«Маленький Париж» чи «місто химер»?

Львову потрібні туристи, Львову потрібні готелі і Львову, звісно ж, потрібен Євро-2012. Власне після Чемпіонату Європи з футболу місто має стати туристичною перлиною України. Однак чи варто забувати, що основне, завдяки чому місто може стати цією перлиною - це архітектура, збереження якої іноді «відсувають» на задній план, коли йдеться про залучення інвестицій і підготовку до Євро-2012.

Яскравим прикладом цього зараз є скандальний проект будівництва готелю на розі вулиць Краківської-Вірменської. Раніше на цьому місці було два будинки, які розібрали у 20-х роках минулого сторіччя. Існує думка, що кілька будинків в центральній частині міста розібрали, щоб створити вільний простір, як це було з будівлями біля Домініканського собору. У часи війни тут розстрілювали людей, пізніше було зведено дитячий майданчик, поруч розташували гаражі, що належать Національному музею у Львові ім. Андрея Шептицького. А згодом цей дитячий майданчик перетворився на місце збору п'яниць та людей вулиці. Звісно, така «точка» не прикрашає центральної частини міста.

У вересні 2004 року виконком Львівської міської ради прийняв рішення про «відтворення втраченої історичної забудови північного ринкового кварталу в межах: вул. Краківська - вул. Вірменська, 12; вул. Вірменська - вул. Краківська, 4». ТзОВ «Будінвест» (співвласником якого є депутат Львівської міської ради Михайло Мужилівський), відповідно до рішення, отримало дозвіл вкласти кошти у проведення історико-архітектурних та археологічних досліджень. Крім того, ТзОВ мало опрацювати проект консервації та фрагментарної реставрації залишків підвалів втраченої забудови 16-18 ст, розробити проект регенерації забудови кварталу. За словами голови ЛОО Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрія Салюка, цього не було зроблено, археологічні дослідження проведено лише частково.

Тим часом на цьому місці вирішили будувати готель. Проектів, як розповів М.Мужилівський, було декілька: перший, розроблений компанією інвестора, відповідав історичній забудові міста, другий, виконаний у стилі хай-тек. Останній ескізний проект готелю визначили на Міжнародному конкурсі, переможцями стали австрійські архітектори Герман і Валентино разом з партнером ZT-GESHB. Визначало «найкращого» міжнародне журі, до складу якого входили відомі європейські та львівські архітектори: Юрій Криворучко, Микола Бевз та Богдан Черкес.

Останній проект, а точніше, за словами посадовців, ескізний проект, або концепція львівського «бункера» - готелю на розі вулиць Краківська-Вірменська - став точкою кипіння для пересічних мешканців міста, які через ЖЖ-спільноту об'єдналися в ініціативну групу, і провели минулого четверга флеш-моб на площі Ринок. Люди вирішили будь-що протидіяти забудові центру міста спорудами на зразок «Укрсоцбанку» на площі Міцкевича, офісного центру на розі вулиць Франка-Шухевича. Такий прецедент самоорганізації львів'ян проти руйнування рідного міста відбувається вперше. «Сказати, що така споруда не вписується у ансамбль Краківської-Вірменської - це не сказати нічого, і робиться все це з порушенням пам'яткоохоронного законодавства, недотриманням вимог ЮНЕСКО, історико-архітектурного обґрунтування, вимог державно-будівельних норм та ще низки законів. Навіть картонні коробки, з яких ми збудували під час флеш-мобу готель, краще виглядають, ніж те, що хочуть збудувати у цьому історичному кварталі. Наразі це перша акція, рішення виконкому щодо проектування тут першої черги готелю мають скасувати», - пояснив ZAXID.NET координатор акції Ярослав.

