«Внаглу вкрали… Іншого слова підібрати не можу»

Головний юрист ЛМР про «Аферу століття»

СуспільствоZAXID.NET, 1 грудня, 20:49 7404 11

Юристи львівської мерії випадково виявили грандіозну аферу, в результаті якої місто втратило право власності на десятки об’єктів нерухомості у центрі Львова. Журналісти уже називають цей скандал «Аферою століття». Як таке могло статися?

У розмові з Олегом Ониськом у прямому ефірі програми ZAXID.NET LIVE подробиці шахрайської схеми розкриє керівник юридичного управління Львівської міськради Гелена Пайонкевич.

***

Сьогодні ми будемо говорити про наймасштабнішу в історію Львова аферу з комунальною нерухомістю. Нагадаю глядачам, що щонайменше 40 комунальних приміщень великої площі у престижних районах міста раптово змінили свого власника. Пані Гелено, як це сталось і як це виявилось?

Формально крадіжку виявили дуже простим способом – у наших приміщеннях з’явились майстри і почали там робити ремонт. Після цього управління комунальної власності ЛМР звернулось до нас з пакетом документів, згідно з якими ці приміщення не вибували з комунальної власності. При проведенні дослідження, отриманні довідок з реєстру речових прав, ми зрозуміли, що відбувся неправомірний перехід права власності – на той час це було три приміщення, потім з кожним днем їх ставало більше й більше.

Зараз у нас вже є сім таких об’єктів, а за інформацією управління комунальної власності, у них вже підготовані документи на 40 об’єктів. А скільки їх є насправді – покаже час.

Як це могло статися? Ви кажете, з’явились майстри у приміщеннях, які належать міській раді. Вони вигнали попередніх власників?

Ці приміщення були вільними. Приміщення на вул. Свенціцького мало б бути у користуванні нашого УДЮМКу, приміщення на Стецька – є аукціонним і включене у перелік об’єктів, які підлягали продажу на аукціоні. По деяким приміщення відносно недавно були укладені договори оренди нерухомого майна і орендарі ще не встигли приступити…

Десь от внаглу отак [вкрали]… Іншого слова я підібрати не можу.

Договори оренди ви укладаєте на якій підставі? У вас повинне бути якесь право власності.

Ми можемо зараз зайти в глибину. Я буду говорити про ті чотири приміщення, щодо яких ми подали позови, але я припускаю, що по всіх інших приміщеннях є така ж ситуація. На ці приміщення було зареєстровано право власності територіальною громадою у 2004 році.

Але ми зараз в Україні маємо реформу, яка стосується і реєстрації речових прав. Зараз фактично існує два реєстри. У старому реєстрі ці приміщення були зареєстровані на праві власності за територіальною громадою. У новий реєстр ці дані не були перенесені у зв’язку із відсутністю такої необхідності.

Чому? З якого року цей новий реєстр?

2015 або 2014 року. Я точно не пам’ятаю, бо дані у новий реєстр переносять тоді, коли з об’єктом нерухомості вчиняється та чи інша юридична дія – відчуження або передача в оренду. Оскільки стосовно згаданих приміщень жодних дій не вчинялось, то, відповідно, вони не були занесені в новий реєстр. Але шахраї це успішно зробили замість нас.

Інформація про крадіжку вперше з‘явилась у ЗМІ. Чому мерія або ви, як головний юрист не заявляли: «Громадо, у тебе крадуть стільки приміщень!»?

Я керівник юридичного управління [Львівської міськради], ми маємо мало дотичності до управління комунальної власності [Львівської міськради], яке розпоряджається цими приміщеннями від імені громади. Тому ми працюємо з тими документами, які нам дають.

То вони вас поінформували? Чи спочатку журналістів, а потім вас?

Мені складно сказати, кого вони спершу поінформували, бо я це питання не досліджувала.

Друге питання – ми постійно працюємо із вкраденими приміщеннями. За 2013-14 роки ми відсудили близько 2000 м2 приміщень, вкрадених подібним способом або через рішення судів.

Тобто це не вперше така ситуація?

Це далеко не вперше, але це вперше настільки масштабно. І на момент, коли управління комунальної власності поінформувало нас про чотири об’єкти, я не могла припустити, що це вже така велика кількість об’єктів.

А яка загальна кількість об’єктів? Мер каже 47, юристи неофіційно кажуть, що може бути більше сотні. Ви вже декілька тижнів займаєтесь цією справою. Скільки їх?

Два тижні ми займаємось цією справою. Об’єктів поки є дев’ять. Я буду говорити тільки про ті, про які я чітко переконана. Як нам колеги із управління майна надають ці документи, так ми і працюємо.

На якій підставі звучать заяви про десятки вкрадених приміщень?

Я би хотіла доповнити, що вчора ми виявили про крадіжку дуже подібним способом ще двох об’єктів. І це не є ті фігуранти справи, про яких ми говоримо. З довідки податкової інспекції, яка давала нам відповідь на наш запит, ми зрозуміли, що незаконно було відчужено приміщення, яке перебуває на балансі водоканалу на вул. Лазаренка, 25 та на вул. Медведецького, 36. Ми три роки судились за це приміщення із недобросовісним орендарем, який оформив на нього право власності, відсудили його, зареєстрували право територіальної громади у 2016 році. І буквально два місяці тому воно за дуже подібною схемою перейшло до особи Ікс. Я розумію, що зараз у Львові із реєстрацією речових прав відбувається щось жахливе.

