Увімкнути біжучу стрічку

У Львові покажуть прем’єру про меценатство митрополита Шептицького

6
Фото: У Львові покажуть прем’єру про меценатство митрополита Шептицького

30 липня у Львові відбудеться прем’єрний показ фільму «Спадщина Андрея Шептицького». Презентація фільму приурочена до 145-річчя від дня народження Митрополита Української греко-католицької церкви. Відеоробота стане підсумком матеріалів про меценатську підтримку Андреєм Шептицьким української спільноти у різних ділянках - від шкільництва до культури.

Як повідомили ZAXID.NET в прес-службі Львівської міської ради, автори фільму спробували показати ту місію, яку виконав Андрей Шептицький у житті українців не лише у Галичині.

Документальний фільм «Спадщина Андрея Шептицького» створив рекламно-продюсерський центр «Стар-ТВ» спільно з Львівською архиєпархією УГКЦ. Фільм присвячено 20-річчю виходу Української греко-католицької церкви з підпілля.

Нагадаємо, що 26 липня 2010 року Львівська міська рада ухвалила розпорядження, згідно з яким з 29 липня 2010 року до 29 липня 2011 року у Львові відзначатимуть рік Митрополита Андрея Шептицького.

Довiдка ZAXID.NET

Андрей Шептицький - восьмий митрополит Української греко-католицької церкви. Народився 29 липня 1865 року у селі Прилбичі Яворівського району. 1887 року у Кракові отримав ступінь доктора права, згодом студіював право в Мюнхені, а у Відні - філософію.

1 липня 1888 року Роман Шептицький одержав василіянську рясу і змінив світське ім'я на монаше - Андрей. У віці 35 років 17 січня 1901 року вступив на митрополичий престол. 1919 року заснував богословський факультет при Духовній семінарії у Львові, який 1928 року був реорганізований у Богословську академію з філософським та теологічним факультетами.

Допомагав матеріально багатьом школам, «Просвіті», організував Народну школу імені Грінченка для бідних дітей. Підтримував дитячу патріотичну організацію «Пласт». Здібним дітям та молодим перспективним богословам сприяв у навчанні у вищих навчальних закладах, семінаріях. У часи Другої світової війни він був автором відозви «Не убий», у якій засуджував антисемітизм і гітлерівську антиєврейську пропаганду.

У вересні 1944 року стан здоров'я митрополита значно погіршився. 1 листопада його серце перестало битися. Після панахиди домовину митрополита Андрея Шептицького було покладено в крипту собору святого Юра.

Дізнайся більше про: Культура, Новини Львова
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі[6]
Повідомляти про нові коментарі
avatar
Саша
Прошу уважаемых украинских интеллектуалов прокоментировать коментарии Тараса. Давайте будем слышать друг друга и говорить правду.
avatar
Парам-пам-пам
Ревизор, ты больной человек!!! Тебе давно пора лечиться электричеством!!!
avatar
ревизор
Що? Клятые бандеры свой язык в дупу вставили, нечего возразить, паскуды греко-католические? У меня аж руки чешутся впиться в горло вам, жиночкам вашим и диточкам вашим И весь ваш католический сброд на ноль хочу помножить и на ноль разделить.
avatar
І ще: ти забув, яку вітальну телеграму тов.Сталіну вислав митрополит?
Та де тобі зрозуміти! Ти з дикунського народку походиш!
avatar
псевдо: Тарас! У тебе поїхав дах?
Чому ти такий україножер? Мабудь з народження!
avatar
Тарас
Андрей Шептицкий благословил их, а также провел богослужение в честь победы "непобедимой немецкой армии" и фюрера. А 23 сентября 1941-го написал письмо Гитлеру: "Ваше превосходительство! Как глава УГКЦ я передаю Вашей Экселенции мои сердечные поздравления по поводу овладения столицей Украины - златоглавым городом на Днепре Киевом... Судьба нашего народа отныне отдана богом преимущественно в Ваши руки... Я буду молить бога о благословлении победы, которая станет гарантией длительного мира для Вашей Экселенции, германской армии и немецкой нации. С особым уважением Андрей граф Шептицкий, митрополит".
Ми пам'ятаємо
Культура.NET
Десять золотих поетів за Жаданом
Василь Карп'юк, Брустури
Актуальний текст