Резиденція князя і місце, де зародилася лавра: де було літописне Берестове

Великі міста з часом поглинають околиці, і колишні села стають районами мегаполісу. Так розростався і древній Київ. Нині його частина біля Києва-Печерської лаври називається Берестове, а за князя Володимира це було село, де розмістилась заміська княжа резиденція. Центр консервації предметів археології розповів його історію.

У «Повісті минулих літ» село Берестове вперше згадують під 980 роком. Тоді там була заміська резиденція київського князя Володимира Святославича: палац і храм Святих Апостолів. Після смерті князя у 1015 році Берестове стало резиденцією його сина – Ярослава Мудрого.

Берестове на реконструкції Києва 1240 року (з Енциклопедії історії України)

Настоятелем церкви Святих Апостолів, про яку літописи вперше пишуть у 1051 році [цей рік вважається роком заснування Києво-Печерської лаври], став священник Іларіон. Він власноруч викопав у пагорбі печеру, де молився. Згодом у цій печері оселився чернець Антоній, від якого Іларіон прийняв чернечий постриг, і заснував Печерський монастир. Іларіон у 1051 році став київським митрополитом. Монахи молилися у мурованій церкві Спаса, ймовірно, спорудженій на місці дерев’яного храму Святих Апостолів.

фото зі сторінки Центру консервації предметів археології

Князівський двір у Берестові зруйнували половці у 1096 році. У тому ж році київський князь Святополк переміг половців під час битви на річці Трубіж під Переяславом, його тесть – половецький хан Тугоркан – загинув. У літописі згадується, що «взяв його Святополк як тестя свого і як ворога. І, привізши його до Києва, погребли його [Тугоркана] на Берестовім на могилі [кургані], межи дорогою, що йде на Берестове, і другою, що йде в монастир [Печерський]».

фото зі сторінки Центру консервації предметів археології

Князівський двір у Берестові відбудували, у 1113 році нею користувався вже онук Ярослава Мудрого – Володимир Мономах. Деякі дослідники припускають, що з князівського палацу на Берестові можуть походити дві різьблені рельєфні плити з рожевого овруцького шиферу (пірофілітового сланцю). У XVIII столітті їх вмурували у стіни монастирської друкарні Києво-Печерської лаври. Їх донині береже заповідник. На них зображена богиня Кібела (чи давньогрецький бог Діоніс), що їде на колісниці, запряженій двома левами та боротьба з левом Геракла чи біблійного Самсона.

Кам’яні різьблені плити, які, ймовірно, походять з князівської резиденції (фото зі сторінки Центру консервації предметів археології)

Востаннє село Берестове згадується у літописах під 1151 роком. 1985 року на місці розташування села знайшли монетний скарб з 244-х срібних празьких грошей XV ст.

Щоб у наш час знайти сліди давнього Берестова, основним орієнтиром є вціліла Спаська церква, яку звели за Володимира Мономаха (1113–1125). Храм став усипальницею Мономаховичів.

У 1240 році церква Спаса на Берестові пережила навалу хана Батия, її відбудували у XIV–XV ст. У середині XVII ст. їй надали барокових форм та розписали фресками коштом митрополита Петра Могили. Західна частина давньоруського Спаського храму з нартексом і хорами вціліли і стали частиною цієї оновленої церкви, найдавніші фрескові розписи датуються ХІІ–ХІІІ ст.

Сучасний вигляд Спаської церкви (фото з Вікіпедії)

Під час реставрації Спаської церкви у її північній та південній стінах виявили поховання із залишками шовкового та парчевого одягу. Чимало могил були чернечими, із залишками повстяних клобуків. Біля входу до храму виявили кам’яний давньоруський саркофаг, а також поховання церковного цвинтаря ХVІІ–ХVІІІ ст. з рештками одягу та шкіряного взуття.