Скажіть, будь ласка, ви зверталися у правоохоронні органи?

Так, ми зверталися у правоохоронні органи, вже відкрите кримінальне провадження. Вчора Галицький суд слухав заяву Галицького відділу поліції про накладення забезпечення на оці всі приміщення, тобто арешту, щоб не можна було відчужити це майно.

Ми окремо подали чотири цивільних позови до суду з клопотаннями про забезпечення, але поки що арешт накладено тільки на одне приміщення. Арешт по ще одному приміщенню суддя відмовила, ми подали апеляційну скаргу.

Я, все-таки, розраховую на арешти в рамках кримінальної справи.

Тобто ви по кожному об’єкту подавати окремий позов?

Так.

Якщо у вас є підозри про 40 чи більше об’єктів, чому ви не дієте на випередження і не накладаєте масово арешти?

Ми діємо в рамках кримінальної справи спільно з поліцією. Поліція має список тих об’єктів, які ми підозрюємо у тому, що вони незаконно перейшли у приватну власність. Просто цивільний позов і накладення забезпечення в рамках цивільного позову – це набагато довша і складніша процедура, аніж така сама дія в рамках кримінального провадження.

Сьогодні ZAXID.NET опублікував розслідування з покроковою схемою того, як комунальна власність переходила у приватну на прикладі чотирьох приміщень. З цього розслідування випливає, що здійснені усі необхідні правочини і теперішні власники майна є добросовісними його набувачами. Відбулося кілька перепродажів майна та юридичних дій, які дозволяють сказати, що все насправді «чисто». Як ви хочете повернути майно?

Я читала цю статтю, вона написана дуже грамотно. Тут є один нюанс: власник, тобто місто, має право витребувати майно навіть у добросовісного набувача у випадку, якщо це майно вибуло поза волею власника. Майно вибуло у нас поза нашою волею, тому правило добросовісного набувача тут не застосовується, ми вже маємо практику позитивну практику вирішення таких судів.

А люди, які придбали це майно, втратять і гроші, і приміщення?

Я вірю в це, і докладу усіх зусиль, щоб повернути місту ці приміщення.

По цих об’єктах фігурують, зокрема, прізвища двох людей: Ірини Сандул і Людмили Малькової, саме на них зареєстрована низка приміщень. Ви знаєте, хто ці люди?

Припускаю, що так. Я з ними не контактувала, але Малькова і Сандул – це ті прізвища, з якими зустрічалася іще до цієї афери. Власне, з ними пов'язана судова справа про витребування самовільно захопленої земельної ділянки на вул. Володимира Великого, 63, де вони забудували прохід між будинками. У цьому приміщенні продаються алкогольні напої.

Окрім того, є відкрите кримінальне провадження по вул. Січових Стрільців, 3, де в пам’ятці культурної спадщини національного значення було самовільно здійснене перепланування (вибиті нові двері у фасаді). Є вже рішення суду про повернення приміщення до попереднього стану, але вони не виконують цього рішення.

Ми також спілкувалися з адвокатами, які представляють інтереси цих жінок, і, наскільки нам зрозуміло, Ірина Сандул і Людмила Малькова купують «вбиті» приміщення і реконструюють їх у незаконний спосіб, а потім здають у оренду. Якщо це вже було відомо, то чи щодо них вже застосовували якісь дії обмежувального характеру?

Ми звернулися із заявою про відкриття кримінального провадження стосовно цих людей. Тому що, якщо ми проаналізуємо ті приміщення, щодо яких маємо повний пакет інформації, то зрозуміємо, що це здійснювали у один і той самий час і у той самий спосіб. Між самими правочинами теж дуже короткий проміжок часу.

Я не слідчий, але, як на мене, ситуація є очевидною. Не можна сказати, що на вільному ринку до людей прийшло умовно 47 приміщень і вони їх купили. Це не справа «купівлі-продажу», тут потрібно створення юридичної особи, входження в число засновників, вихід з цього переліку…

Але це легальна схема, яка просто дозволяє уникнути сплати податків при покупці нерухомості…

Так, тільки відчуження первинного майна було нелегальним, правила добросовісного набувача тут не застосовується.

Яка відповідальністьна нотаріусах? Ми спілкувалися з нотаріусом, що фігурує у цій справі, пані Пшеничною, яка стверджує, що зробила усе в межах чинного законодавства.

Я пропоную нехай правоохоронні органи це з’ясують. Якщо повернутися до первинного відчуження, то побачимо, що припинення права комунальної власності здійснювали на підставі неіснуючого органу. У документах іде мова про рішення Галицької районної державної адміністрації, але, по-перше, такого органу нема, по-друге, будь-хто, хто має юридичну освіту, повинен розуміти, що відчуження майна комунальної власності здійснюється виключно на підставі рішення сесії міської ради. Завжди.