За словами головного архітектора Львова Юрія Криворучка, ініціатора міжнародного конкурсу, цей проект іноземців обрано через те, що до нього було найменше зауважень у високоповажного міжнародного журі: «Наприклад, щодо готелю, який будують на вул. Федорова - там взагалі конкурсу не проводили, але це нікого не хвилює, бо там буде така «слащава» архітектура. У мене є прагнення одне - яким має бути готель чи архітектура, має право казати архітектор високої, дуже високої кваліфікації. Архітектуру роблять генії або принаймні таланти, а не громадська думка, яка каже, що там мають бути карнизи, а там - те і те. Звичайно, є такий вид архітектури без архітекторів, який у нас називається архітектура самобуду».

Юрій Криворучко водночас наголосив, що він не відстоює будівництва саме такого об'єкту у центральній частині міста, але наголошує на тому, що проекти таких споруд мають відбирати на конкурсній основі. Крім того, у розмові з ZAXID.NET посадовець зазначив, що ескізного проекту майбутнього готелю немає, але відбувся конкурс і є концепція, яка у ньому перемогла, її презентували членам виконкому Львівської міськради (який наприкінці травня цього року ухвалив рішення щодо проектування першої черги готелю), відтак проект розроблятимуть відповідно до неї. Тобто виходить, що на цій ділянці львів'янам таки доведеться милуватися готелем, який вже давно отримав назву «бункер». Хоча головний архітектор міста запевнив, що кожен, хто проти цієї споруди, може письмово висловити всі зауваження: «Незабаром має приїхати архітектор - автор концепції, яка перемогла у конкурсі. Тепер треба працювати над цим проектом, послухати львів'ян і зробити так, щоб це «не подобається» перейшло у «подобається». Інвестор правильно зробив, сказавши, що він покладатиметься на думку архітекторів. Йому не байдуже, він ставить за мету дві речі - щоб проект був рентабельний; і він таки має амбіції, щоб будинок став окрасою Львова, але інвестор покладається на думку журі. Я особисто переконаний у кваліфікації журі, не ставитиму під сумнів їхньої думку, не шкодуватиму, що організував конкурс. Це все правильні кроки».

Михайло Мужилівський у коментарі ZAXID.NET зазначив, що будуватиме готель за тим проектом, який «дасть» Львівська міська рада: «За яким мені проектом скажуть будувати, за тим ми і будуватимемо. Я готовий до слухань, готовий будувати з товстими, тонкими стінами, відновлювати історичну забудову. Вони вже пів-Європи на вуха підняли - всі щось малюють. Якби був проект, то я би вже давно звів готель».

Нагадаємо, готель входить до програми підготовки до Євро-2012. І цей аргумент, як каталізатор до затвердження рішень стосовно готелю, використовують чиновники, наголошуючи, як це було під час ухвалення рішення виконкому ЛМР про потребу надання дозволу ТзОВ ВП «Будінвест» на проектування першої черги готельного комплексу в умовах регенерації історичного кварталу на розі вулиць Краківської-Вірменської. Рішення це ухвалювали у традиційному стилі - спочатку всі були проти, а потім - всі за. Члени виконкому, які ознайомилися з концепцією забудови, назвали проект «чудом». Натомість Ю.Криворучко наголосив, що «чудо» - це не архітектурна категорія. В результаті дискусії головному архітектору таки вдалося переконати членів виконкому, які дали старт реалізації проекту.

