Тротуар для … кого?

Старе місто із його вузькими вулицями стає іноді небезпечним для людей: можна зачепитися об рекламу, яка свої «ніжки» розчепірила в різні боки, чи, пропускаючи потік туристів, можеш не помітити, як налетиш на східці, що випирають на пішохідну частину вулиці. Ще гірше, коли на вузькому хіднику припаркована машина, яка залишає для пішохода дивний вибір: або вишурувати одяг об старі будинки, або йти проїжджою частиною.

«Подивіться на вул. Коперніка, там місцями простору для пішоходів як кіт наплакав. Неможливо пройти: біля муру Палацу Потоцьких, стоїть ряд машин. Причому і на хіднику, і на проїжджій частині. Людям доводиться виходити на середину вулиці, аби пройти цю частину дороги. Далі, коли закінчується мур, буквально за кілька метрів – частину тротуару «забирає» літній майданчик. А з іншого боку вулиці, біля приватних фірм стоять реклами. Чому ніхто із міських служб не стежить за порушенням прав пішоходів?», - скаржиться львів’янин Андрій Ф.

Таких слів можна почути чимало, і зазвичай вони лунають у таких ситуаціях: коли зачепився об об’єкти, що займають пішохідну частину, чи коли довелося вийти на проїжджу частину. Часто мешканці скаржаться один одному та не більше.

Штендери

Як розповіла директор ЛКП «Адміністративно-технічне управління» Інна Свистун, штендери (виносні рекламні щити) заборонені у центральній частині міста та в історичному ареалі.

«Зі штендерами ми маємо найбільше клопоту. У травні цього року на виконкомі Львівської міської ради прийнято Правила розміщення зовнішньої реклами, якими в першій зоні, яка є центральною частиною міста, такі виносні штендери заборонені взагалі. І якщо раніше суб’єкт підприємницької діяльності міг подати документи й узаконити цю конструкцію, то тепер цього зробити не може. З яких міркувань прийнято це рішення? Тому що штендери перешкоджають звичайному руху пішоходів, адже вулиці в центрі міста, як правило, вузькі», - зазначила ZAXID.NET Інна Свистун.

За її словами, працівники управління стежать за тим, щоб штендери не з’являлися. Але наразі ця боротьба є більше паперовою. «Оскільки це є чиєсь майно, як і будь-яка інша конструкція, ми не можемо приїхати і її просто забрати. Ми мусимо йти по процедурі, що передбачена чинним законодавством. Ми пишемо вимогу, щоб забрали штендер, даємо термін на демонтаж – до тижня. Конструкцію демонтовують. А через деякий час її знову ставлять. Ми знову пишемо вимогу, якщо вони не демонтовують, ми накладаємо штрафні санкції на них, скеровуємо подання в управління із захисту прав споживачів і управління штрафує. Штраф – від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів (17 грн – неоподаткований мінімум). Ми дуже сподіваємося, що штрафні санкції допоможуть підприємцям зрозуміти, що штендери не повинні стояти в центральній частині міста», - зазначила Інна Свистун.

За її словами, законодавчо треба врегулювати: де не можна робити дверей з вікон. «Управління охорони історичного середовища такий проект рішення розробило, інші управління занотовують щодо нього величезні зауваження, а у юридичному управлінні нам зазначили, що ми не маємо права такого «вимагати». На жаль, законодавство не на боці краси. Навіть пам’яткоохоронне законодавство говорить, про те, що зміни в пам’ятці можливі з дозволу органу охорони культурної спадщини», - повідомила Лілія Онищенко.

«В Амстердамі є вулиці також з вузькими хідниками, там 5-7 сходинок до будинків можуть виступати на хідник, причому сходи дуже різні, але в цьому – колорит самої вулиці. У Львові є і не найкращі вирішення підйому до приміщення, і дуже добрі. Управління архітектури погоджує проект і на сходи також, а тоді вже проект виносять на виконком. Та дуже часто підприємці, власники переінакшують сходи в процесі будівництва. За виконанням проекту має стежити райадміністрація, яка перевіряє, чи є дозвіл на виконання робіт, а також на підставі якого проекту», - зазначив Ю.Криворучко.

Посприяти тому, щоб небезпечні сходинки забрали з тротуарів, можуть самі мешканці. «Якщо якась сходинка закладу заважає рухові чи загрожує здоров’ю людини, то потрібно звертатися до різних органів. Немає невирішальних речей: якщо мешканцям вкрай загрожують сходи в заклад, вони звертаються в управління чи в райадміністрацію відповідного району. Про це повідомляють власника, він змінює розташування сходів, якщо він цього не зробить після звернення, то суд може примусити його це зробити», - запевнив Ю.Криворучко.

Він також додав, що лише поодинокі випадки скарження на роботу літніх майданчиків (що вони задовго працюють). Є одна скарга на штендери. І зовсім немає скарг щодо сходів.

Напрошуються якісь дивакуваті висновки: щоб львів’янам було зручно і безпечно рухатись пішохідною частиною, вони мають про це дбати самостійно, зокрема, писати скарги (на штендери та виступаючі сходи). Тобто служби, які мають за цим стежити, перекидають на пішоходів те, що мали б робити самі, оскільки самим їм це заважає зробити бюрократична тяганина. Водночас можна говорити про два боки медалі законодавства, яке настільки «страхується» у разі зловживання працівників ДАІ перед водіями (мова йде про складання протоколу про порушення водіїв, які не дотримуються правил дорожнього руху у частині паркування), що не думає про те, що водії й самі можуть (і почасти так роблять) зловживати ситуацією, забираючи територію у пішоходів попри правила дорожнього руху.