Галерея мистецтв: місія, яку можливо виконати?
Культура

Галерея мистецтв: місія, яку можливо виконати?

Що є пріорітетним для нового очільника ЛГМ ім. Возницького Тараса Возняка?

Катерина Сліпченко, 28 вересня 201616010

Відомий львівський культуролог, головний редактор журналу «Ї» Тарас Возняк очолив Львівську національну галерею мистецтв імені Б.Г. Возницького. Днями Міністерство культури України уклало з ним контракт терміном на 5 років, до 15 вересня 2021 року.

Під час конкурсного відбору Тарас Возняк презентував програму розвитку Галереї на 1 та 5 років. Після завершення першого року роботи, а також щорічно, починаючи з другого року, він має подавати Мінкульту звіт про їх виконання.

Тарас Возняк очолюватиме Галерею мистецтв до 15 вересня 2021 року 

ZAXID.NET попросив Тараса Возняка розповісти про те, що спонукало його взятися за цю роботу, якими є основні виклики та що насамперед потрібно зробити.

Що таке Галерея мистецтв?

«Міністерство культури вирішило, що зміною керівника у львівській галереї мистецтв імені Возницького цю інституцію можна врятувати. Натомість, яким би геніальним цей керівник не був, цього не буде. Треба в першу чергу зрозуміти з чим ми маємо справу. Формально – з галереєю мистецтв. Це по суті музей, де зберігаються, вивчаються, реставруються та експонуються рухомі пам'ятки.

Але насправді зараз галерея такою не є. Яким чином до рухомих пам’яток належать Олеський чи Підгорецький замки? Спочатку ми мали архаїчний музей ХІХ століття, трохи змінений радянською владою.

Згодом до музею додалися спалені руїни Олеського замку. Його відновили, трохи по-радянськи, але на той час це були великі здобутки. З’явилась перша нерухома пам’ятка. Це не музейний експонат, а заповідний експонат, який потрібно зберігати, реставрувати та експонувати у зовсім інший спосіб.

У 1975 році замок було відкрито як відділ Львівської галереї мистецтв

Тобто музей де-факто перетворюється у заповідник. Після розвалу СРСР додався Підгорецький замок, потім Золочівський. Усього у сумі набралося 18 інституцій, які розміщені від головної садиби на 80-90 кілометрів. Деякі із них живі, деякі – більше, ніж живі, у деяких не ступала нога людини, просто імітується діяльність. Тобто в діаметрі приблизно 200 кілометрів знаходяться об’єкти. Головне, що має Галерея мистецтв – величезна колекція артефактів, у дуже різному стані і які зберігаються у дуже різних умовах. І друге – комплекс трьох замків.

Але згідно зі штатним розкладом, функціями та коштами, які виділяє українська держава, це все трактується як музей. Хіба музей може реставрувати, наприклад, Підгорецький замок? Не може. Він не має ані коштів, ані функцій, ані спеціалістів. Ба більше. Жоден директор музею чи навіть голова облдержадміністрації не підніме такий об’єкт. Це – справа президентів України, Литви, Польщі, Австрії... Бо це спільна справа, спільний спадок усіх нас.

Отже, треба усвідомити, що ця інституція давно перестала бути музеєм. Вона є заповідником-музеєм. Українське законодавство не передбачає такої інституції. Є заповідники, є музеї. А такого поєднання, тим більше у таких гігантських масштабах немає. Треба змінювати статус цієї інституції та, можливо, робити її реструктуризацію. Структуру потрібно оптимізувати. Як? Треба вивчати.

Виставка скульптур Пінзеля відбудеться у Відні, як і було заплановано

Не думаю, що це робота на 5 років, як підписується контракт, це робота на 20-30 років мінімум. Але щоб її почати, потрібно насамперед окреслити проблему.

Тому потрібно підготувати молодих людей. Головне – не вставати загатою на шляху розвитку інституції. Бо так буває, що померла людина і з нею померла інституція. Так не може бути».

В програмі-максимум на 5 років:

  • здійснити реструктуризацію Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького; 
  • отримати статус музею-заповідника; 
  • ревіталізувати Підгорецький замок;
  • активізувати формування колекції сучасного мистецтва;
  • показати спадщину Пінзеля у Китаї та США;
  • впровадити систему економного альтернативного енергопостачання об'єктів галереї тощо.


Кому насправді належать замки та палаци?

«Є ілюзія у наших громадян, що усіма замками, які підпорядковуються Галереї мистецтв, вона і володіє. Насправді це не так. Палац Потоцьких і Костел кларисок (теперішній музей Пінзеля) є на балансі Львівської міської ради. Тож тільки ЛМР може здійснювати реставраційні роботи у цих приміщеннях. Галерея мистецтв не має права навіть стіну поштукатурити.

Олеський, Підгорецький та Золочівський замок належать обласному фонду державного майна. Суб'єктом, у чиїй власності вони були, є обласне Управління охорони історичного середовища, яке зараз розформоване. Здійснювати роботи можуть тільки вони. Галерея мистецтв не може нічого там робити.

Це є окремий комплекс проблем. Припустимо, що знайдуться гроші, вони просто «впадуть» у львівський обласний бюджет і просто там пропадуть».