Під час цього засідання виконавчого комітету також неодноразово наголошувалося, що історичному центру Львова надано статус зони ЮНЕСКО власне завдяки різноманіттю стилів. Таку думку, зокрема, висловив заступник міського голови Львова Василь Косів. Він зазначив, що рішення виконкому, яке передбачає тристадійне проектування, вбереже центр від побудови ще однієї «химери» на зразок «Укрсоцбанку». Відповідно до рішення виконкому, першопочатково має бути розроблено ескізні пропозиції щодо проекту готелю, далі йде напрацювання самого проекту, третя стадія - робочі креслення. Кожну з цих стадій має погоджувати виконавчий комітет. «Те, що ми зараз бачили, можна називати ідеєю, концепцією. Концепція з архітектурного погляду цікава, але є занадто сильною домінантою у цьому кварталі. Автору треба зважити, що там є Вірменський собор, і коли людина підходить до цього перехрестя, вона має рівноцінно сприймати всі об'єкти. Я впевнений, що там можна проектувати сучасну архітектуру, яка збереже цілісний ансамбль, це можна зробити. Я впевнений, що вписати у середовище можна», - зазначив заступник мера, наголосивши, що будувати готель за концепцією, яка перемогла у міжнародному конкурсі, ніхто не дозволить, оскільки вона порушує всі пункти історико-містобудівного обґрунтування. Водночас він повідомив, що проблема з ділянкою під наступні черги цього проекту (ділянка належить Національному музею) вирішена - музейники самі звернулися до влади з проханням розглянути можливість будівництва для музею фондосховищь, реставраційних майстерень в іншому місці.

Повертаючись до запитання - чи погоджувала ЮНЕСКО цей проект, варто навести висловлювання Юрія Криворучка. На думку головного архітектора міста, ЮНЕСКО взагалі забула про таке провінційне містечко як Львів: «Нехай покажуть, який лист-відповідь від ЮНЕСКО у нас є. Існує така практика чи то міф - погодити в ЮНЕСКО і в інших можливих комітетах усіх можливих спадщин аборигенів, космічної спадщини. Можемо скрізь розіслати листи, але кому це потрібно, оце маленьке містечко зі своєю спадщиною. Ми весь час апелюємо до ЮНЕСКО, цю абревіатуру вживаємо частіше, ніж слава Богу. Я готовий за власний кошт поїхати до Парижу і показати цей проект ЮНЕСКО. Всі про це говорять, а я хотів би побачити хоч один документ, який за 10 років прийшов від них».

Водночас Андрій Салюк у коментарі ZAXID.NET зазначив, що перестороги громадськості, що на розі Краківської-Вірменської таки постане «бункер», підтримує: «Все зараз до цього йде. Якщо йдеться про саму архітектуру, то можна говорити, що це цікава сучасна архітектура, але вона абсолютно не вписується в історичне середовище. Якщо наголошують, що це об'єкт до Євро-2012, то для нього може бути місце біля стадіону до Євро-2012. Коли нам розповідають, що в історичному середовищі має будуватися сучасне, а не репліка минулого, то вони кривлять душею. Львів нічого не втратить, якщо прийме мораторій на сучасне будівництво в історичному середовищі на 10 років. А коли треба готелів, то чому досі не реконструюють готелі «Львів», «Київ»? Є й  інші території, де будівництво таких споруд не руйнуватиме середовища. Має бути дотримана парцеляція, поверховість. Нам пропонують шість поверхів, коли поруч триповерхові будинки».

Якщо слідувати за логікою наших коментаторів, то вирішувати, який проект будувати на цьому місці, має таки громадськість, бо інвестор збудує те, що скаже міська рада, а міська рада, своєю чергою, за словами Ю. Криворучка, готова дослухатися до всіх зауважень громадськості і готова провести громадські слухання, бо попередні громадські слухання були слуханнями неіснуючого ще проекту.

Однак мені особисто складно повірити у те, що Львів таки не наповнюватиметься такими космічними химерами. А, можливо, ми будемо мати ще один прецедент, коли громадськість була проти, а більш «сведущі уми» таки йшли їй наперекір і отримували згодом визнання нащадків. Так було, наприклад, з пам'ятником Адамові Міцкевичу, який тепер поляки вважають найгарнішим у світі, а от колись... Одне слово, вічно у Львові хтось хотів будувати по-сучасному, «по-модньому», а хтось із запеклим галицьким консерватизмом був проти. Проте не хочеться, щоб Львів з часом отримав, окрім звиклої назви «маленький Париж», назву «місто химер».