Увімкнути біжучу стрічку

Американські міфи. Пролог

8
Фото: Американські міфи. Пролог

Українці, які народилися в СРСР, формували своє уявлення про Америку під впливом комуністичних ідеологічних кліше, або ж слухаючи «ворожі радіоголоси» на кухні. Сучасна молодь має дещо інше бачення заокеанського світу.

Але і ті, й інші часто перебувають у полоні міфів та стереотипів. Труднощі отримання американської візи, дороговизна авіаперельоту не дають більшості українців отримати власні враження від США, сформувати об'єктивні уявлення. Чимало з нас досі бачить Америку лише очима Михайла Задорнова або ведучого передачі для телемандрівників. Опінію також формують публікації у пресі, базарні розповіді тощо. У цьому циклі матеріалів, публікацію яких сьогодні розпочинає ZAXID.NET, немає спроби претендувати на істину в останній інстанції. Є хіба що бажання поділитися враженнями від власного сприйняття різниці між уявною та реальною Америкою.

 

American dream

ArticleImage_1_10666.jpgПерше, що приходить на гадку, коли думаєш про США, є так звана «American dream» (американська мрія), яка полягає в тому, що кожна людина може стати заможною, одного ранку прокинутися мільйонером. Багато людей вірять у такі перспективи і реалізовують їх. Мільйони американців є «self made peoples» (такими, які самі себе зробили). Підтверджень цьому чимало. Білл Гейтс, донедавна найбагатша людина світу, не закінчивши навчання в університеті, почав власний бізнес з нуля і став королем комп'ютерних програм. Багато інших не успадковували мільйонів, але стали мільйонерами. Прикладами втілення американської мрії є й чимало українців Америки. Деякі з них стали академіками, професорами, суддями, бізнесменами тощо. Один з таких українців США, який нині є заможним, успішним і знаним, розповідав мені, що приїхав до Америки, маючи у кишені всього п'ять доларів. Разом з тим знаю людей, які поверталися з невдалих заробітків в Америці, проклинаючи її. Не всім однаково щастить, але пересічний представник середнього класу, який заробляє понад 5 тисяч доларів у місяць, не особливо комплексує через те, що не має власного літака. Йому достатньо того, що він має хату, авто, можливість навчати дітей, подорожувати світом, добре відпочивати.  Тому у тих країнах, де кількісно домінує середній клас, перспектива або загроза революції рівна нулю.

Ми часто сприймаємо американців, як супербагатих людей. Але вони себе такими здебільшого не вважають. Як виявилося - не дарма. Коли я бачив в Україні, як один знайомий американський науковець на всьому економить і постійно бідкається нестачею грошей, то думав, що він просто дуже скупий. Але, коли побачив тутешнє життя зсередини, то дещо змінив свою думку. Більшість американців живуть у кредит. Першою позикою в житті пересічного американця є кредит на навчання. У загальноосвітніх школах всі вчаться безкоштовно, а далі потрібно платити. Плата за навчання може складати 20 або й більше тисяч доларів щорічно. Отже, гроші за науку потрібно повернути. Потім потрібно сплачувати кредит за будинок, авто. До прикладу: найдешевші двокімнатні апартаменти у Вашингтоні коштують 130 тисяч доларів. Моргедж (позики на житло) даються на тривалий час (30 або й більше років) під 5-6% річних. Місячний платіж може складати більше 1 000 доларів. Плюс 300-400 доларів місячно за куплений у лізинг новий автомобіль (термін виплати - 8 років), плюс комунальні послуги, які зимою можуть бути під 500 доларів. Виходить кругла сума. Тобто, більшість людей до старості живе в борг. Від того, скільки позик бере громадянин і наскільки дисципліновано сплачує передбачені платежі, залежить його кредитна історія. Нею американці дорожать так само, як доброю репутацією.

 

Економіка

Америка досі найбагатша країна світу, але її національний борг у 2007 році склав 9,14 трильйонів доларів. Він росте по 1,4 млрд доларів у день, або майже по одному мільйону доларів за хвилину. Якщо ця цифра перевищить 10 трлн, то знамените електронне табло у Нью-Йорку на Times Square, яке показує розмір боргу, доведеться замінити, бо не вистачить клітинок. США також переживають кризу спаду на ринку житла. Цьогорічні показники найгірші за останні 27 років.

