Шість знакових постатей Бродів: у центрі міста з’явилися портрети визначних містян

Броди можуть похвалитися багатьма визначними діячами, які прославили себе та місто. Шестеро з них увічнили на портретах, які встановили на вікнах Бродівського історико-краєзнавчого музею у центрі міста. Розповідаємо детальніше про видатних брідчан.

Вікна музею виходять у сквер Райківка. Це популярне місце для відпочинку і зараз, і в минулому. Їх прикрасили портретами видатних діячів, пов’язаних із Бродами, але відомих далеко поза межами. Вони є представниками української, польської та єврейської нації, що проживали у Бродах.

«Всі вони свого часу були тут, у давньому міському парку, що простягається перед фасадом музею. Саме тут вони споглядали будівлю, яка нині стала осередком пам’яті й культури. Портрети на вікнах нагадують нам, що минуле і сучасність у Бродах завжди поруч. Наше місто було і є частиною великої історії України та Європи», – зазначили на сторінці музею.

фото міської ради та музею

На портретах зображені:

• художник-імпресіоніст Іван Труш;

Він народився у селі Висоцько Бродівського повіту. У самому місті навчався в гімназії, яка нині носить його ім’я. Труш мав європейську освіту та був майстром психологічного портрета, організував перші мистецькі товариства Галичини, заснував перший український мистецький журнал. Був свояком Лесі Українки і товаришем Івана Франка.

• командир Української галицької армії Мирон Тарнавський;

Родом зі с. Барилів, у Бродах навчався в гімназії. Після цього розпочав військову кар’єру, був командиром вишколу січових стрільців, сотником Легіону УСС, а згодом – начальним вождем (головнокомандувачем) УГА.

• польський драматург Юзеф Коженьовський;

Народився в сім’ї управителя маєтку графа Потоцького у Бродах, а сам згодом працював бібліотекарем Замойських у Варшаві. Викладав мову, літературу та історію в Кременці, Києві, Харкові. Там написав відомі драми «Карпатські верховинці» про гуцулів, яку ставили багато театрів України, та «Колокація». Разом з Александром Фредром його вважають найвидатнішим комедійним драматургом епохи романтизму.

• письменник Йозеф Рот;

Уродженець міста єврейського походження і випускник Бродівської гімназії, який згодом став німецькомовним письменником. Писав про Першу світову та занепад імперії Габсбургів, життя галицьких штетлів. Найвідоміший його роман – «Марш Радецького».

• депутат сейму та активний громадський діяч Олександр Вислоцький;

Він не був уродженцем краю. Але вже у дорослому віці жив у Бродах, був послом Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) до польського сейму, розвивав культурне й економічне життя Брідщини. Був одним з ініціаторів створення Комітету організації кооперативів у Бродах, одним із ключових організаторів товариства «Луг» на Брідщині, а також видавцем часопису «Брідські вісті».

• провідний діяч українського національно-визвольного руху Петро Федун «Полтава».

Уродженець Бродівського повіту та учень гімназії. У майбутньому – один із провідних ідеологів ОУН–УПА, керівник референтури пропаганди Центрального проводу ОУН, начальник політвиховного відділу Головного військового штабу УПА та керівник Бюро інформації Української головної визвольної ради.

Пам’ятники і меморіальні таблиці визначним діячам, пов’язаним із Бродами

Як розповіли у міській раді, інші локації міста тісно переплітаються з розташуванням музею.

Недалеко розташована Бродівська гімназія, в якій навчались Мирон Тарнавський, Петро Полтава та Іван Труш. У минулому навчальний заклад носив ім’я Юзефа Коженьовського, а нині – Івана Труша. Біля кінотеатру колись стояв пам’ятник драматургу Йозефу Коженьовському, а сам він любив прогулюватись для натхнення парком Райківка. Письменник Йозеф Рот описував Броди у своїх творах, тож тепер читачі з усього світу можуть здійснити літературну мандрівку Бродами, зокрема й Райківкою, яка часто згадується в його оповіданнях.

Політик Олександр Вислоцький займався депутатською та громадською діяльністю на користь української спільноти, представляв інтереси громади у старостві в Бродах. Адміністративні будівлі тоді були розташовані неподалік парку, тож його маршрути часто пролягали через майдан Свободи.

Ідеолог національно-визвольної боротьби Петро «Полтава» на згадку про Броди зробив з друзями відоме фото у Райківці – на тлі будівлі Празького банку.

Петро «Полтава» з друзями у сквері Райківка на тлі Празького банку (фото краєзнавчого музею у Бродах)

Директор музею Василь Стрільчук зазначив, що портрети видрукували на спеціальній плівці і розмістили на вікнах для промоції історії громади. Більше про цих та інших діячів можна дізнатисяв музеї.