Торпедоносна коса

Наречена завжди у чорному, а в молодого для нареченої завжди за дверима лежить сокира. Дівчинка завжди у джазі. Нестор-літописець вже може писати сагу про форсмажорів. Всі чекають на той щасливий момент, коли нарешті станеться чудо.

Скільки років усе прогресивне людство чекало на ту щасливу мить, під час якої Малдер і Скаллі поцілують діафрагму Секретних Матеріалів. І тільки минулого року, через 9-ть сезонів серіалу всі побачили, як виглядає справжня ефбеерівська мейклавка. Побачили й увірували.

А скільки було до того ракурсів, кадрів і поглядів, в яких сексапіл набухав до таких екваторів, де вже й вода закручується в душі у зовсім інший бік, але вміла режисерська рука не давала пісні литись через край, зосереджуючи усю увагу глядачів на інопланетних прибульцях. Спробуйте в таких умовах постійно не думати про білих мавп.

Безперечно, травматичне минуле Малдера, пов'язане з викраденням його рідної сестри, та паталогоанатомічне тоді сьогодення раціоналістки Скаллі перешкоджало існуванню мейклавистих кадрів. Та й глядачів тре тримати в інтризі, щоб їх увага не розпорошувалась на інші тівішні проекти. От так й створюється культовий серіал.

Істина завжди була десь поруч Малдера, але він ніяк не міг її уявити на вершині оргазму. І у що ж вилились ці 9-ть років Девіда Духовни? Вже у 2-й сезон стьобного серіалу Каліфорнікейшн, де процент сексу на один квадратний міліметр екрану перевищує усі допустимі Камасутрою норми. Заасфальтована сексапілом агентська доля Джилліан Андерсон піддалась деконструкції у постмодерному гоні Майкла Вінтерботтома Трістрам Шенді: Історія півника та бичка, де її вдова Вадман змушена була уявляти реконструкцію похиленого кока капітана Тобі Шенді.

Скільки сезонів усе прогресивне людство чекає на ту блаженну мить, під час якої Грег Хаус та Ліза Кадді, згадавши про колишні цілульки-мигтюлки, вейкапнуть свою хочульку і серіал House M.D. проілюструється диванними сценами такої ж якості, як і всі попередні серії. У постноворічні дні продюсери серіалу пообіцяли хаусоманам, що до завершення 5-го сезону буде усім всеокеанський, розпатланий і благословенний багатьма релігіями секс.

17-та серія 5-го сезону обшманована вздовж і впоперек, хоча док Хаус вже у 16-й серії поголився та багатообіцяюче подивився на Кадді. А Кадді вже готова з висоти сузір'я Райського птаха впасти на його діагностичні руки з геніальною головою та вкрапленнями вікодина. Ще трошки - і буде усім священний конфітюр.

150-т хвилин Службового роману було потрібно Анатолію Новосельцеву та Людмилі Калугіній, щоб законєктитись в мережу лямуру та дозволити закадровому голосу сповістити на увесь совок про те, що за 9-ть місяців у дружній сім'ї радянських статистів з'явився 3-й син. Сексу тоді не показували, але трансформація особистості з наступною трансагресією на нові для своєї свідомості орбіти була показана від альфи до Альфа Центавра.

І тільки на Україні бульбашки щастя Юлі Тимошенко та Віті Ющенка розтягуються від помаранчевого кольору до піцурового дня. Наречена завжди у чорному, а в молодого для нареченої завжди за дверима лежить сокира. Дівчинка завжди у джазі. Хлопчик завжди в блюзі.

Денна красуня крутить шербурзькі парасольки за широко закритими очима свого Шрека. І навіть якщо всі леді це роблять у салоні Кітті, то Юлька це зробить на полуничній галявині у присутності клоуна. Мальтійський сокіл з Хоружівки ніяк не може долетіти до середини Касабланки, навіть використовуючи усі методи дивовижного доктора Кліттерхауса.

Нуар нагнітається. Нестор-літописець вже може писати сагу про форсмажорів. Ноти Франсіса Лея готові зібратись для ще однієї лавторі. Еммануель забила на Таїланд, щоб подивитись на фінішні кадри українського блокбастеру.

Всі чекають на той щасливий момент, коли нарешті станеться чудо, друг врятує друга і в країні стане спокійніше, тепліше та кучерявіше.

Всі чекають, коли ж нарешті він перемотає її відеокасету. Коли ж він нарешті відлуївіттонить жертву її моди. Чекають, коли ж нарешті він знайде її секретний фарватер, відматросить та кине якір у її гавань з надвітряного боку. Чекають, коли ж нарешті він спалить дісторшином її Фендер Стратокастер. Чекають, коли ж нарешті він виграє її джойстиком фінал Євро-2012.

Чекають, коли ж нарешті вона стане квіткою, з якою не тре буде по колу прощатись, а тільки маленькою бджілкою кружлятись. Чекають, коли ж вона скаже йому стати її човном. Чекають, коли ж вона дозволить йому стати її вином.

Чекають, коли ж вона дозволить йому позичити сонце, і тоді вже ванну точно залиє небом. Коли ж вона нарешті зможе прийти в зеленому під низ, щоб він, стоячи на сцені, ще здалеку міг це побачити. Чекають, коли ж вона нарешті знайде в телефоні його сліди та поцілує на вікні його губи. Коли нарешті візьме його так сильно і тонко, що Амазонка затопить його пасіку.

Чекають, коли ж нарешті, Юля стане його музою-медузою і Лордом Волдемортом одночасно та скаже, що в неї є мен, який має право спитати список імен, з якими вона має бізнес. Чекають, коли ж вони станцюють танго-лібідо і понад хмарами зорі нарешті почнуть розсипатись парами.

На останньому подиху фінішують усі ці глюки на півночі через північний захід. Брудні танці накриються дольче вітою. Червона пустеля зацвіте в країні припливів, а зламані квіти реінкарнуються у внутрішній імперії.

Схоже на те, що ці козлодоїви не покажуть народу хеппі-енду й далі будуть мучити і себе, і всю країну.

Саме для них співає і показує банда I Love You But I've Chosen Darkness  у кліпі «The Owl» (www.youtube.com/watch?v=CD6VgRUE1y0)