Для прибічників євроінтеграції загалом і Євромайдану зокрема, попри усі декларації на кшталт «Схід і Захід – разом!», Крим виглядає втраченою територією. Тим не менше, 24 листопада в Сімферополі розпочався свій Євромайдан, на котрий прийшло кількасот людей. І відтоді активісти акцій протесту, нехай і представляють меншість, не забувають про себе нагадувати.
Ще з початку акцій протесту в Україні свою підтримку Євромайдану почали висловлювати і кримські татари. Ця підтримка – також тривала. В січні заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз повідомив, що сотні кримських татар організовано виїжджають до Києва. Активну участь вони брали і в акціях протесту в Криму.
Поміж тим, кримські татари мають і свої, особливі вимоги. На початку лютого ще один заступник голови Меджлісу, Наріман Джелял, заявив, що з нагоди 70-ої річниці геноциду кримськотатарського народу можуть організувати марш-похід з Криму на Київ, вимагаючи від влади перестати ігнорувати важке становище кримських татар і забезпечити їм належний правовий статус.
Відтак ZAXID.NET звернувся до голови Меджлісу Рефата Чубарова, аби дізнатися його оцінку ситуації у Криму і дізнатися з перших вуст про позицію кримських татар. Лідер кримськотатарського народу розповів як про утиски, яких кримські татари зазнають від влади через свою опозиційність, так і про форми протесту, які вони вважають для себе прийнятними.
Зазначимо, що, як і попереднє інтерв’ю нашому виданню, цю розмову Рефат Чубаров вів виключно українською мовою.
Нещодавно заступник голови Меджлісу Наріман Джелял говорив про можливість проведення пішого маршу протесту до Києва. Він планується?
Ідея пішого маршу на Київ напередодні 18 травня – це одна з ініціатив, які розглядалися. Але це рішення не розглядалося. В цієї ідеї є і свої супротивники, оскільки на це потрібен час, і є питання щодо ефективності. Деякі наші кажуть: дивіться, зараз в Києві сотні тисяч людей виходять, майже мільйони, але влада – така, що вона ні до чого не прислуховується.
Вони пропонують знайти більш ефективні форми, в Криму… Скажімо так, ця ідея розглядається.
Які можуть бути більш ефективні форми?
Я не хотів би зараз так передчасно це обговорювати. Але справа в тому, що за 22 роки немає жодних кардинальних змін щодо правового статусу кримських татар, їхніх прав, особливо – колективних, і ми намагаємося через ті чи інші заходи привернути до себе увагу не тільки української влади, бо сутність влади, яка на сьогодні є – зрозуміла, але й міжнародної спільноти. З цього будемо виходити. Це будуть масові заходи. Зрозуміло, що вони будуть ненасильницькими, бо такий принцип нашої боротьби.
Які взагалі настрої кримських татар у зв’язку з подіями в державі?
Не думаю, що вони сильно відрізняються від настроїв в більшій частині українського суспільства. Ми хочемо, щоб ця криза якомога швидше завершилася, але ми не хочемо, щоб вона завершилася поворотом до диктатури.
Ми не хочемо таку владу, яка сьогодні є. Ми розуміємо, що треба переформатовувати владу, але реальними кроками. Ми вважаємо, що на сьогодні має бути розпуск Верховної Ради і зміна законодавства щодо виборів, щоб виключити будь-які можливості фальсифікацій. Другий крок – це формування технічного уряду по узгодженню з опозицією, що з цією Радою проблематично. А потім вже – вибори президента.
Не кажу вже про Конституцію, це – у всіх на вустах. Ми маємо повернутися до Конституції 2004 року.
Є великі сумніви, що будуть дострокові вибори президента, тому через ці зміни треба готуватися до виборів президента в 2015 році.
Ви казали, що якщо кримські татари будуть проводити акції протесту, то вони будуть виключно мирними. Чи немає серед них все-таки окремих людей, які закликають до більш радикальних дій – так, як це роблять люди, скажімо, в Києві?
Ні, таких, що закликали б до здійснення якихось силових дій, немає. Незважаючи на різні підходи у своєму ставленні до української влади і до подій, які відбуваються в українському політикумі, кримські татари все-таки відрізняють українську владу, як таку, і державу. Ми розуміємо, що можемо сподіватися на відновлення своїх прав, якщо Україна збереже свою територіальну цілісність, якщо тут будуть відбуватися демократичні процеси. Тому ми ніколи не будемо здійснювати заходи, які були б спрямовані проти України, як держави. Проти влади – так.
Чи кримські татари, які підтримують Євромайдан, не відчувають сьогодні тиску з боку представників влади?
Є таке. Я і мої заступники по Меджлісу вчора зустрічалися з головою Ради міністрів Криму Анатолієм Могильовим, ми обговорювали деякі питання, які мають бути вирішені тут, в Криму. Також я зустрічався з американськими дипломатами, працівниками Посольства США, і я наводив їм приклади випадків, коли наші люди за публічне висловлення ними своїх політичних поглядів або підтримку Євромайдану тут, в Сімферополі, або за підтримку Меджлісу, отримують тиск з боку влади.
Зокрема, такий тиск чиниться на бізнес, а також на чиновників, які працюють в тих чи інших структурах влади. Особливо чинять тиск на голів сільських рад, кримських татар, – їх не так багато в Криму, близько двох десятків, - які відмовилися входити в Партію регіонів. Вони зазнають обмежень, коли йдеться про ті чи інші субвенції, фінансування соціальних проектів, тощо. Це спрямовано на те, щоб викликати незадоволення виборців на цій території такою самостійною позицією їх голови.
Є така інформація, що кримське телебачення організувало щось на кшталт «дошки ганьби» для людей, які підтримують Євромайдан. Серед них нібито є і кримські татари. Тиск з боку ЗМІ також має місце?
Взагалі кримське державне телебачення – це казка. Це – один з інструментів партійної пропаганди Партії регіонів.
Окрім того, в нас в Сімферополі на електронних рекламних білбордах дійсно були розміщені ролики, які просто відверто спрямовані на роздмухування міжетнічної ворожнечі. «От вони – бандерівці, а ми такі захисники собі»… В цих роликах показували обличчя і прізвища кримських активістів Євромайдану. Чесно кажучи, я не бачив серед них кримських татар, але це – не так важливо, це – наші побратими. Я думаю, що вони не взяли кримських татар, бо побоялися, що ці білборди знищать вщент.
Найбільш образливо – те, що вчора і позавчора в міських тролейбусах почали також транслювати ці ролики. Виник скандал. Я думаю, що він буде продовжуватися. 19 лютого буде сесія Верховної Ради Криму, і я, і мої колеги там продовжимо цю тему. Це ж за бюджетні кошти замовляються партійні ролики.
Данило Мокрик, ZAXID.NET