«Ці вибори дають доcтуп до зовсім інших ресурсів, тому така боротьба»

Перші вибори у нових ОТГ Львівщини

СуспільствоZAXID.NET, 15 грудня 2016, 20:08 2268 1

Цієї неділі, 18 грудня, у кількох нових об’єднаних громадах Львівщини, що сукупно налічують майже 50 тис. виборців, пройдуть перші вибори.

Усі інтриги і особливості цих виборів обговорюємо у прямому ефірі з Іриною Швець, довгостроковою спостерігачкою за виборами ОТГ на Львівщині від громадянської мережі ОПОРА, і Галиною Гречин, експерткою з місцевого самоврядування і децентралізації. Веде програму головний редактор ZAXID.NET Олег Онисько.

***

Цієї неділі у шістьох об’єднаних територіальних громадах Львівщини відбудуться перші вибори. Як відбувається виборчий процес і чому він є важливим для громад?

Ірина Швець: Якби ви це питання задали минулого тижня, то я б відповіла, що ці вибори нічим не відрізняються від чергових виборів 2015 року. Проте останній тиждень перед виборами змусив кандидатів і політичні партії активізуватися і у передчутті дня голосування ми переходимо у активний виборчий процес.

Якщо говорити за підсумки наших спостережень, то доволі спокійно відбулись усі моменти, які стосуються виборчого законодавства – вчасно були утворені всі виборчі дільниці, майже вчасно принесли запрошення виборцям, більш-менш нарізали округи. Зараз триває активна агітація кандидатів.

Це завжди так відбувається – наприкінці кампанія активізується.

Ірина Швець: Так. І треба розуміти, що вибори відбуваються у селах і вони відрізняються від виборів в обласних центрах. У селах кандидати більше орієнтуються на безпосередній діалог з виборцем, на переконання і вербальні інструменти, аніж на біл-борди, плакати або організацію концертів.

Ви кажете, що перший етап виборів відбувся нормально. Але ваша колега з мережі ОПОРА нарікала, що це не зовсім так, бо є округи удвічі більші і удвічі менші.

Ірина Швець: Так, але це не удвічі більші. Винятком є Давидівська громада і ми мали до неї зауваження, бо там округи утворили таким чином, що вага голосу не усіх виборців у різних округах буде однаковою. Наприклад, за нашими підрахунками у Давидова забрали один округ і додали його сусідньому селу – Пасіки Зубрицькі.

Пані Галино, я хотів запитати вас про те, чи має нарізка округів стосунок до об’єднання громад? Бо за цим зразком там і надалі будуть відбуватись вибори. Хто контролював цю нарізку округів?

Галина Гречин: Ви на початку запитали, чому ці вибори є важливими. Уявіть собі, що утворилась Україні і ми проводимо перші демократичні вибори. Оці вибори у об’єднаних громадах можна сприймати саме так.

Утворилась зовсім інша якість влади, яка буде мати зовсім інші повноваження, можливості, доступ до ресурсів. Всі шість громад, які зараз ідуть на вибори не мали цих можливостей досі. Вони отримають повноваження, які зараз мають міста обласного значення. Ні Мостиська, ні Судова Вишня, які є міськими радами, ні сільські і селищні ради таких повноважень не мали. Зрозуміло, що боротьба за доступ до цих можливостей є дуже велика.

Специфіка ще й у тому, що хоч громади й нові, утворені за новим законодавством у рамках реформи децентралізації, вибори відбуваються за старим законодавством. Не можна забувати, що специфіка виборів до міських, сільських і селищних рад є різна. Зважаючи на те, що це ради об’єднаних громад, вибори там відбуваються по-різному. Якщо брати до уваги Давидів, то вибори відбуваються за мажоритарною системою, де дуже важливе значення має нарізка округів – тобто голоси або кількість виборців. Якщо ж говорити про міські ради, то там вибори відбуваються за партійними списками. І там є своя специфіка. Йдеться про депутатів, бо голови обираються прямим голосуванням.

Якщо взяти Мостиську і Судововишнянську громаду, то там на вибори зареєструвалися 12 політичних партій. А це означає, що мешканці міста і мешканці села, які входять в об’єднану громаду матимуть для вибору 12 кандидатів. Це дещо ускладнює, бо є велика ймовірність розпорошення голосів, унаслідок чого села можуть втратити свого представника у міській раді.

На виборах у неділю будуть обрані голови об’єднаних громад. Одночасно попередні сільські голови залишаються зі своїми повноваженнями. Як вони ділитимуть владу?

