«Чому у ресторані можна випити, а купити і спокійно сісти на кухні – ні?»

Що не так із забороною продажу алкоголю після 22:00

СуспільствоZAXID.NET, 26 грудня 2017, 18:54 28862

Сьогодні у програмі «Що не так?» ми перевіримо, чи працює обмеження на продаж алкоголю в нічний час і дізнаємося, що думають про заборону львів’яни. Чому Антимонопольний комітет радить скасувати це рішення та як боротися із підприємцями-порушниками?

***

Після 22:00 магазини не мають права продавати алкоголь.

На касі супермаркету:

Ведуча Мар’яна Романяк: «Добрий вечір, мені пляшчину».

Касир: «Вибачте, у нас алкоголь вже не продається – до десятої години лише реалізація алкогольних напоїв. Ви не встигли…»

Ось так: не встигла – не вип’ю. Загалом уже сьомий рік у нашому місті діє обмеження на продаж алкоголю. Відтак магазини не можуть продавати алкоголь після десятої вечора і до десятої ранку. У міській раді кажуть, що саме таке обмеження має зменшити рівень злочинності у нашому місті.

– Знаєте місця у Львові, де продають все-таки алкоголь після десятої?

– Знаємо. Але це таємниця.

– Ви купуєте самі після десятої?

– Я ж щас пяненький стою…

– Ой, я не пам’ятаю – я був п’яний.

– Ні.

– Продають у магазині алкоголь?

– Я не знаю.

– Але стоїте в черзі?

– Так, але я за сигаретами.

– Запитаю в хлопців – продають алкоголь після десятої?..

Перед журналістами продавчиня зачинила віконечко. В іншому магазині встигли помітити камеру.

– Добрий вечір. Можна пляшку грузинського вина? А пиво? Пляшку горілки? Ви ж щойно хлопцеві продали…

– Хлопець брав «Боржомі».

– Він брав пиво «Різдвяне», я чула.

Спробуємо придбати алкоголь з прихованою камерою – бо з такими камерами нам точно ніхто нічого сьогодні не продасть.

З прихованою камерою легко вдається купити вино. Пляшечка сухого о пів на дванадцяту у Львові на вулиці Дорошенка…

Ми побачили, що алкоголь після десятої вечора у Львові купити можна. Чому цю заборону ігнорують? А можливо, її взагалі варто скасувати? Про це поговоримо в нашій студії.

***

Будь-яке обмеження породжує способи його обійти. Чому деякі підприємці далі продають алкоголь після 22:00 та чи порушує така заборона їхні права? Про це поговоримо з Михайлом Косминою, заступником голови Шевченківської районної адміністрації Львова, та Ростиславом Лещишиним, головою Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Доброго вечора, панове. Пане Михайле, такі рейди або такий моніторинг, який ми зробили з нашими журналістами – вони призводять до того, що всі алкомаркети перестають продавати алкоголь після 22:00. Ви помітили таку закономірність?

Михайло Космина: Те, що ми побачили в сюжеті, дійсно показало, що окремі заклади торгівлі в центральній частині міста Львова реалізовували – і ви це зафільмували. А чи порушує це права підприємців – думаю, коректно було би спитати у підприємців.

Я б натомість хотів аналізувати не права підприємців і чи вони порушені – хоча можна і цю тему з представником Антимонопольного комітету обговорити. Думаю, треба говорити про суспільну значущість вживання алкоголю, про шкідливість його впливу і тих осіб, які вживають алкоголь, на суспільне середовище, про приклад, який вони можуть показувати дітям, до яких наслідків призводить зловживання алкоголем… Вважаю, що орган місцевого самоврядування – Львівська міська рада – слушно і, можливо, навіть із запізненням прийняв рішення про обмеження чи регулювання продажу алкогольних виробів на території територіальної громади у місті Львові.

Та все ж, якщо говорити про ці рейди: чи справді є таке, що коли йдуть журналісти чи громадські активісти перевіряти крамниці, які продають алкоголь після 22:00 – як тільки з’являється вістка, що хтось перевірятиме, одразу ніби передають ці алкомагазини один одному – і всі закриваються. Є таке? Можливо, хтось поширює цю інформацію, обдзвонюють одне одного. Ваша думка?

Михайло Космина: Я думаю, що після прийняття рішення виконавчим комітетом про обмеження продажу алкоголю з десятої вечора до десятої години ранку ситуація в місті змінилася на краще.

Я вас розумію – ви не відповідаєте на моє запитання.

Михайло Космина: Відповідаю на ваше запитання. Чи можливо, що хтось попереджує? Звичайно, можливо, що попереджує хтось із тих, хто бере участь у моніторингу. Але великі мережі не реалізовують. Підприємці, які поважають себе, – не реалізовують. Залишилася частина підприємців, які продовжують реалізовувати алкоголь в заборонений час.

