Кому потрібні львівські винаходи?

Минулого року в нашій державі було запатентовано майже вісім тисяч винаходів та корисних моделей. З них 300 отримали львівські науковці. Згідно із статистичними даними, у місті Лева працює більше тисячі винахідників. Торік у виробництво було впроваджено понад півсотні їхніх винаходів, корисних моделей і рацпропозицій, себто навіть більше, аніж запатентовано. Як пояснила ZAXID.NET головний спеціаліст Головного управління статистики у Львівській області Любомира Косюк, те, що впроваджених розробок минулого року було більше, аніж видано патентів, пов’язано з тим, що підприємці активніше почали використовувати ті нововведення, патенти на які були видані у попередні роки. Однак, незважаючи на те, що кількість затребуваних новаторств львів’ян сягає кількох сотень за рік, самі науковці перманентно нарікають на те, що їхні винаходи легко запатентувати, проте напрочуд важко втілити в життя.

«Насправді дуже мало винахідників може похвалитись тим, що їхні здобутки були запроваджені у виробництво, - розповіла ZAXID.NET заступник завідувача відділу організації наукових робіт і маркетингу (Група захисту робіт інтелектуальної власності) НУ «Львівська Політехніка» Надія Мокра. – Протягом останніх років серед львівських винахідників спостерігається підвищений інтерес до створення різного року замінників традиційних джерел енергії альтернативними, зокрема сонячною енергією. Щоправда, хоча такі винаходи є, їх практично не впроваджують у життя, оскільки підприємства або не мають грошей, або ж не хочуть змінювати вже роками налагоджене виробництво і вкладати кошти у щось нове. Приміром у «Львівській Політехніці» є 200 винахідників. Минулого року вони подали 85 заявок на отримання патентів і отримали 30 – на винаходи, 52 – на корисні моделі, 1 – на промисловий зразок. Але наразі нічого з того у виробництво Україні не впроваджено. Тому часом винахідники продають ліцензії на право запроваджувати у виробництво винайдені ними технології за кордоном».

Незважаючи на те, що львівські винахідники кропітливо працюють, інколи складається враження, що похвалитись їм особливо нічим. Принаймні організатори Всеукраїнського конкурсу «Винахід 2009» кажуть, що Львівщина не представила там нічого гідного. Призові місця на цьому конкурсі зайняли науковці з Сум і Харкова, а найбільше заявок надійшло з Дніпропетровської (63 роботи), Київської (60) та Харківської (47) областей, що на думку організаторів свідчить про великий науково-технічний потенціал цих регіонів. Лідери серед галузей – машинобудування та приладобудування (69 робіт), медицина та фармакологія (42), агропромисловий комплекс (30). Такий галузевий розподіл відповідає загальній статистиці патентування в Україні. Львівщина ж (як і Волинська, Рівненська, Херсонська, Тернопільська і Чернігівська області) у другий тур не пройшли взагалі або отримали в ньому занадто низькі оцінки. 

 

незважаючи на те, що кількість затребуваних новаторств львів’ян сягає кількох сотень за рік, самі науковці перманентно нарікають на те, що їхні винаходи легко запатентувати, проте напрочуд важко втілити в життя

 

Надія Мокра закликає не поспішати з такими висновками про низький рівень винахідницького потенціалу Львова. «Наші науковці просто не хочуть подавати свої роботи на цей конкурс, - сказала вона. – Щоб взяти у ньому участь, потрібно заповнити купу паперів, а реального результату – жодного. Щороку просимо їх таки робити це, а цьогоріч вирішили допомогти – самотужки заповнити усі необхідні документи за наших винахідників».

Заступник завідувача відділу організації наукових робіт і маркетингу (Група захисту робіт інтелектуальної власності) НУ «Львівська Політехніка» запевняє, що Львів усе ж таки є потужним інноваційним центром. «Хоча ми не є лідерами», проте входимо у п’ятірку найкращих разом з Києвом, Харковом, Донецьком…», - вважає вона. У тому, що у дечому Львів – таки серед лідерів, переконував ZAXID.NET і спеціаліст відділу економічного розвитку Львівської міської ради Іван Дмитрасевич. «Про першість говорити важко, оскільки тут потрібно оцінювати за багатьма критеріями, та якщо говорити про підтримку науковців-винахідників місцевою владою, тут Львів точно перший, бо мало де так сприяють розвитку інноваційної сфери».

У Львові ж, за словами Івана Дмитрасевича, відбуваються профільні семінари, конкурси, фестиваль науки… Зокрема, цього року пройшов конкурс «Програма науково-технічного підприємництва», де заявки на гранти розміром 24 тис. у. о. подали автори 24 проектів. З семи фіналістів п’ятеро – львів’яни. З їхніх проектів-переможців чиновник виокремлює розробки Інститут біології клітини у галузі лікування ракових захворювань, доставки ліків в організм людини за допомогою наночастинок… Завдяки гранту, а також обов’язкові умові конкурсу - 10% фінансуванню проекту тією чи тією фірмою, проекти-переможці мають бути втілені у життя.

Найсильнішими галузями науки у Львові вважають ІТ-сферу, біологію, нанотехнології, хімію. Проте, оскільки з державним фінансуванням науки ситуація перманентно складна, багато науковців співпрацюють з іноземними партнерами, тож результати їхньої праці часто допомагають не українцям – патентують винаходи українських науковців уже за кордоном. На думку голови державного департаменту інтелектуальної власності Миколи Паладія, новітні технології в Україні є, проте вони нікому тут не потрібні, відтак багато винаходів українців, які визнають на світовому рівні, тут так і залишаються нереалізованими. «Хоча про це багато не говорять, але статистика, напевно, є жахливою, - зазначив ZAXID.NET Іван Дмитрасевич. – Багато винаходів потрапляють за кордон без відома держави. Зрештою, багато науковців їдуть за кордон і там провадять свої дослідження і отримують результати. У нас залишилися лише патріоти, які тут розвивають науку».

Висновки не дуже веселі – ймовірно, що незабаром розвивати науку буде нікому, бо фізика, хімія, біологія стали геть непрестижними спеціальностями серед молоді. Саме для того, щоб «навернути» їх до цих спеціальностей, у Львові почали проводити «Фестиваль науки». Цього року його відвідали понад 4000 учнів. Вони могли побачити справді чимало цікавого. Приміром, розробки учнів секції інформатики Малої академії наук: система аналізу і корекції рухів людини під час виконання фізичних вправ, система планування маршрутів мобільних роботів на основі генетичних алгоритмів «RoboWay», реабілітаційна гра для дітей з дитячим церебральним паралічем. 

 

якщо говорити про підтримку науковців-винахідників місцевою владою, тут Львів точно перший, бо мало де так сприяють розвитку інноваційної сфери

 

На думку начальника відділу економічного розвитку ЛМР Вікторії Довжик, такі заходи є напрочуд потрібними, щоб привернути увагу людей до науки та дати новий імпульс для нових відкриттів. «Вони передусім спрямовані на розвиток та створення інноваційної інфраструктури та залучення інвестицій у сферу економіки міста. А інвестиції можливі лише тоді, коли про проекти будуть знати, коли наші науковці зможуть на рівних говорити з бізнесменами. Для цього потрібно передусім підіймати статус науковця-дослідника. Науковець має бути в центрі уваги», - зауважила Вікторія Довжик.

Поставити винахідника на чільне місце в суспільстві, причому, починаючи безпосередньо зі шкільної лави, хочуть і в уряді. Нещодавно перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв заявив, що треба ввести державне замовлення на винаходи школярів. «Я думаю, що ми взагалі придумаємо яку-небудь таку штуку, типу державного замовлення на винаходи», - сказав Клюєв. Зі слів першого віце-прем'єра, у державному бюджеті на 2010 рік передбачено фінансування академії, однак додав, що Кабінет міністрів звернеться до місцевих органів влади із проханням, щоб при формуванні місцевих бюджетів були також передбачені кошти на це.

Утім, наразі держава на фінансування новітніх розробок грошей витрачає дуже мало. Тому в основному роботу українських винахідників фінансують закордонні фонди, які надають їм гранти. А самі винаходи, відповідно, здобувають популярність за кордоном.