Галина Гречин: Трохи не так. В об’єднаній громаді, сільські голови, які до того очолювали сільради у момент, коли на перше засідання збереться новообрана рада і голова, припинять свої повноваження. Тобто такого поняття як сільська рада більше не буде. Ті сільські голови, які до того були обраними головами згідно із законом про добровільне об’єднання будуть виконувати обов’язки старост до того моменту, поки рада об’єднаної громади не призначить вибори старост. Оскільки у законі немає обов’язку призначати ці вибори негайно, бо їх треба профінансувати з бюджету об’єднаної громади, то мало яка громада хоче у перший рік витрачати кошти на вибори. Тому очевидно, що ці сільські голови будуть далі виконувати обов’язки старост і за посадами будуть членами виконавчого комітету.

А як це буде виглядати? У всіх громадах є один більший центр. Припустимо, Давидів чи Мостиська. От мер Мостиськ собі залишається, але голова об’єднаної громади буде вже іншим?..

Галина Гречин: Ні, мер Мостиськ не залишається. Власне, мера не буде. У центральній садибі громади мера не буде. Старости залишаться тільки в тих радах, які не є центром громади. Якщо мова йде про Мостиську громаду, то мера Мостиськ не буде, а буде міський голова Мостиської об’єднаної громади. А в інших селах, які об’єдналися, колишні сільські голови будуть виконувати обов’язки старост.

Пані Ірино, якщо судити по фейсбуку і місцевій пресі, то відбувається досить брудна кампанія. Ми сьогодні також їздили у Давидів і там цікаво так обклеєні громадські місця плакатами з досить жорсткими написами. Ви фіксували якісь порушення такого плану, коли кандидати обмовляють один одного?

Ірина Швець: Власне так, обмовляють, але це більше зі слів самих кандидатів. Ті плакати, про які ви говорите, у Давидові є, коли обзивають «ворогом майдану»...

А хто це, до речі? Проти кого?

Ірина Швець: Мені здається, що проти Володимира Керницького. На жаль, не можемо стверджувати, хто саме розклеює ці плакати, коли вони були поклеєні. Розуміємо, що там є два сильні кандидати, між якими точиться запекла боротьба за місце голови ОТГ.

До вас зверталися, що от саме цей кандидат обмовляє?

Ірина Швець: Так, ми отримуємо інформацію від кандидатів. Але знову ж таки – ми не можемо стверджувати, не можемо перевірити, тому що безпосередньо відеодоказів чи фотодоказів розклеювання цієї агітації не було.

В інших громадах ситуація є спокійнішою. Хоча наша спостерігачка написала декілька скарг у Судововишнянську виборчу комісію – ми зафіксували там декілька плакатів без вихідних даних. Це ті огріхи, помилки кандидатів, які ми фіксуємо з року в рік. В інших громадах ситуація дуже спокійна. Це, напевно, перші вибори, коли наші спостерігачі мають справу з агітацією тиражем у 100-150 штук.

А чому вони спокійніші, якщо, як ви кажете, місцеві громади отримають такі великі повноваження? Можливо, вони не зрозуміли? Можливо, оці політики чи місцеві діячі не зрозуміли, що стоїть на кону?

Галина Гречин: Мені здається, що на цих виборах така активність політичних партій, показує, що вже є розуміння того, що відбувається насправді. Якщо взагалі говорити про правильність процесу, то місцеві вибори, у першу чергу, мають бути цікавими людям, які хочуть брати участь у політиці. Тому що, якщо ти хочеш починати політичну кар’єру, то це хороший старт – розпочати її з місцевої громади. У нас, щоправда, зараз трішки навпаки відбувається, коли політики з центру із загальноукраїнськими гаслами заходять, умовно, на вибори у Жовтанецьку сільську громаду.

Ну, якщо це йдуть партійними списками...

Галина Гречин: Так, але все одно ж треба розуміти, що людей в першу чергу цікавлять місцеві проблеми. І очевидно, що партії все-таки трішки адаптуються – порівняно з тим, що було в попередні роки.

Але все-таки чому вибори відбуваються спокійніше... Я добре знаю ситуацію в цих громадах, тому що фактично допомагала громадам у процесі створення. І як це відбувається. На вибори в основному йдуть або людина, яка була каталізатором утворення громади, або команда людей, які були каталізаторами. І попередні вибори показують, що люди за таких і голосують. Можливо, там, де є таке чітке розуміння, що не буде точитися серйозної боротьби, то й думають, що немає сенсу йти.

У Давидові є своя специфіка, бо це біля Львова і там є свої інтереси. Але всі інші громади є віддалені. Хоча теж бувають різні ситуації. Наприклад, на мера Мостиської громади є три кандидати, а на мера Судової Вишні – десять, але найцікавіше, що серед тих десяти кандидатів є голова сільради, яка не взяла участь в об’єднанні в громаду. Хоча по перспективному плану вона має бути в громаді. Але голова відмовлявся, він казав, що йому цього не треба, а тепер він претендує на місце [голови ОТГ].