Хто може, на вашу думку, передавати цю інформацію? З вашого досвіду, можливо?

Михайло Космина: Цю інформацію передають підприємці, продавці. Цю інформацію можуть передавати в процесі моніторингу члени групи, яка моніторить, – бо вона різнорідна, складається з представників різних організацій: Національної поліції, представників районної адміністрації, громадських організацій.

Гаразд, думаю, що з вами питання моніторингу ми обов’язково продовжимо. Та все ж є люди, які вважають, що заборона порушує права підприємців. Зокрема Львівське обласне відділення Антимонопольного комітету України рекомендувало мерії скасувати заборону на продаж алкоголю. Пане Ростиславе – чому?

Ростислав Лещишин: Колегія відділення прийняла рішення надати рекомендації скасувати відповідну заборону у зв’язку з тим, що вона порушує чинне законодавство про захист економічної конкуренції в частині встановлення заборон і обмежень діяльності підприємців, які не передбачені чинним законодавством. У зв’язку з цим і прийнято відповідне рішення.

Як ми бачимо, в тім числі і з сюжету, вказана заборона працює неефективно, контролю належного немає. У зв’язку з забороною алкоголь переходить у «сіру зону», тобто продається з-під прилавка, продається неналежної якості, продається він без належного обліку – і може завдати навіть шкоду споживачам. Це негативне. Крім того, у вказаній постанові містяться дискримінаційні норми. Чому, наприклад, у ресторані можна випити, а купити і спокійно сісти на кухні – ні?

Тобто тут є порушення. В чому ще порушуються права підприємців?

Ростислав Лещишин: Є три аспекти стосовно порушень. Перший стосується прав споживачів. І відповідно до рішення Верховного Суду від 08.11.2017, остаточно поставлена крапка щодо цього питання. Тобто Верховний Суд підтримав точку зору, що у міських рад відсутня відповідна компетенція для встановлення таких обмежень.

Пане Михайле, ви погоджуєтеся – це справді так?

Михайло Космина: Ні, не погоджуюся.

Ростислав Лещишин: Тут питання просто про те, чи відомо панові Михайлу про існування такого рішення суду і як би він його прокоментував.

Михайло Космина: Хочу сказати, що орган місцевого самоврядування на своїй території урегулював обмеження в часі й у приміщеннях, відповідно до адміністративного законодавства. Юристи можуть навести ще з десяток законодавчих актів, які також можуть впливати на цей процес – от частина друга 156 статті «Кодексу про адміністративні правопорушення» вказує, що органи місцевого самоврядування можуть регулювати продаж пива, слабоалкогольних і алкогольних товарів в приміщеннях і на територіях. Тому орган місцевого самоврядування скористався цією нормою – й урегулював. Але я б не хотів сьогодні весь ефірний час дискутувати на тему юридичну – це можна на іншій площадці зробити…

Мусимо знати, що відбувається. Бо відомо, що є скарги до Антимонопольного комітету підприємців, які мають бажання продавати алкоголь після десятої. І може бути так, що це ваше обмеження таки скасують. До речі, є шанси на те, що буде скасовано це обмеження?

Ростислав Лещишин: Я вбачаю виключно таке перспективу. Хотів би процитувати, щоби глядачам було зрозуміло, рішення, на яке посилався, від 8 листопада 2017 року, котре абсолютно спростовує слова шановного пана Михайла. «Проте ні законом, ні жодним іншим нормативно-правовим актом органам місцевого самоврядування не надані повноваження запроваджувати такі заходи, як заборони реалізації, обмеження роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, пива, слабоалкогольних напоїв у стаціонарних об’єктах торгівлі та тимчасових спорудах у певний період часу». Це я просто цитую рішення Верховного Суду – найвищої судової інстанції України.

Тобто я вбачаю, що ми намагаємося відповідати якимось демократичним нормам, намагаємося, щоби панувало в Україні верховенство права. А з позицією пана Михайла погодитися, що якась політична доцільність має перевагу над верховенством права – вважаю, в такому контексті не варто вести бесіду. І внаслідок цього цитування, мені здається, ситуація цілком зрозуміла.

Обмеження зараз у місті є – та насправді його порушують. Ми розпитали львів’ян, як вони ставляться до того, що алкоголь продають і після десятої вечора та чи купують вони його у цей час.

***

Зараз запитаємо, що думають львів’яни про обмеження продажу алкоголю після десятої вечора.

– Мене звати Мар’яна, це програма «Що не так?» Скажіть, як ви ставитеся до обмеження, яке діє у нашому місті стосовно продажу алкоголю після десятої вечора?

– Ставлюся дуже позитивно. Все правильно зроблено.

