Громадськість Львова проти підпорядкування Музею "Тюрма на Лонцького" СБУ

«Не можна допустити, щоб творення концепції музею та його діяльність залежали від політичних чинників, ідеологічної орієнтації та особистих поглядів людей, які можуть обіймати вищі державні посади. Єдиний спосіб уникнути цього - вивести музей з підпорядкування Служби безпеки України», –йдеться у листі.

На думку підписантів, "саме місто Львів, володіючи великим культурним потенціалом і тривалими міжнародними зв’язками, повинно бути основним ініціатором і засновником такого музею. Саме львівська громада є надійним гарантом створення та стабільної діяльності вищеназваної установи."

Подаємо повний текст листа.

"В Україні розпочали реалізовуватися проекти, що стосуються історичної пам’яті, вивчення історії та вшанування жертв людиноненависницьких режимів. Не може не тішити початок конкретних дій державної та місцевої влади щодо створення меморіальних музеїв та науково-дослідницьких центрів.

Однак, наукові кола, як українські, так і закордонні, та громадськість Львова стурбовані ситуацією, що виникла навколо створення у місті меморіального музею "Тюрма на Лонцького" – науково-дослідницької установи, що покликана досліджувати історію репресій та злочинів проти людства, спрямованих проти українського, польського, єврейського та інших народів Галичини, Волині, Закарпаття і Буковини у часи між Першою і Другою Світовими війнами, в часи радянської і нацистської окупацій та у післявоєнний період.

Приміщення колишньої тюрми на Лонцького є місцем трагедії для багатьох тисяч мешканців Львова. Це місце свідчить, що у ХХ столітті тоталітарні та авторитарні режими "мотивували" знищення людей за расовими, етнічними, політичними, соціальними, релігійними "причинами", спрямовуючи свої репресії та злочини проти різних груп людей, приводячи до бруталізації суспільства та його занепаду. Колишня тюрма на Лонцького – це місце, яке є символом трагічної історії Львова у ХХ столітті, тому важко переоцінити його важливість для громади міста.

Стурбованість викликає той факт, що музей засновується як структурний підрозділ Служби безпеки України. Важливою є готовність Служби безпеки України сприяти творенню музею, насамперед через відкриття доступу до архівних матеріалів. Така відкрита співпраця є знаковою зміною у розвитку української держави. Проте не можна допустити, щоб творення концепції музею та його діяльність залежали від політичних чинників, ідеологічної орієнтації та особистих поглядів людей, які можуть обіймати вищі державні посади. Єдиний спосіб уникнути цього - вивести музей з підпорядкування Служби безпеки України.

Музей "Тюрма на Лонцького" буде важливим чинником в утвердженні Львова як європейського міста та України як європейської держави. Меморіал має стати місцем зустрічей, взаєморозуміння та усвідомлення минулого. Саме тому місто Львів, володіючи великим культурним потенціалом і тривалими міжнародними зв’язками, повинно бути основним ініціатором і засновником такого музею. Саме львівська громада є надійним гарантом створення та стабільної діяльності вищеназваної установи. Держава повинна всебічно підтримувати такі ініціативи територіальних громад, допомогти Львову у створенні Музею та сприяти його становленню і розвитку.

Переконані, що тільки шляхом найширшого залучення громадськості, включно з експертами, науковцями та дослідниками, можна створити перший в Україні Меморіальний музей–в’язницю "Тюрма на Лонцького" – важливий науково-дослідницький та освітній центр, місце вшанування пам’яті жертв, які страждали та загинули на цьому місці.

З повагою,

Петро Франко, голова Львівського обласного Товариства політичних в’язнів і репресованих

Олесь Гуменюк, голова Львівського крайового Братства воїнів ОУН-УПА

Мирослав Маринович, правозахисник, публіцист, член-засновник Української Гельсінської групи, організатор амністерського руху в Україні

Ярослав Грицак, професор Українського Католицького Університету, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка

Тарас Возняк, політолог, культуролог, філософ, засновник та головний редактор незалежного культурологічного часопису "Ї"

Леонід Зашкільняк, заст. директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Ілько Лемко, журналіст, публіцист, історик

Богдан Панкевич, почесний консул Королівства Нідерландів

Олег Павлишин, доцент кафедри новітньої історії України, співробітник інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка

Андрій Мокроусов, відповідальний редактор, часопис "Критика"

Іван Губка, багатолітній політв’язень, головний редактор часопису "Воля і Батьківщина"

Ігор Скочиляс, голова історичної комісії Наукового товариства ім. Т. Шевченка в Україні

Олег Турій, завідувач кафедри церковної історії Українського Католицького Університету

Оксана Кісь, історик, етнолог, наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України

Ірина Кіянка, доцент кафедри політичних наук і філософії Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Мирон Стахів, історик, археолог, музеєзнавець, директор Програми імені Фулбрайта в Україні

Оксана А.Винницька, доктор педагогічних наук, член кореспондент Наукового товариства ім. Т. Шевченка в Канаді

Марко Царинник, історик

Ігор Марков, політолог, завідувач сектору етносоціальних досліджень Інституту народознавства НАН України

Тетяна Журженко, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, Харківський Національний Університет ім. В.Н. Каразіна, науковий співробітник Інституту політичних наук Віденського університету

Володимир Кулик, політолог

Наталя Федорович, історик

Леонтій Войтович, професор, д. і. н. Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач кафедри історії середніх віків і візантиністки

Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, директор Українського центру вивчення історії Голокосту

Софія Дяк, історик

Наталка Римська, есеїстка, перекладачка

Тарік Сиріл Амар, академічний директор Центру міської історії Центрально-Східної Європи

Лист залишається відкритим для підписання усіма людьми, які підтримують це звернення. Солідарність з авторами листа можна висловити за електронною адресою: za_muzejlonckogo@ukr.net