Але юрист має документи про власність і на їх основі перереєстровує приміщення, він не має щоразу питати, як ти отримав цей документ

По-перше, такого документу немає, нема такого органу. Галицька районна державна адміністрація…

Що Ви маєте на увазі? Цей документ був сфальшований чи цього документу взагалі не було?

Його не могло бути в природі. Коли первинне відчуження йшло і підставою було Галицька районна державна адміністрація (в нас є Галицька районна адміністрація), але посилається у справі на рішення 1997-1998 років, а право власності за територіальною громадою було зареєстроване у 2004 році. Я не нотаріус, але якби була, то напевно подивувалася б – чому після вже нібито відчуження було зареєстровано право власності за Львівською міською радою.

Чи не здається вам, що у цій справі не обійшлося без чиновників з мерії? Бо так виглядає, що якісь умовні шахраї дуже добре знали, де є вільні приміщення, коли там закінчуються договори оренди…

Насправді, я впевнена, що в рамках кримінального провадження будуть проводити допити як працівників управління комунальної власності ЛМР, так і працівників юридичного управління. І, оскільки ми писали заяву по факту незаконного відчуження приміщень, то я впевнена, що правоохоронні органи і на ці речі будуть звертати увагу.

Я не маю зараз підстав звинувачувати когось зі своїх колег в тому, як було незаконно надано доступ до бази даних комунальних приміщень, в який спосіб… Я цього не знаю.

Скажіть, будь ласка, ця база даних комунальних приміщень – вона взагалі існує? Бо наші журналісти уже протягом кількох днів не можуть отримати список ймовірно вкрадених об’єктів. Його просто нема, бо ніхто не впевнений до кінця – чи це вкрали, чи це і не належало місту? З цього ми робимо логічний висновок, що у міста просто нема загального списку майна. Є такий список в мерії, в електронній чи паперовій формі?

Бачите, це от з того, що ви мені закидали, що ми так поволі працюємо. Бо кожен об’єкт ми перевіряємо, це займає певний час. Я впевнена в тому, що база даних приміщень, на які зареєстровано право власності за територіальною громадою Львова – вона існує. В управлінні комунальної власності вона мала би бути. В якій вона формі – я не знаю, я не працюю в УКВ.

Але ми також постійно здійснюємо реєстрацію. Місто має дуже багато приміщень, велику кількість. І навіть здійснення реєстраційних дій на ці приміщення – воно потребує доволі багато часу. І ми поступово це робимо.

В міста є близько двох тисяч приміщень. Чому б не звірити список з адресами цих приміщень з адресами приміщень, які можливо вкрали, і знати напевно – що і де у вас вкрали? Мені здається, це досить просто зробити.

Можливо.

Схоже, що у місті, що позиціонує себе як столиця ІТ-індустрії, нема навіть паперового чіткого списку майна.

Я для себе зробила висновок, враховуючи цю ситуацію, що ми повинні, разом з управлінням комунальної власності, зробити місто більш ефективним власником майна. Принаймні, більш безпечним. Такі речі мали б нас навчити, тут я з вами погоджуюсь.

Яке місто буде діяти далі, ґрунтуючись на попередньому досвіді, адже ви кажете, що мерія уже не вперше стикається з такими випадками шахрайства, хоч і не такими масштабними? І чим спровоковане таке нахабство шахраїв, які перереєстровують так багато власності відразу? На що розрахунок?

Ми будемо наполягати на тому, щоб відкривались кримінальні провадження, накладались арешти по кожному з приміщень, які ми будемо виявляти і будемо впевнені, що воно дійсно вкрадене. Крім того, ми будемо виступати, як цивільні позивачі в кримінальних справах з позо мов про витребування майна з чужого незаконно володіння.

Скільки це може тривати?

Це буде тривати до того часу, поки ми не забезпечимо витребування всього вкраденого майна. Я не можу сказати часові рамки, бо це є величезний об’єм роботи. Направду, величезний – у мене в управління зараз троє людей займаються тільки цим.

Насправді цією справо зараз мали б всі займатися… Чи правильно я розумію, що тепер ці приміщення, які ви планували віддати в оренди чи виставити на аукціон – це все тепер зависне і місто не отримуватиме жодного доходу з цих приміщень?

Ті приміщення, які визначені як аукціонні – ми працюватимемо над ними в першу чергу.

Але справа може затягнутися на роки…

Ви трохи погано собі уявляєте роботу юридичного управління. Я просто не можу собі дозволити всіх 27 співробітників скерувати на цю справу. Але всі будуть помагати по максимуму, всі будемо працювати.

Чому так сталося? Як на мене, такого не було, коли реєстр речових прав був в одних руках. Тобто спочатку це був Мінюст і це було досить комфортно. Були, звичайно, нюанси, але ми це врегульовували. Зараз є приватні нотаріуси, є «Укрпошта», яка теж має своїх реєстраторів, ще є й інші реєстратори. Плюс в нас зараз діє принцип екстериторіальності, коли львівське майна можна зареєструвати будь-де на території України, а потім через якийсь час скерувати це в управління державної реєстрації.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук
; ; ;