– Нормально ставлюся. Якщо є такий закон – значить, так треба.

– Вживають – то нехай вживають. Головне – щоби всі були нормальні, доведені «в цілості і сохранності» до місця.

– Погано ставлюся. Бо деколи треба випити і після десятої…

– Чесно кажучи, якось все рівно. Для мене ця проблема не являється проблемою як такою…

– Мене спасало деколи, що…

– Тобто ви купували?

– Купував.

– Вважаєте, це добре чи погано?

– Таке – є свої плюси і мінуси…

– Я думаю, що алкоголь треба продавати тільки в спеціально відведених місцях, щоби був якийсь контроль і, відповідно, щоби обмежити вікові категорії.

– Ставлюся позитивно. Думаю, все-таки менше правопорушень може бути.

– Хоч трішки встановлені якісь мінімальні рамки, які допомагають виховати молодь. Я вважаю, що це добре.

– Як ви ставитеся до обмеження щодо продажу алкоголю після 22:00?

– Обожаю алкоголь!

– Вважаєте, що треба продавати після десятої?

– Канєшно, можна. А чому не можна?

– Є таке обмеження в місті – щоби злочинності було менше.

– Злочинність – це ж така штука… Якщо хтось захоче бути злочинним і п’яним, він купить алкоголь заранєє і нап’ється, коли захоче.

– А ви купуєте після десятої?

– Я? Та я взагалі не п’ю.

– Це просто жахливо, дуже погано.

– Ми не купуємо алкоголь, бо не продають ніде.

– Це неправда насправді – ми купуємо алкоголь.

– Ми – законослухняні громадяни України, ми не купуємо алкоголю після десятої вечора…

– Заборону потрібно скасувати.

– Хай скасують. Її треба скасувати – щоби люди не порушували закон. От і все.

***

Ось такі цікаві та різні думки львів’ян. Пане Михайле, ваша думка – чи є ймовірність, що цю заборону скасують? І що будете робити в такому випадку?

Михайло Космина: Я особисто проти скасування заборони. Хоча погоджуюся з представником Антимонопольного комітету – необхідно і дальше продовжувати роботу щодо введення питання в рамки діючого законодавства. Але ніхто не сказав, що ми не будемо рухати питання про те, щоби змінилося це законодавство – і на рівні держави ми ставили питання про обмеження і регулювання продажу алкоголю.

Що стосується сюжету. Ми бачимо, що по-різному люди відгукуються про рішення виконавчого комітету. Хочу сказати наступне: «не вбий, не кради» – ці моральні норми порушують люди. Але ж ми не відмовляємося від цих норм у своєму житті постійному! Тому коли сьогодні говоримо про те, що є маленька норма, яка регулює продаж алкоголю в певному часі й у певних місцях, яка є певним стимулом, що закликає всю громаду, всіх львів’ян до того, щоби ми цю проблему обговорювали: і говорили не про те, продавати нам чи не продавати алкоголь – а про те, яка шкода алкоголю.

Пане Михайле, повністю з вами погоджуюся. Щодо «не вбий, не вкради» ви добре зазначили – то чи є у вас статистика, як це обмеження вплинуло на рівень злочинності у місті?

Михайло Космина: Щодо рівня злочинності, думаю, необхідно в Національної поліції питати.

А у вашому районі Шевченківському?

Михайло Космина: Що стосується нашого району, то в нас кількість суб’єктів підприємницької діяльності, які на сьогоднішній день реалізують, відповідно до нашого моніторингу, в заборонений час алкоголь, зменшилася впродовж тих семи років, що діє рішення виконавчого комітету.

Але цифри ви нам не можете назвати, як зменшилася?

Ростислав Лещишин: Чи пішли «в тінь»…

Михайло Космина: Я би міг говорити про те, що в попередні роки під час моніторингу складали за рік 40-50 протоколів, а станом на сьогоднішній день складено 25 протоколів. Але ж ці протоколи ні про що не свідчать – бо якщо зменшилася кількість суб’єктів підприємницької діяльності, які продають, а певні продовжують вперто продавати, незважаючи на складання протоколів, бо користуються рішеннями судів, які касують ці протоколи – то вони це будуть здійснювати і в подальшому.

Пане Ростиславе, пішли підприємці «у тінь», на вашу думку?

Ростислав Лещишин: Я думаю, частково пішли. Крім того, не бачу необхідності в перевищенні повноважень ради для вирішення цього питання. По перше, щодо алкоголю в державі є ефективні механізми – зокрема акцизний збір, постійне підвищення якого не дає можливості купувати. Крім того, як слушно зауважив пан Михайло, можна це врегулювати на законодавчому рівні.

