Дефіциту продуктів в Україні немає, але…

У серпні після низки російських атак на продовольчі склади та розподільчі центри в мережі почали з’являтися фото порожніх полиць окремих відділів супермаркетів. Якщо тоді йшлося про столичний і центральний регіони, то вже наприкінці місяця такі світлини можна було зробити й в західних населених пунктах, зокрема, у Львові та Івано-Франківську. Спорожнілі полиці збіглися у часі з активними атаками росіян, настанням осені та попередженнями влади про те, що зима буде складною. Це спонукало декого скуповувати в магазинах величезну кількість запасів – від консервів до круп, цукру і солі.

ZAXID.NET зібрав інформацію про те, що відбувається зараз із продовольчими складами, як працює логістика, чи можливий в Україні дефіцит продуктів, а також до чого тут російська ІПСО.

Серпень для продовольчого ритейлу

Російські атаки на склади, розподільчі центри та логістичні хаби українських продовольчих мереж розпочалися раніше, проте в серпні вони суттєво посилилися та вразили найбільші вузли.

Лише в серпні були атаковані дев’ять розподільчих центрів Fozzy Group, що обслуговували мережі «Сільпо», «Фора», Thrash, Fozzy. Також росіяни пошкодили три РЦ корпорації АТБ, ще три – мережі Novus. Періодично атак зазнають об’єкти «Епіцентру», також постраждали Metro, «Ашан».

У підсумку ворог знищив близько 90% складів та логістичної інфраструктури торгівельних мереж, сказав міністр аграрної політики Тарас Висоцький.

Чому зникли деякі продукти

Основна причина порожніх стелажів у супермаркетах – пошкодження логістичних ланцюжків. Логістика продовольчого ритейлу зазвичай побудована так: виробники та постачальники привозять продукцію в центральний розподільчий центр, звідки її вже розвозять по магазинах мережі.

Тож після серпневих атак доцільніше говорити не про продовольчу, а про логістичну кризу, вважає виконавча директорка Ukrainian Food Retail Alliance Наталія Петрівська. За її словами, постраждало не виробництво продуктів, а ланцюжки постачання.

Тепер мережі змінюють ці канали – від диверсифікації між меншими регіональними складами до договорів про пряме постачання від виробників. Також йдеться про альтернативні маршрути та інші способи, які допомагають налагодити доставляння продуктів.

Як це вплине на ціни

Перебудова логістики суттєво збільшує витрати ритейлерів, які вже втратили сотні мільйонів гривень зі складами та продуктами, що згоріли. Проте наразі про якесь відчутне зростання цін говорити зарано.

Так, Наталія Петрівська з UFRA вважає, що ціни залежатимуть від того, наскільки швидко ритейлери адаптуються. Разом з тим, додає вона, впродовж серпня подорожчання продуктів не відбулося, хоча посилені російські атаки на склади розпочалися ще в липні.

Частина витрат компаній на оренду нових складів, довші маршрути постачання, додатковий транспорт і відновлення запасів згодом може позначитися на собівартості товарів, вважає голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук.

«Але назвати універсальний відсоток подорожчання неможливо. Для кожної компанії й товарної категорії наслідки будуть різними. Кінцеві ціни залежать не лише від логістики, а й від закупівельної вартості, курсу валют, пального, електроенергії, заробітних плат і конкуренції», – пояснює він.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький також говорить про те, що нова логістика та пряме постачання від виробників – це складніше, довше і дорожче. Проте він прогнозує, що ціни на окремі групи продуктів можуть зрости щонайбільше до 2,5%.

Що кажуть мережі

У найбільших мережах фудритейлу, таких як Fozzy Group, АТБ, «Ашан» та Metro, говорять, що поступово налагоджують ланцюжки постачання і вже найближчим часом у магазинах буде звичний асортимент.

Наприклад, Fozzy Group лише у серпні довелося кілька разів перебудовувати систему постачання. Зокрема, розподільчий центр свіжої продукції для мережі «Фора» росіяни зруйнували менш ніж через тиждень після початку його роботи. Тож компанія змушена постійно шукати нові логістичні рішення.

У «Metro Україна» повідомили, що наразі на полицях мережі відсутні в середньому лише 17% із близько 16 тис. товарів.

