Американські міфи. Свята, туризм, сервіс, ціни

Свята

В Америці не святкують так часто і так гучно, як в Україні. Загальнодержавними святами є Новий Рік (1 січня), Різдво (25 грудня), день народження Джорджа Вашингтона (19 лютого), день народження Мартіна Лютера Кінга (15 січня), День пам'яті (28 травня), День незалежності (4 липня), День праці (3 вересня), День Колумба (8 жовтня), День ветеранів (12 листопада), День подяки (22 листопада). З найвідоміших неофіційних - Гелловін (ніч з 31 жовтня на 1 листопада).

Перша відмінність, яку ви відчуваєте на новорічні свята - це відсутність петардової канонади. В Україні період зимових свят у багатьох асоціюється з невпинною стріляниною. Тут це дозволено лише у спеціально відведених місцях. Проте свято від цього не стає менш урочистим. Повсюди ялинки, світлова ілюмінація, Санта Клауси, ялинкові прикраси. Найграндіозніша новорічна імпреза відбувається в Нью-Йорку. Цього року більше мільйона людей зібралося на всесвітньо відомій Таймс Сквер, щоб разом зустріти новий рік. Американський президент з цього приводу не звертається до своїх співгромадян з екрана телевізора, як це прийнято в Україні або Росії. Новорічних «голубих вогників» та колективних переглядів «Іронії долі...» також немає. Відлік останніх миттєвостей року, що минає, йде не за курантами, а голосом ведучого новорічного репортажу з Нью-Йорку: «десять, дев'ять, вісім...і т.д.», як при запуску ракети. Найулюбленішими святами американців є Різдво та Новий Рік. У ці дні вони часто їздять у гості до родини, подорожують світом і країною. Серед найпопулярніших - День подяки. У цей день американці змагаються у благодійності, збираються у колі сім'ї з традиційною індичкою на столі. Молодь особливо любить Гелловін. Бо це велика атракція - шоу з гарбузами, карнавальна хода перевдягнутих у страховиська людей, жарти.

Туризм

Коли я побачив, що турпоїздка до Мексики з проживанням у 5-зірковому готелі, де «все включено», коштує 500 доларів на тиждень, то зрозумів, що американці ще не скоро десятками тисяч подорожуватимуть в Україну, бо сам авіапереліт до нас коштує щонайменше 600 доларів. Дуже популярні серед громадян Штатів їхні ж вічнолітні курорти. Вартість невеличкого бунгало на 3 осіб у Флориді, наприклад, від 50 доларів на добу. У ці дні, коли писався матеріал, колега знайшла пропозицію відпочинку в Маямі за 350 доларів включно з перельотом з Вашингтону і проживанням  3 дні. У США взагалі дуже багато таких пакетних пропозицій. Разом з тим, американці дуже люблять подорожувати світом. Під час 8-ми годинних авіаперельотів (з Америки до України і навпаки) я неодноразово спілкувався з тутешніми пенсіонерами, які вирішили побувати в Росії або у нас, бо більшість країн, куди прийнято подорожувати, вони за свої 70-80 років уже відвідали.

Сервіс

Про сервіс у США я був кращою думки, коли приїжджав сюди ненадовго. Але це як у тому жарті: «Одна справа - турпоїздка, а зовсім інша - еміграція». І хоч я й не емігрант, але побувши за океаном довше, відкрив для себе чимало несподіваного.

Низова ланка обслуговуючого персоналу в Америці, зі зрозумілих причин,  представлена не надто працелюбними та освіченими людьми. Назагал вони чемніші, ніж працівники українських ЖЕКів, але, перепрошую, справляють враження тугодумів. Можливо, їм просто нема куди поспішати і заради чого «розриватися», адже платять їм за робочі години (починаючи з 8 доларів за год.), а не за кількість чи якість виконаного протягом цього часу. Прикладів чимало. Компанія «Аір Франс» загубила мій багаж. Аби пробитися крізь автовідповідачі, які тут, до речі, всюди, і заповнити всі необхідні документи, у мене пішло купа часу і нервів. Більше тижня персонал шукав мій загублений багаж, і коли врешті-решт його доставив, виявилося, що сама компанія компенсації за незручності не пропонує. Для цього треба всі процедури починати  знову і це може тягтися кілька місяців. Консьєрж у моєму будинку двічі перефотографовувала мене для вхідної перепустки, й обидва рази якість на фото була така, що я виглядав олігофреном. Через тиждень інша працівниця заявила, що моя реєстрація загубилася і процедура повторилась. Працівники «Сошіал Секьюріті Адміністрайшен» тричі робили помилку у прізвищі моєї колеги-вченого з Росії, а потім таки загубили документи. І це не поодинокі випадки. До речі, у Канадській провінції Альберта «Сошіал Секьюріті Адміністрайшен» почала працювати краще тільки після того, як її приватизували. Взагалі процес виготовлення документів на право праці, проживання тощо надзвичайно довгий, триває місяці. Приятель зі Львова, коли стажувався у Бостоні, чекав свої папери 7 місяців. До речі, без «Сошіал секьюріті кард» (щось на кшталт нашого ідентифікаційного коду) неможливо повноцінно користуватися своїм банківським рахунком або влаштуватися на роботу легально. У столиці Америки я не з першого разу знайшов фотоательє, яке могло зробити мені за певними параметрами фотографії в електронному вигляді. У результаті виявилося, що світлини так і не відповідали потрібним характеристикам і використати їх не вдалося. Відома фірма «Верайзен», після підписання контракту, протягом двох місяців обіцяла, але так і не спромоглася послати техніка, щоб підключити Інтернет, і мені довелося відмовитися від її послуг. Коли хтось поцупив з пральні житлового комплексу мою ковдру, адміністрація зажадала від мене купити нову, не погоджуючись з тим, що майнова безпека мешканців - її обов'язок. Хоча вартість помешкань у цьому комплексі досить висока  (1500 дол. за малюсіньку однокімнатну квартиру, так звану «студіо»). Перелік можна продовжувати й далі...

Загальне враження таке, що ці люди просто очманіли від доволі ситого життя й працюють у напівсонному режимі, не проявляючи особливих старань та здорової ініціативи ні до чого.

Ціни

Складається враження, що майже єдине, що є дорожчим в Америці, порівняно з Україною, - це нерухомість. Середній будинок у столиці коштує від 700 тисяч доларів. Зауважу, що йдеться про невеликий, як на наші звички, дім на малюсінькій неогородженій діляночці. «Пластикові» будинки можна придбати майже удвічі дешевше.  Авта й одяг (маю на увазі не ексклюзив), навіть бензин коштують менше, ніж у нас. Їжа в США також доволі недорога. Пересічний обід обійдеться у 5-7 доларів, а смажена курка у супермаркеті - 4,5 долари. Водночас оренда житла може сягати й 10 тисяч доларів місячно. Ціна залежить від міста й району. Може починатися з 200 доларів (для ветеранів воєн). У Вашингтоні 1-кімнатана студія в середньому обійдеться у 1,5 тисячі. Поблизу міста вартість таких апартаментів уже може бути 600 доларів.

Одягатися тут можна приблизно за ціною українських базарів.

Фото з сайтів http://www.hist.msu.ru/, festival.1september.ru