Привид

Фабула фільму взята з бестселера британського письменника Роберта Гарісса «Привид» і зовсім не стосується полтергейстів, вовкулак, упирів та іншої нечисті. Усе набагато прозаїчніше, хоча й не менш загадково: історія ця стосується професійного письменника-привида (ghostwriter), що заробляє на життя, пишучи мемуари для високопосадовців, які потім, звичайно, видають без найменшої згадки про справжнього автора (цікаво, хто ж написав «Україна не Росія» для Кучми?).

Одного разу герою (Юан МакГрегор) пропонують шикарну роботу: докінчити мемуари колишнього прем’єра Британії Адама Лєнга (Пірс Броснан) за чверть мільйона доларів! Проте Привид не спішить погоджуватись, оскільки нещодавно його попередник загинув за нез’ясованих обставин, та й самому прем’єру світить суд Міжнародного трибуналу за незаконні арешти і тортури підозрюваних у тероризмі. Та врешті-решт Привид (ім’я якого ми так і не дізнаємось), хоча й передчуває що справа ця небезпечна, береться розмотати клубок і дізнатися правду про Лєнга.

Більшість подій цього політичного трилеру розгортаються в будинку Лєнга на маленькому острові в Масачусетсі, США. Хоча цей будинок доволі модерний і просторий, в ньому відчувається замкнутість і задушливість. На додачу ще й дощова погода Нової Англії не збільшувала оптимізму нашого героя.

Цікаво, що затриманий у вересні Поланскі змушений був дистанційно монтувати фільм, перебуваючи під домашнім арештом у Швейцарії. Тому депресія майстра яскраво відбилася на його картині та на герої МакГрегора.

Окремо треба зазначити оператора, який віддавна працює для режисера – Павла Едельмана. Разом з Поланські він створив картину повної тривоги, таємничості і невизначеності. Кожен кадр фільму, витриманий у сірих і блідих тонах, позбавлений радості, проте не естетичності і довершеності.

Щодо МакГрегора, то було дивно бачити його в ролі британського інтелектуала після його участі у легковажній, романтичній гей-комедії «Філіп Моріс я люблю тебе». Проте Юану, як члену найдавнішого шотландського клану МакГрегорів, очевидно, більш пасують поважні ролі майстра джедая, чи письменника, аніж пасивного гея.

У героєві Пірса Броснана навіть неозброєним оком можна впізнати колишнього прем’єра Тоні Блєра, який прославився своєю проамериканською позицією в боротьбі з тероризмом. Тому це додатковий стимул переглянути фільм, щоб побачити політичну кухню зсередини, хоча стрічка буде до вподоби й людям далеким від політики, які цінують старий добрий англійський детектив. Не раджу цей фільм переглядати шанувальникам бойовиків, оскільки він виважений і повільний, позбавлений гостросюжетної біганини, хоча одночасно таємничий та інтригуючий.

На кінець можна додати, що «Привид» не є найкращим фільмом Романа Поланські, хоча в ньому відчувається рука майстра. Раджу переглянути стрічку всім, хто полюбляє добрий детектив і якісне кіно, аби розділити переживання режисера, котрі він влив у цю картину, спокутуючи старі гріхи.

Привид / The Ghost Writer (2010)
Режисер: Роман Поланскі
У ролях: Юан Макгрегор (привид), Пірс Броснан (Адам Ленг), Олівія Уїльямс (його дружина, Рут Ленг), Кім Кетрол (Амелія Блай), Джеймс Белуші (Джон Меддокс), Том Уїлкінсон (Пол Еммет), Елі Валах (старий біля моря), Роберт П’ю (екс-міністр Річард Райкарт).