Ви впевнені?
| Новини | Мої новини |
Українська Греко-Католицька Церква з часу свого виходу з підпілля пережила стрімкий розвиток. Через 20 років після офіційної легалізації були відродженні і значно розширені структури УГКЦ в Україні, а 2004 року осідок глави Церкви було пере...
Детальніше... »
Батько мій, актор Юрій Брилинський, любить і вміє розповідати, бо має про що. Іноді щиро шкодую, що не тримаю напоготові диктофон на всіх родинних посиденьках, бо саме там батько згадує – як то воно було, з ким то воно було і якими були нас...
Детальніше... »
Трапляється так: знаєшся з письменником довгі роки, його творчість тобі імпонує – а ближчими стаємо після якогось випадку. Таким випадком для нас із Романом Федорівим стала мандрівка у глухе прикарпатське село.
Детальніше... »
Писати про книжку, яка сподобалася, значно складніше, ніж про ту, яка не сподобалася, хоча жанр панегірика й поширений у сучасному українському літературознавстві та вважається виявом корпоративної етики. На щастя, авторові книжки, про яку ...
Детальніше... »
Звичайно, я тішуся появі у дитячій літературі визнаних світом фантасмагоричних персонажів на зразок Поттера чи Аліси, макабричних носіїв космічного зла, з якими треба боротися знову ж позареальним героям.
Детальніше... »
- У російській мові, виявляється, існує велика проблема з перекладами таких слів, як, приміром, «кохалися». Ну не перекладати ж його по-простому «трахалися». Або зі словом «прутень». У нас це літературне слово, яке звучить цілком нормально....
Детальніше... »
Оце аби сказали знайти ту вулицю, те помешкання – розгубився б, напевно. А приходили ж ми туди два чи три рази – студенти-франківці, поети-початківці: я, Володимир Лучук, Віктор Рябий. У нас викладачем україністики був Теофіл Пачовський, хт...
Детальніше... »
Свого часу письменник Михайло Старицький збагатив українську мову неологізмом «мрія». Це сталося у другій половині ХІХ ст. На початку ХХІ ст. письменник Юрій Андрухович називає своїм найвищим досягненням винайдення слова «міжніжжя». Цілком ...
Детальніше... »
Художники-самоуки, а надто вже художники-примітивісти всі без винятку відзначалися несамовитою працездатністю, азартною самовіддачею.
Детальніше... »
Львів є містом напрочуд багатим на унікальні персонажі. І має багато своїх персоніфікованих візитівок. Однією з них, безумовно, є Юрій Перетятко – людина й митець леонардівського покрою.
Детальніше... »
Обласне компартійне начальство через неофіційний канал завчасно дізналося, що має бути проголошений урядовий указ про присудження високої премії імені Т. Г. Шевченка нашій прославленій землячці, а водночас битій і поневаженій тією ж владою ...
Детальніше... »
Степан Процюк вправляється у душезнавстві. Принаймні з писань есеїста помітно виростає тонкий спостерігач людської душі.
Детальніше... »
Особистість Святослава Гординського вкрай неординарна: поет, художник, перекладач і мистецтвознавець.
Детальніше... »
У розмові з одним із найцікавіших поетів покоління «двотисячників» Іллею Стронґовським (стронґовським) насправді про поезію йдеться найменше.
Детальніше... »
Володимир Михайлович Івасюк – автор понад 107 пісень та 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів, композитор і поет, чудовий виконавець та неординарний живописець.
Детальніше... »
Про різницю між Заходом і Сходом, примирення з українсько-польським минулим і нелюбов до журналістів.
Детальніше... »
От так непомітно минули три роки з того сумного дня, як не стало непересічного львівського актора Богдана Ваврика. Його високу статуру, лагідний погляд та м’яко приглушений голос пам’ятають юні театрали кількох поколінь.
Детальніше... »
Якось ювілейний рік проминув, і на сторінках наших часописів я не помітив згадки про цього славного ювіляра, який мав три любові; до молитви, мистецтва й Україні. І нам того забути ніколи не можна. Адже Григор Крук належить до провідних наш...
Детальніше... »
Безперечно, її можна було вважати окрасою нашого письменницького товариства. Вмінням володіти собою, поводитися гідно й невимушено, манерою бесіди Жінет Максимович (1929-1995) привертала загальну увагу.
Детальніше... »
Відомо, що людина може безупинно дивитися на три речі: на те, як горить вогонь, як тече вода і як працюють інші. Скажу без прикрас – до трійки перелічених речей можна додати ще одну: малюнки львівської художниці Вікторії Ковальчук.
Детальніше... »
27 січня 1836 р. у Львові в будинку, на місці якого сьогодні розташований “Гранд-Готель”, народився письменник із світовим ім’ям, засновник цілого напряму в модерній літературі - Леопольд фон Захер-Мазох.
Детальніше... »
«Поет пише про те, про що звичайна людина воліє мовчати, і навіть про те, про що він сам, поет, воліє мовчати, але не може, бо поет – це, як не крути, шаленець». – Висновує Віктор Неборак у післямові до антології «Метаморфози. 10 українськи...
Детальніше... »
От ніхто вже не згадує (та й у переднезалежницькіроки також не згадували), що на нинішньому проспекті Свободи невдовзі після приходу “перших совєтів” було нашвидкуруч воздвигнуто претензійний пам‘ятник «Радянської Конституції».
Детальніше... »
Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» потішив нас новою прем’єрою. Цього разу – комедією-фарсом Рея Куні «Том, Дік, Гаррі веселі хлопці». Знаючи репертуар театру уже не перший рік, хочу зауважити, що ця вистава вивела репертуа...
Детальніше... »
Шостого листопада 1995 року поетеса Оксана Сенатович поверталася з мого творчого вечора. Саме тоді з нею трапився прикрий випадок: зламала руку. Того дня сніжило й ліпило, вітрило й підмерзало. Не дивно: послизнулася, невдало впала, і от із...
Детальніше... »
Ми у соцмережах
Культура.NET
Ми пам'ятаємо
Актуальний текст