Бути Іваном Малковичем
Правила життя знаменитого видавця
Ольга Перехрест, 0фото Олег Дерзький
Вже понад 20 років неможливо говорити про українське книговидання, оминувши особу Івана Малковича. Письменник та видавець, він відомий широкій аудиторії як «батько» українського Гаррі Поттера - адже саме його видавництво, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», переклало та видало серію книг про пригоди молодого чарівника. Але Малкович зробив набагато більше, щоб привчити українських дітей читати українські книжки.
Завдяки його наполегливості у друк вийшли десятки казок та історій для дітей та підлітків. А починаючи з 2008 року «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» працює і для дорослої аудиторії, видаючи «Записки українського самашедшего» Ліни Костенко, «Гамлета» та «Ромео і Джульєтту» в перекладі Юрія Андруховича, та інші книжки.
Сьогодні, 10 травня, найдобріший поет української літератури святкує день народження. З нагоди 55-річного ювілею ZAXID.NET зробив підбірку цитат і висловлювань про те, як це - бути Іваном Малковичем. А на додачу до правил життя ми підготували тест, який покаже, наскільки добре ви знаєте іменинника.
Про себе
Я в молодості був дуже «забавовий» — міг співати, танцювати так, що ноги мало не на шафу закидав. («Україна молода», 2011)
Про книжки
Книжка — це мистецтво, це добра емоція. Часто шлях до неї дуже напружений, на грані добрих стосунків. («Україна молода», 2011)
З перших днів у мене з’явилося кредо, якого я дотримуюся й до сьогодні: якщо в книгарні серед безлічі книжок дитятко потяглося руками до найкращої — то це має бути книжка українська, бажано наша, абабагаламазька. («Платформа», 2014)
Я не вивчаю ринок, я просто видаю цікаві книжки. (hromadske.tv, 2015)
Тільки наш бухгалтер, яка працює з першого дня видавництва, знає, наскільки мало мене цікавить бізнес і наскільки я мало розуміюся на дебеті–кредиті. («Україна молода», 2011)
Те, що з’явилася електронна книжка – це сигнал, що ми готуємося до далеких подорожей. Тепер люди багато мандрують світом, ми ж не можемо забрати свої бібліотеки з собою, свої улюблені книжки, свою улюблену музику. І от людство знаходить такий спосіб, щоб ти міг у невеличкому об’ємі взяти з собою свої улюблені книжки. (hromadske.tv, 2015)
Я назвав львівський «Форум видавців» та «Книжковий арсенал» «Книжковим «Великоднем». Бо до цього «Великодня» видавці випікають свої пасочки, дуже багато. І освячують їх там присутністю людською. («Радіо Свобода», 2016)
Вдячний читачам за те, що вони в нас вірять. Неймовірно, що в цей сутужний час, коли держава з нас робить батраків, вони примудряються купити книжку і собі, і дітям. (espresso.tv, 2016)
Про поезію
Поезія — це не просто слова, це те, що залишається після прочитання. Це сяйво, що залишає по собі твір у нашій душі. («Платформа», 2014)
Поезія - вона там, де вирує людський дух, де триває боротьба між світлом і темрявою. Тому Богові поезії зараз цікавіше в Україні. (Insider, 2015)
Про країну
У нас багаті перспективи, нам би мудрих якихось керівників, то можна й гори зсунути і щасливих дітей вирощувати. («Українська правда, 2007)
Про зміни
Якщо є можливість робити щось, що є частиною культури, і я можу піднімати рівень дітей у цьому суцільному секонд–хенді культурному, у цій попсі, гламурі, то я з радістю це роблю.
Я сам для себе шукаю позитиву, а знаходячи, намагаюсь ним поділитися з якнайбільшою кількістю людей. Я вважаю, що тільки так можна виживати й боротися і, не піддаючись, робити своє, робити ще краще.
Я не нарікаю на темряву, а намагаюся запалити свою свічку. («Україна молода», 2011)