«Ми продовжуємо відновлювати та оптимізувати ланцюги постачання після атак на склади компанії та її партнерів. Через пошкодження складської інфраструктури та необхідність перебудови окремих логістичних маршрутів можливі тимчасові перебої з наявністю окремих товарів та термінами їхньої доставки», – йдеться в повідомленні компанії.

Також там додають, що дефіцит товарів у деяких ТЦ спричиняє масова паніка серед населення після обстрілів.

У мережі АТБ теж заявляють, що ситуація з постачанням продуктів контрольована.

«Ситуація з постачанням продуктів до магазинів мережі цілком контрольована, хоча й у певних прифронтових регіонах доволі непроста. Компанія швидко змінила логістичні ланцюжки, залучила інші розподільчі центри, залучила повною мірою власний вантажний парк (понад 700 авто) тощо», – йдеться на сайті мережі.

Раніше в мережі АТБ ввели ліміт на купівлю в одні руки соціально важливих товарів – круп, борошна, рибних консервів тощо. Окрім пошкодження складів, такі заходи у компанії пояснюють появою спекулянтів, які фактично здійснюють гуртові закупівлі в магазинах мережі та створюють додаткове навантаження на систему постачання.

Паніка – друга причина порожніх полиць

Вторинна причина порожніх полиць у деяких відділах – це ажіотаж, що виник через паніку напередодні зими, яка, за прогнозами, буде складною (ніби не було чотирьох попередніх).

Засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз, яка навчає інформаційної гігієни, проаналізувала ланцюжок подій, які сталися в Україні влітку. Вона дійшла висновку, що так звані емоційні гойдалки – від радості через удари України по об’єктах в Росії до кадрових змін в уряді та корупційних скандалів – сприяли тому, що деякі українці легко «повелися» на російський «вкид» про голод в Україні й кинулися скуповувати продукти тривалого зберігання.

«Що робити? Сісти і подумати. Раціонально. Так, це зараз важко. Що має статися, щоб настав голод (чи стан, близький до нього)? Перестануть працювати всі супермаркети? Зникне весь малий бізнес, який торгує продуктами? Буде знищено все, що виростили фермери та мешканці сіл? І все це до холодів. Бо тимчасовий дефіцит чи відсутність звичних товарів – це не голод, це дискомфорт», – пояснює Оксана Мороз.

Думку про ІПСО також висловив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу Михайло Непран у коментарі «Українському радіо».

«Буде розганятися російська ІПСО, що полиці будуть порожні й потрібно бігти і все скуповувати. Не потрібно цього робити. Не варто піддаватися паніці. Дефіциту продуктів не буде. Може бути незначне здорожчання на певні групи товарів. Логістика доставки картоплі, огірків, помідорів може здорожчати. Проте через падіння цін на сезонні овочі ми цього не відчуємо», – наголошує Михайло Непран.

То що ж робити?

Дефіциту продуктів в Україні не буде, говорять й експерти, і міністр аграрної політики. Тимчасове зменшення асортименту – це не дефіцит і не причина для паніки.

«Українці не залишаться без харчових продуктів. Загрози голоду та системного фізичного дефіциту харчів не буде. Асортимент може дещо постраждати, ми про це раніше попереджали. Але загрози для фізичної наявності, принаймні базових продуктів, у найближчих доступних до споживача магазинах відсутні», – каже Тарас Висоцький.

Товари, яких зараз немає в наявності, може замінити продукція інших виробників за аналогічними споживчими якостями, вважає експерт «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин.

Крім звичних товарів великих мереж, на ринку доступна продукція локальних виробників та імпортні товари. Водночас українські фудритейлери з 2022 року вже мають значний досвід роботи в кризових умовах і швидкого реагування на зміни.

Можливо, у пошуках улюбленого продукту доведеться зайти до кількох магазинів, однак це не привід для паніки. А от готуватися до зими загалом варто, однак потрібно робити це з розумом: передусім перевірити, що вже є вдома, та визначити, які продукти споживаються найчастіше. Після цього їх можна докуповувати поступово, наприклад, додаючи ще одну упаковку до звичного списку покупок.

А звідки береться паніка і чому вона є важливою причиною порожніх полиць, читайте в матеріалі ZAXID.NET «Хочу купити 10 кг гречки. Як стриматись?».