До вересня 2017 року: За програмою розвитку на 1 рік, до вересня 2017 року, Тарас Возняк зобов'язується: 

  • розробити Концепцію і Стратегічний план розвитку Галереї;
  • дослідити ядро компетенцій персоналу, виявити професійні поведінкові стереотипи працівників установи, створити систему підвищення кваліфікаційного рівня працівників тощо;
  • передати частину повноважень від адміністрації до керівників напрямів;
  • дослідити аудиторію відвідувачів;
  • провести звірку, інвентаризацію та оцифрування фондів;
  • модернізувати облік музейних предметів;
  • знайти спільну мову з владою і бізнесом Львова; 
  • створити Опікунську раду;
  • активізувати міжнародну діяльність;
  • впорядкувати майнові та земельні питання.

«Насамперед, потрібно зібрати консиліум і подивитись наскільки наш хворий є ще живим. Крім того потрібно створити Наглядову раду, компетентну та достойну, яка не дасть директорові дуже відхилятися від обраного курсу. Також потрібно створити модель того, що ми хочемо отримати, доповісти цю модель в міністерстві, отримати дозвіл на її реалізацію.

Паралельно, звичайно, відбуватимуться і заплановані, і нові виставки».

Кадрові питання

«Найбільша проблема, яка є - це, безсумнівно, престижнісять цієї роботи, яка є не надто високою з огляду на вкрай низьку заробітню плату. Галерея мистецтв має статус національної, але заробітні плати, які там виплачуються є просто нижче гідності людей, які там працюють. Наскільки я знаю, в театрах, які також мають статус національного зарплатні значно вищі. Ще при президентові Ющенку був шанс змінити цю ситуацію. Цього зроблено не було. Ну а зараз, коли війна, коли інший президент, інші пріоритети, це буде зробити важче. Але доведеться.

Також насамперед я спробую припинити відтік кадрів. Разом з тим, потрібно змінювати менеджмент».

Фінансові питання

«Перше, що мені міністр сказав: «Грошей немає». Я кажу: «Ну то зробіть собі табличку "грошей не дам" і поставте перед собою». Це класична і правильна відповідь, напевно, кожного міністра, бо й справді грошей в країні немає.

У 1997 році Підгорецький замок передали Львівській галереї мистецтв

На те, щоб підняти такі об'єкти, як Підгорецький замок, потрібні десятки млн євро. Такі кошти треба шукати не в Україні. Чи є такі фонди? Так, є. Наприклад, у США. Але немає кому написати проект, бажано англійською мовою, бо, на жаль, мало де вміють читати українською. І хто ж це зробить в рамках інституції за 1,5-2 тис. грн зарплати?

Є європейські фонди, які дають кошти на певні проекти, але ми не є членами ЄС. Тож маємо шукати партнерів у Литві, Австрії, Польщі, Угорщині та разом з ними писати проекти».

Що буде зі славнозвісними баталіями Альтамонте?

«Дуже багато галасу було довкола батальних картин Альтамонте. Загалом їх є чотири. У мене запитання: чому, якщо у нас при галереї є відділ реставрації, картини реставруються у Польщі?

Довокла двох полотен Мартіно Альтомонте давно точаться суперечки: баталії, які належать ЛГМ можуть забрати до костелу у Жовкві

Дві з них поляки вже відреставрували, а дві знаходяться в Олеську мало не під відкритим небом. 

Загалом, ситуація довкола тих картин є дуже складною Погано, коли мистецькі об'єкти політизують. Завжди люди думають чомусь, що переміщення пам'ятки із одного місця в інше має глибокий політичний сенс. Як на мене, це злочинно, це політична спекуляція, яка має на меті урвати комусь ще одне місце десь там в обласній раді чи ще десь. Не більше і не менше.

Я наразі не маю відповіді на це запитання. Потріно вивчати різні практики. Для прикладу, є у Польщі замок у Ланцуті, який має у своєму зібранні багато ікон. Їх повернули до церков. Підкреслюю ще раз, ікон, наших ікон. Не картин, які є в костелах. У нас такої практики немає».

Що у фондах?

«Фонди потрібно вивчати і цього найбільше усі бояться. Є об'єкти, які потребують негайної реставрації. Раніше спостерігалась якась неймовірна закритість: нікому нічого не давати, не показувати, не оцифровувати. Зараз мені здається одним із основних завдань є власне оцифрування та катологізація колекції. Адже є дуже багато спекуляцій щодо автентичності деяких творів. А ці спекуляції можливі тому, що в теперішніх облікових картках немає сучасного скану об’єкту з усіх боків та із усіма записами.

Картина Жоржа де Латура «У лихваря» є перлиною в колекції Галереї мистецтв 

Насамперед це все треба зробити. Оцифрування робиться із великою роздільною здатністю, щоб музей міг продавати ці зображення для поліграфії. Крім того усі ці зображення ми можемо виставити на сайті, і це моментально змінить можливість вивчати наші колекції.

Також ми маємо навчитися на цьому заробляти. Хоча мушу сказати, що ми зі своїми збірками дуже відстали, бо ми їх не поповнюємо. Україна зараз не може їх поповнювати першорядними світовими творами мистецтва. А от говорити з сучасними українськими художниками можна. У нас є світового рівня художники, але це нікого не цікавить».

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук
; ; ;