Від маслєніци до куліча
IQ

Від маслєніци до куліча

Православний лаз для «русского мира»

Назар Кісь, 26 квітня34047

Поки в соціальних мережах активно обговорювали перспективи «Дома свободной России» в Києві як відкритих дверей для прихованої проросійської пропаганди, «русский мир», як завжди, продовжував лізти через вікно. І якщо місяць тому від «маслєніци» ще сяк-так відкараскалися, бо «бліни» – це не вареники, то з «прощеною неділею» мусимо констатувати повну капітуляцію. По-перше, в прощенні нема нічого поганого. По-друге – це так по-християнськи. По-третє, можна виявити фейсбучне благородство. Словом, дали-таки слабинку. Дуже ймовірно, що традиція «прощеної неділі» є, і вона навіть має українське коріння. Але, будьмо відверті, в «масовий обіг» вона вперше потрапила завдяки фільму Н.Міхалкова «Сибірський цирульник» з освіченими офіцерами, загадковою російською душею, добрими сибіряками та іншими небилицями на додачу.

А коли благодатний вогонь зі Святої Землі в Україну привіз літаком не хто-небудь, а сам депутат від «Опоблоку» Вадим Новинський, стало ясно, якими методами буде впроваджуватися стара пісня про «братні народи». Православ’я, любов, всепрощення – саме цим годуватиме нас російська пропаганда найближчим часом. І натхненник мему про «православну суку», з якого ще зовсім недавно з помпою знімали недоторканність, стане новим голубом миру і, якщо йому не пощастить, навіть мучеником за віру.

Але, як відомо, російська пропаганда не має почуття міри. Якби благодатним вогнем і паралельними телетрансляціями з храмів УПЦ МП і УПЦ КП справа обмежилася, для адептів теорії про «один народ» було б взагалі чудово. Обряди ідентичні, президент, за давнім українським звичаєм, «і вашим, і нашим», мир, дружба, «кулічі»… От на «кулічах» і спалилися. Бо чого нема – того нема. Кулінарна тема – це точно не те, що єднає українців з росіянами.

Натомість єднає, за влучним висловом Леоніда Кучми, «православний атеїзм». Не варто заглиблюватися в теологію, важливі обряд, символи та аксесуари. Тобто те, чим живе пересічний «віруючий». Будуть ще мощі з Афону, паломництва до православних святинь – задля пошуків міфічного коріння східного слов’янства. Очевидно, православного. Тут і сакральний Херсонес в Криму знадобиться, бо не просто так забрали, щоб НАТО не захопило, а для того, щоб католики з протестантами не осквернили. Витягнуть бородаті моралізатори і козир з рукава: Київ – це Другий Єрусалим для всіх слов’ян. Українцям така постановка питання припаде до душі, тому ідея про Москву як Третій Рим піде вже легше. Все для людей, які вірять у гороскопи, переселення душ, нумерологію і «таємницю імені», чекають виходу свіжого випуску «битви екстрасенсів», а також переконані, що вербова гілка дає здоров’я, а молитви з іконами діляться на «сильні» і «дуже сильні».

Як ми переконалися під час недавнього флешмобу «Простіть – Бог простить», проти Бога не попреш. Цим і будуть користуватися «канонічні батюшки» при погонах, для яких зараз відкриті двері у військові частини, в школи, діють економічні привілеї на рівні з іншими релігійними організаціями.

Ситуація на «ринку ритуальних послуг» ідентична тій, яка перетворила українськомовні пресу, книги, музику на рідкість. Всі нібито в рівних умовах, тож хай вирішує споживач. Але в когось ще й купа брудних російських грошей. Тому, коли український підприємець банкрутує, російський пропагандист просто отримує черговий транш. У справах церковних ще гірше, бо, крім «канонічності» та величезних грошей на агентурну роботу, російська церква в Україні розпоряджається монастирями і храмами, які вдалося втримати після розвалу СРСР.

Далі – по старій схемі: хресні ходи за мир, бабки в хустках замість тітушок, тітушки замість семінаристів. Можна секту «догналітів» підключити – як «правильних уніатів». Медведчуку ж вдалося стати посередником між Україною і ОРДЛО, чому ж гебістам в рясах не стати посередниками між українцями та іншими гебістами в рясах? Бо в цьому «нема нічого поганого»: молитви, хор, ікони, мощі. В святі «23 лютого» теж при бажанні можна розгледіти купу позитивів: шкарпетки, лосьйони, всі колись служили…

Таке враження, що Україну не зачепили ні Католицизм, ні Реформація, ні елементарна логіка. Якщо так піде далі, то наступного року по телевізору розкажуть, як правильно бухати на цвинтарі, тому що «гробкі» – давній східнослов’янський звичай, та й духам предків приємно гульнути на тому світі. Спецвипуск новин буде присвячений темі «какие напитки принято брать с собой на кладбище». Амінь.

До речі, всім вітання у зв’язку з перемогою в конкурсі «Голос країни» священика УПЦ МП. По-перше, пісня українськомовна. По-друге, Бог один. По-третє, конкретно цей чоловік нічого поганого в телевізорі не говорив. Наш, як не крути. А те, що він разом з парафіянами молиться за Кіріла, який молиться за перемогу російської зброї… То таке, як казав класик.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук
; ; ;