Конференція "Український кооперативний рух" розпочалася у Львові

Сьогодні, 12 червня, у рамках Першого соціального екуменічного тижня розпочалася академічна конференція "Український кооперативний рух". Учасників конференції привітали проректор Львівського національного університету ім. І.Франка Марія Зубрицька, міський голова Львова Андрій Садовий, заступник голови Львівської обласної ради Лев Захарчишин, ректор Українського католицького університету Борис Ґудзяк, Надзвичайний і Повноважний посол Франції в Україні Жан Поль Везіан.

Зокрема, Борис Ґудзяк у своїй промові сказав: "Приблизно одна десята жертв війни та людовбивчих політик тоталітарних режимів ХХ століття - це українці. Драма ХХ століття стала визначальним чинником, що вплинув на релігійне і суспільне життя країни. Соціальний лад був просто розбитий". За його словами, Львів є наочним прикладом наслідків цього процесу. "Сьогодні лише кожен десятий може сказати, що він є львів’янином від другого покоління. До ІІ світової війни львів’ян було 300 тис., після війни - 60 тис., а сьогодні населення міста - 600 тис. Це молода громада з дуже короткою історією. Не маючи історичного досвіду, вона продовжує зіштовхуватися із новими викликами, як наприклад, трудова еміграція. У 90-ті роки більша половина населення Сихова виїхала".

Борис Ґудзяк зазначив, що справжнє місто - це спосіб гармонійного співжиття. І "щоб досягнути такої самосвідомості мешканців, потрібно об’єднуватися для співпраці, дієво відповідати на сучасні виклики та шукати можливості для скріплення суспільного тіла".

На його думку, позитивний досвід українського кооперативного руху у передвоєнні роки в Галичині, та в післявоєнні в діаспорній Америці, є реальними прикладами "відповідей на виклики часу". Саме в такий спосіб можна вирішувати чимало соціальних проблем, а разом з тим піднімати мораль і духовність громадян.

Цю думку підтримав Л.Захарчишин: "Якщо не зуміємо внести в нашу політику, економіку мораль, то перспективи нашої держави будуть досить сумними. Тому я хочу, щоб традиція проведення екуменічних соціальних тижнів допомагала усе більшій кількості людей усвідомлювати відповідальність за власну державу, за людей потребуючих. Це єдина дорога зробити нашу державу успішною, і зробити її нормальною".