Тобто якби були надані такі повноваження місцевим радам – можна було би їх дотримуватися. Але керуватися політичною доцільністю… Це зручний для популізму аспект, говорити «ми боремося за алкоголь», не наводячи цифр, чи дійсно ця боротьба є ефективною, – і завойовувати псевдорепутацію. З іншого боку, є всі механізми для регулювання у встановленому порядку – тож наявність політичної доцільності не створює підстав для того, щоби відмовлятися від регулювання на підставі правових норм.

Будемо підбивати підсумки. Що зараз є в нашому місті? Діє обмеження на продаж алкоголю – та все ж є крамниці, які продають. За це штрафують. Підприємці, знову ж таки, звертаються до Антимонопольного комітету, щоби скасувати це обмеження. Та все ж, якщо ми хочемо жити краще, – візьмімо приклад Норвегії або Швеції: там точно є обмеження на продаж алкоголю, там діє державна монополія навіть на продаж алкоголю, там відведені певні дні, крамниці і години, де і коли можна придбати алкоголь. На вашу думку, чи можливо це у нас? Чи можемо ми до такого дійти – і що потрібно зробити?

Михайло Космина: Думаю, найважливіший аспект нашої розмови – це щоби громада почала ще раз про це думати, говорити і шукати шляхи вирішення. Я звертаюся до підприємців, які працюють у місті Львові. Порушені ваші права? Звертайтеся до суду і в судовому порядку пробуйте це питання змінити. Але звертаюся до вас як до львів’ян, як до батьків своїх дітей, до чужих дітей – який вплив має вживання алкоголю сьогодні? І я звертаюся до всіх львів’ян – не будьте байдужі. Якщо продають – робіть зауваження. Не потрібно вдаватися до якихось надзвичайних кроків, скандалів чи бійок. Просто скажіть: «Продаючи цей алкоголь, ви порушуєте норму, яка встановлена у місті Львові».

Ви вважаєте, що особистого зауваження достатньо?

Михайло Космина: Так. Якщо буде така загальна суспільна думка. Ми змінимо ту ситуацію навіть без законодавства, коли підприємці скажуть – гаразд, ми погоджуємося. І вони не будуть говорити про свої права, а будуть дбати про здоров’я львів’ян, про гарний морально-психологічний клімат у місті.

Пане Михайле, дуже лірична ваша думка. А якщо конкретніше? Після десятої вечора алкоголь і далі продають. Що нам зараз робити, щоби цього не було?

Михайло Космина: Звертатися до всього суспільства, до кожного громадянина. Церква, громадські організації – до підприємців: розмовляти з ними, продовжувати цю розмову. Тобто заборону, цей нормативний документ, не створено як сокиру для того, щоби щось рубати. Він створений як передумова ведення діалогу з підприємцями, які це роблять, і з громадою, яка хоче чи не хоче вживати алкоголь.

Може, ці моніторинги, як ви їх назвали – або ж рейди, як їх називають у народі, можуть змінити цю ситуацію?

Михайло Космина: Я думаю, що ні рейди, ні моніторинги, ні заборони не змінять. Змінить тільки добра воля і рівень свідомості громадян.

Пане Ростиславе, ваша думка на завершення – що можна змінити зараз у нас?

Ростислав Лещишин: Ну, модель, про яку ви казали, про європейські країни – вона можлива. Але я за те, щоби спочатку було відповідне законодавче поле створене, а потім уже діяли, а не самовільно органи влади або ще хтось інший. Ось у такому порядку, в такій послідовності.

Що стосується безпосередньо постанови, то вона на сьогоднішній день чинна, а рекомендації не виконані. Міська рада дала відповідь, що вона не має намірів їх виконувати, через те найближчим часом буде порушуватися справа. У разі невиконання буде прийнято відповідне рішення. У разі невиконання – повторне звернення до суду. І буде так, як уже мало місце в 2015 році: скасування відповідного рішення і приведення у відповідність до чинного законодавства.

А ваша особиста думка – не як представника Антимонопольного комітету? Чи має бути скасоване таке обмеження у нашому місті на продаж алкоголю після 22:00?

Ростислав Лещишин: Я погоджуюся, що модель може бути застосована будь-яка, яка відповідає очікуванням людей. Але вона має бути не на дискримінаційній основі і без таких відхилень: що на словах заборона діє, а по факту ні. Тобто з дотриманням ефективності. Відповідно, щоби заборона була прийнята відповідно до законодавства і її виконання контролювалося належним чином.

Тобто щоби кафе і ресторани після 22:00 теж не продавали?

Ростислав Лещишин: Це дискримінаційна складова – безумовно.

Колеги, дякую вам за вашу думку. Я вірю в свідомість львів’ян та підприємців, які продають алкоголь у нашому місті. Це програма «Що не так?», мене звати Мар’яна Романяк – зустрінемось за тиждень.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук