Лікарі Західної України звинувачують владу у геноциді, – звернення

Звернення подаємо повнотекстово:

"Безпрецедентними маніпуляціями над суспільною свідомістю громадян України вже важко здивувати. Політики в одурманенні людей не обирають ні засобів, ні методів, і це, на жаль, головний діагноз української політики.

Однак те, що твориться останнім часом, не тільки переходить будь-які межі моралі, яка давно уже виведена із політичного вжитку, а становить загрозу безпеці та життю громадян. Більше того, ми маємо підстави стверджувати про пряме посягання на людські життя.

Як фахівці у своїй сфері, ми не можемо у зв’язку із тим, що відбувається, не поставити запитання, які давно висять у повітрі, які цілком резонно задають як лікарі, так і пацієнти, які просто потрясають свідомість.

Епідемія грипу, як би це жорстко не звучало, - річ, на жаль, невблаганна. Поширення грипу в осінньо-зимовий період не знає обмежень ні у просторі, ні у часі, і святий обов’язок лікарів – звести до мінімуму згубні наслідки недуги. Так було вчора, сьогодні і, вочевидь, по-іншому не може бути завтра.

І не в залежності від того, на території якої держави це відбувається. Така об’єктивна природа того прикрого явища, яке ми називаємо епідемією.

Однак події в Україні дають підстави для поважного сумніву саме у природності епідемічних процесів. Якраз є більше підстав стверджувати, що цьогорічна епідемія та політична істерія навколо неї носить, ймовірно, не природний, а штучний, тобто організований характер.

По-перше, чому вірус каліфорнійського грипу появився тільки у західній Україні? Звідки взялися такі "розумні" віруси, які не переступають кордони областей? Науки вірусологія і епідеміологія пояснення цьому не можуть дати.

Зі всією очевидністю виглядає, що спалах епідемії відбувся миттєво на окремо взятій території, а це могло статися внаслідок цілеспрямованих дій. Тобто, штучного мору людей страшним штамом, названого каліфорнійським.

По-друге, чому була обрана саме ця територія? Чому тою окремо взятою зоною, яка була піддана атаці, не виявився будь-який інший регіон України чи навколишніх держав?

І, врешті, чому епідемічне загострення синхронно співпало із загостренням президентської кампанії?

Немає сумніву, що відповіді на ці запитання треба шукати уже не в медичній, а у політичній сфері. А що тут відбувається? Секретар РНБО, а також чільні речники канцелярії діючого президента заявляють, що на основі епідемії у західній Україні треба ввести у державі надзвичайний стан. Дружнім хором їм підспівують так звані "силовики" із генеральськими енкаведистськими погонами.

А що таке надзвичайний стан у їхньому розумінні? Це перенесення президентських виборів, а значить продовження перебування на посаді Віктора Ющенка, шанси якого виграти вибори 17 січня рівні нулю.

Отак вимальовується цілісна операція збереження на посаді політика-банкрота ціною життя невинних людей. А те, що створити штучну епідемію - справа елементарна, розуміє кожен. Було би бажання і не було би совісті і відповідальності перед Богом.

Ми як лікарі не будемо наголошувати на тому, що мова про ту територію держави, на якій живуть переважно виборці одного із кандидатів у президенти і на котрих безуспішно претендує інший кандидат.

Але ми не можемо не висловити свою фахову оцінку, яка полягає у тому, що епідемія каліфорнійського грипу на обмеженій території західної України носить штучний характер. І закликаємо правоохоронні органи дати цьому оцінку.

Невинних жертв не повернеш. Але той, хто ціною їхнього життя хоче продовжити своє панування над змордованою Україною, має відповісти перед Богом і людьми.

Степан Біляк – заслужений лікар України, кандидат медичних наук (м. Ужгород).

Григорій Максим'як - голова Асоціації головних лікарів Рівненської області, головний лікар облонкодиспансеру.

Степан Цимбалюк – головний лікар Луцької міської поліклініки №3, депутат Луцької міської ради.

Олег Тройняк – лікар Всеукраїнської здравниці "Моршин".

Олександр Строй – доцент Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук.

Михайло Левчук – відмінник охорони здоров’я лікар Волинської обласної клінічної лікарні.

Ніна Шемела - лікар-терапевт 8-ї поліклініки м. Львова.

Євген Ходаковський - заслужений лікар України, кандидат медичних наук (м. Івано-Франківськ).

Іван Паламар - заслужений лікар України, кандидат медичних наук (м. Чернівці).

Галина Хранюк – лікар-терапевт 5-ї поліклініки м. Львова.

Микола Галькевич – заслужений лікар України, лікар Волинської обласної клінічної лікарні.

Борис Єсінов – завідувач відділенням Львівського обласного клінічного діагностичного центру.

Ольга Пушкаренко – викладач кафедри педіатрії Ужгородського національного університету, кандидат медичних наук.

Валентина Касарда – директор санаторію матері і дитини "Пролісок", депутат Волинської обласної ради, кавалер ордена княгині Ольги III ступеня.

Тетяна Соколова – лікар-невропатолог 4-ї поліклініки м. Львова.

Степан Біляк – уролог приватного Медичного центру (м. Ужгород).

Олександр Рак - лікар-травматолог вищої категорії (м. Рівне).

Сергій Марандюк – викладач кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, кандидат медичних наук.

Антон Шлапак - колишній головний лікар Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Роман Пукаляк – лікар-імунолог Львівського обласного клінічного діагностичного центру.

Галина Дацко – лікар-ендокринолог Львівської обласної дитячої клінічної лікарні.

Дмитро Грабовський - лікар-уролог першої категорії (м. Рівне).

Одарка Чонка – старший викладач медичного факультету Ужгородського національного університету.

Галина Тимошенко - епідеміолог, спеціаліст вищої категорії (м. Івано-Франківськ).

Остап Федорко – нейрохірург Львівської міської лікарні швидкої допомоги.

Михайло Перепічка - доцент Буковинського державного медичного університету, кандидат медичних наук.

Олександр Скібинський - завідуючий відділенням Рівненської міської центральної лікарні, лікар вищої категорії.

Петронеля Марків – лікар-ендокринолог, головний лікар Яворівського району (1998-2007 рр.)".