думка загалу, мовляв представники єврейського народу не надаються до високих досягнень у спорті. На цей стереотип, до речі, працювали самі євреї, забувши потужність свого Самсона чи Давида, який майстерно володів пращею.

Невдовзі після призначення Сергія Зюбаненка начальником Львівського міського управління міліції до ZAXID.NET надійшов анонімний лист, в якому автор подав низку, як він сам їх назвав, «цікавих фактів» про головного міліціонера Львова. Тут – і хабарництво, і розкрадання грошей, і прикривання свого брата у кримінальній справі.

- Десь на Прикарпатті чи Закарпатті судили педофіла-вихователя інтернату. Засудили — дали сім років тюрми і після цього два роки заборони працювати вихователем. А потім — можна?!.. А ось у Росії за таке — примусова кастрація і пожиттєве ув'язнення. Думаю, така суворість закону говорить про те, що росіяни захищають моральне здоров'я свого суспільства.

Міфотворчість та вибудовування пантеону героїв не є виключно українською особливістю. Ми пам’ятаємо імена видатних українців, увіковічуємо їх у монументах та підручниках. Здається, ми, у Західній Україні, настільки влилися у цей процес, що не дуже замислюємося, чи вартий герой тих лаврів, якими ми його увінчуємо.