Перемога Януковича може стати пірровою

Тимошенко та Турчинов не готові визнавати свою поразку і впевнені, що вся боротьба ще попереду. Натомість Янукович та Азаров не готові однозначно стверджувати, що перемогли і пропонують почекати результатів підрахунку голосів від ЦВК.

Ранішні телевізійні включення кандидатів з виборчих дільниць, де вони голосували, явили народу чергові примітивні зразки пасивної агітації за самих себе. Перший «голосовал за хорошие пєрємєни, за стабільность і за сільную Україну», друга – «за нову Україну з європейським обличчям». Екзит-поли о 20.01 продемонстрували, хто скільки заробив і від яких цифр варто відштовхуватись в інтерпретаціях.

Першими відреагували в штабі БЮТ. Орієнтовно в 20.10 серйозний та напружений Турчинов в ході брифінгу для ЗМІ розставив акценти:

1)             «міф про колосальний розрив зруйновано, різниця результатів насправді перебуває в межах статистичної похибки, і тому висновки про переможця перегонів можна буде зробити лише на основі підрахунку ЦВК»;

2)             результати паралельного підрахунку бютівського штабу будуть продемонстровані журналістській публіці вже за кілька годин» (і це Олександр Віленович дійсно зробив, озвучивши орієнтовно в 23.30 «реміс»: 46% проти 46%, зазначивши, що десяті та соті будуть трохи пізніше» (0,7% в плюс для Тимошенко);

3)             «в ході проведення другого туру не вдалося уникнути потужних фальсифікацій, коли в Донецькій, Луганській областях станом на 11.00 явка сягала подекуди 25%, що практично неможливо»;

4)             «єдине про що можна говорити з переконаністю – інтрига зберігається».

Як не просили журналісти, що переповнили БЮТівський прес-центр в п’ятизірковому «Хаят-Рідженсі», відповісти на запитання чи хоча б прокоментувати дані екзит-полів, Турчинов був невблаганний, і швиденько залишив прес-центр.

Що вразило цього разу, у порівнянні з 17 січня, так це фактично повна відсутність депутатів-бютівців, якими три тижні тому приміщення на Тарасівській прямо кишіло. Цього разу – стриманість і фактично повна мовчазність навіть тих поодиноких представників депутатського корпусу, кого довелось здибати. Депутат Абдулов, що супроводжував Турчинова, просто не звертав уваги на журналістів, а одіозний Ляшко, що забіг в прес-центр не роздягаючись прямо в пальті, наштовхнувся на першого віце-прем’єра, що якраз виходив, і склав йому компанію для втечі з поля бою.

Після цього прийшла черга рухатись в напрямку штабу Януковича. Добре, що це недалеко, буквально через 100 метрів в іншому новозбудованому п’ятизірковому готелі «Інтерконтиненталь». В прес-центрі проанонсували брифінг «лідера» в 22.15, а за годину до цього – прес-конференцію Азарова.

Янич розпочав «за здравіє», привітавши присутніх з тим фактом, що вибори нарешті закінчились (видно, замучився бідний, електоральним марафоном), сказав окреме «дякую» тим, хто проголосував за Януковича, а закінчив «за упокой» – закликавши Тимошенко визнати свою поразку, оскільки «в демократичній державі вибори закінчуються визнанням своєї поразки тим кандидатом, який набрав менше голосів виборців».

На завершення Азаров зіграв в демократизм та великодушність заявивши, що «регіонали» зацікавлені в максимально чесному і спокійному підрахунку голосів та впевнені у своїй перемозі, яка «буде підтверджена ЦВК». Тріумфальне підведення підсумків «регіональним» начштабу було якимсь зовсім безрадісним. Розвеселив всіх присутніх лише супутник Азарова нардеп Юрій Мірошниченко, який заявив, що «ніде, в жодній комісії не було двовладдя і всі вони працювали, як одна команда».

Нарешті дочекались Януковича. Ганна Герман, правда, повідомила, що «лідер» зробить тільки заяву, сама ж його прес-конференція відбудеться лише після оголошення результатів виборів. Як відомо, ЦВК може рахувати голоси до 17 лютого. Самого Януковича, що в супроводі численної охорони якраз входив в залу для прес-конференцій, Герман представила надто вже обережно, напевне, аби не наврочити, «зустрічайте лідера президентських перегонів Віктора Януковича». Той говорив про об’єднання країни, антикризові реформи і поздоровляв присутніх «с пабєдой». Кого над ким – не уточнив.

За Януковича про перемогу більш переконливо говорили Колєсніков та Ахметов. Перший наголошував на понад мільйонній перевазі голосів виборців, другий – про футбольні «1-0», яких для перемоги цілком достатньо. Але чи не стане ця перемога для самого Януковича пірровою?

І на завершення «ночі виборів» без вибору: серед роздаткових матеріалів для журналістів в прес-центрі Януковича – текст політичного оглядача російського інформагентства «ИТАР-ТАСС» Михайла Калмикова на тему другого туру за 6 лютого «Выборы на Украине: неожиданное отсутствие интриги». Нібито пророчі слова російського експерта – «Интрига была-была, да и пропала. Итог воскресных виборов на Украине не вызывает сомнений», після 20.00 7 лютого втратили переконливість. Понад 10% переваги після першого туру перетворились у менш ніж 4%. Враховуючи ще понад три відсотки виборців, котрі голосували вдома, – це фактично нічия. Результат виглядає надто непереконливо, щоб однозначно говорити про переможця президентських виборів-2010.