 

Сучасна політика

ArticleImage_2_10666.jpgСША вважають сферою своїх інтересів увесь світ. Кудись експортують демократію, кудись зброю, десь виступають посередниками у миротворчих переговорах, а десь воюють. Америка збільшила кількість своїх військових в Іраку, водночас визнала, що Іран заморозив розробку власної ядерної зброї, а отже, нової війни поки що не планує. У 2008 році відбудуться президентські вибори. В Конгресі вже нині домінують представники Демократичної партії. Вважається, що наступний президент також буде демократом. Аналітики прогнозують, що найімовірнішими президентами можуть стати перший в історії президент-афроамериканець Барак Абама, або перша в історії жінка-президент Гіларі Клінтон. До нинішнього президента американці ставляться по-різному. Дехто його обожнює, а дехто носить значок з написом «Fush Buck».

 

Імміграційна політика

ArticleImage_3_10666.jpgУ Америці перебувають приблизно 10 мільйонів нелегальних мігрантів. Більшість з них - латиноамериканці, які потрапляють до країни через кордон з Мексикою. Демократи тяжіють до лібералізації імміграційної політики, а республіканці до того, щоб зробити її жорсткішою. Сенатор-демократ Річардсон нещодавно сказав: «Якщо ми поставимо на кордоні з Мексикою загороджувальну стіну десятиметрової висоти, то для неї знайдеться десятиметрова драбина». До речі, 70 процентів нобелівських лауреатів США колись були емігрантами. Але поки що антиемігрантські настрої в Америці дуже сильні.

 

Українська діаспора

ArticleImage_4_10666.jpgВ Америці - чотири хвилі української еміграції. За різними оцінками, від 500 тисяч до двох мільйонів осіб. Серед потужних організацій - «Український конгресовий комітет», «Український Народний Союз Америки», «Вашингтонська група». Сильними установами також є українські дослідницькі центри Гарвардського, Колумбійського та Іллінойського університетів. Хоч багато хто в Україні образливо називає старших представників української діаспори «баняками», з ними рахуються американці, а українська громада в Америці є впливовішою, ніж російська.

 

Фото з сайтів http://www.hist.msu.ru/, festival.1september.ru

Автор: Віталій Жугай, Вашингтон
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі[8]
Повідомляти про нові коментарі
avatar
Viter
Vse napusane pravda/byla mojluvist pobachutu vlasnumu ochuma/Popru krutuky,"Zaxid.net"pechataute statti pro juttia y sviti.Liydu povunni znatu,matu zmogy porivniatu svoe juttia i juttia za kordonom.Bratu do dosvidy naukrache,a ne postiuno vstavatu na grabli i rozbuvatu sobi golovy do mizkiv.
avatar
Сепаратист
А яке діло українцям да "американської мрії" чи "американських міфів"? Та нехай собі живуть як хочуть. Це їхня справа.Можливо,було б краще зайнятися нарешті своїми справами і почати жити, а не існувати.
avatar
ив
Сам миф придумал. Сам же и "разоблачил". Таk ведь легче писать: чем глупее миф, тем легче "разоблачать".
avatar
rura
Avtor nichogo ne rozumie. Porozmovlyav z 3 xlopokamy i vzhe pretendue na istiny. Rozpovidae istorii z trete na desyate. Pevni mify? Yaki mify vin xoche rozkryty? Te sho xlop z $3 mozhe stati na nogy za pary rokiv. To ne e mif. Pracyuvaty treba. I shos` v golovi maty.
avatar
Славко (Бостон)
В Україні називають діаспору не тільки "баняками". Це лише "квіточки". Люди називають діаспору і звинувачують її в "запроданстві", тобто така погана наша діаспора бо свого часу "втікла" з України і не залишалась до кінця!!! Але ті самі особи подають документи на різні гранти і стипендії, організовані чи проспонсоровані представниками діаспори. Але такий вже маємо стан речей, на жаль.
avatar
Славко (Бостон)
Цікава стаття, і може трохи розвіє українцям ілюзії про "прекрасне життя" в Америці.
avatar
zaxid.net
Віталій Жугай - стипендіат Фонду Фулбрайта. Це перший матеріал з циклу, який ми розпочинаємо цією статтею. Далі буде про те, що він побачив на власні очі в Америці, і що у нас асоціюється з певними американськими стереотипами-міфами. Його статті - це щоденникові спостереження стороньої людини.
avatar
Ага
Надеюсь, Виталий Жугай - не баняк :) Читал с интересом.
Ми пам'ятаємо
Культура.NET
Десять золотих поетів за Жаданом
Василь Карп'юк, Брустури
Актуальний текст