Ірина Швець: Я ще додам щодо активності виборців. Я дуже люблю приїжджати в район і спілкуватися з людьми. Коли ми лише входили у виборчий процес і задавали людям питання: «Чи ви знаєте, що будуть вибори 18 грудня?», то всі питалися, кого будемо вибирати і як це так, адже були ж вибори у 2015 році. Тобто люди, виборці, самі не орієнтувалися в тому, що вони підуть на виборчу дільницю і будуть голосувати. Чим ближче ми наближаємося до дня голосування, тим більше зростає активність виборців.

І ще один цікавий приклад був у Жовтанецькій громаді. Голова сільської виборчої комісії ініціював презентації програм кандидатів майже у кожному селі, що входить у громаду. Коли на початку грудня це лише розпочиналося, то у залах було від сили 20-30 людей (у самих Жовтанцях, у центрі громади). А минулої неділі у народному домі села Горпин яблуку ніде було впасти – такий ажіотаж був, кожен виборець хотів прийти і поставити питання. До речі, питання були дуже конкретні і дуже цікаві. Тобто ми бачимо, що виборці стають активніші і більше залучаються до аналізу.

Галина Гречин: Я вам скажу, що це подібне до того, як відбувається об’єднання. Коли лише починають ініціювати об’єднання і приїжджають у села і проводять зустрічі, то на них приходять небагато людей. Але коли це потім роблять повторно, після того, як перша інформація пройшла, то на зустрічі приходить зовсім інша кількість людей. Одразу видно, що наші люди набирають інтерес.

На якому рівні відбувається конкуренція? Бо у партій є, як правило, якась своя ідеологія, там можна сперечатися і мати різні погляди, а місцеві вибори – це ж про дороги і школи. У чому конфлікт?

Ірина Швець: Я вам скажу, що у тих селах, які більш віддалені від центральної садиби, там виборці більш активні. Тому що вони переживають, або їхні інтереси були враховані головою громади.

А кандидати відрізняються у свої обіцянках чи всі обіцяють те саме?

Ірина Швець: Переважно ні. Але це ремонт інфраструктури, дороги, освітлення… Як правило, ті проблеми, що потребують нагального вирішення.

Галина Гречин: Але це власне ті повноваження і кошти, які під це отримують об’єднані громади. Тобто вони справді отримують [ці повноваження]… Це не є якісь нереальні обіцянки, вони реально матимуть можливість це зробити.

Чи відстежуєте ви фінансові витрати кандидатів? На моїй пам’яті це перші вибори такого локального масштабу, про які з’являються публікації, в тому числі, очевидно, і рекламного характеру, у центральних українських ЗМІ.

Ірина Швець: Фінансовий моніторинг – це дуже складна річ, бо дуже важко оцінити скільки ця реклама може коштувати. Спеціально такого [моніторингу] ми не проводимо. Але я можу сказати, що у тій же Жовтанецькій ОТГ жоден кандидат не відкрив виборчого фонду. У Давидівські громаді троє кандидатів на посаду голови і один кандидат у депутати відкрили виборчий фонд. І лише Віталій Дяків прозвітував про використання якихось коштів.

Тобто бачимо, що навіть рівень відповідальності самих кандидатів і їхнє бажання показати наскільки прозоро фінансово вони ведуть свою виборчу кампанію – залишається низьким..

Галина Гречин: До місцевих виборів фінансова прозорість ще не дійшла.

Традиційно на місцевих виборах, принаймні у Галичині, значну вплив має церква. Ви якимось чином враховуєте цей чинник – і на виборах, і при формуванні ОТГ?

Галина Гречин: Якщо говорити про децентралізацію, то для того, щоб зібрати людей на слухання, як правило, говорять спочатку з активом, а священик і є одним із таких людей. Якщо вести агітацію в плані об’єднання [громад], то, звичайно, що священики також залучаються. Хоча я теж знаю приклади, коли в одній з потенційних громад були проблеми з утворенням громади, бо священик сказав, що він ніколи не дозволить, щоб сільська рада об’єдналася в якусь там громаду. І такі випадки є.

Ірина Швець: А ми маємо негативний досвід. Буквально сьогодні ми отримали повідомлення, що священики у Давидівській [об’єднаній] громаді збираються агітувати у день голосування, в неділю, за певних кандидатів. Тому наше спостереження в неділю розпочнеться зі Служби Божої.

А ви якось доносили до них, що це заборонено законом?

Ірина Швець: Ми не проводимо якихось спеціальних роз’яснень з цього приводу.

Ви можете зараз сказати, яка відповідальність чекає священиків за агітацію у день виборів.

Ірина Швець: Я думаю, що на них ніхто не буде в суд подавати. Ми можемо хіба закликати до їхньої свідомості, адже вони є власне тими «опініон-мейкерами» в певних середовищах. Агітація в день голосування є протизаконною.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук
; ; ;