У Луцьку вшанували пам'ять загиблих на Холмщині
Віче Скорботи в пам’ять про масове нищення українських сіл на Холмщині відбулося учора, 29 березня, у Луцьку біля пам’ятника депортованим етнічним українцям, - повідомили ZAXID.NET в прес-службі Луцької міськради.
У цьому заході, організованому Волинським товариством "Холмщина" за сприяння Луцької міської ради, взяли участь міський голова Богдан Шиба, заступник міського голови Анатолій Пархом’юк, директор департаменту культури та збереження історичної спадщини Сергій Годлевський, представники Волинської обласної ради та облдержадміністрації, понад 200 лучан.
Після поминальної панахиди, яку відправив священик Михаїл (Онищук), до пам’ятника депортованим представники влади та громадськості піднесли квіти та запалені лампадки. Перед учасниками віча виступи міський голова Богдан Шиба, голова Волинського товариства "Холмщина", Микола Онуфрійчук та інші.
"Трагічні сторінки історії українського народу не можуть бути забуті. Проте мало пам’ятати. Треба відроджувати пам’ять, стирати "білі" плями, аби спростувати поширювану сьогодні тезу, буцімто український народ сам спричиняв кровопролиття під час конфліктів 20-го століття. Силами луцької влади було впорядковано православний цвинтар у місті Хелм. Проте цього не достатньо. Ми повинні зробити усе, щоб відновити історичну справедливість, щоб наші сучасники і нащадки знали правду. Інакше попіл невинних жертв і далі не даватиме нам спокою, стукатиме в наші душі", - звернувся до учасників віча міський голова Богдан Шиба
Голова товариства "Холмщина" Микола Онуфрійчук повідомив, що у Луцьку планується розпочати будівництво храму Холмської Божої матері, у чому холмщаки отримують сприяння та підтримку міського голови Луцька.
У березні 1944 р. почалися масові репресії поляків проти українського населення етнічних українських земель за Бугом. Ці землі в результаті повоєнних угод відійшли до складу Польщі. Активізації палень українських сіл і вбивств українців стало визволення Польщі від німецьких окупантів та юридичне закріплення Холмщини, Надсяння, Лемківщини, та інших земель у складі Польщі. Лише в Грубешівському повіті польські націоналісти спалили 52 українські села, і вбили не менше чотирьох тисяч людей. Ці події "логічно" завершилися вересневою угодою Уряду української РСР і Польського комітету національного визволення "Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР". Депортації українців тривали аж до 1947 року, до сумнозвісної акції "Вісла". За різними оцінками з Польщі було депортовано від 600 тис. до 1 млн. українців.
У серпні 2008 року в рамках проекту „Впорядкування православного цвинтаря у місті Хелм” протягом двох тижнів українські, польські та німецькі волонтери займалися очищенням цвинтаря від зайвої рослинності та сміття, відновленням могил, а також історичних об’єктів.
Православний цвинтар функціонував від часів заснування православної єпархії. Серед похованих на ньому - українці, поляки, росіяни; духовні та світські визначні особи, діяльність яких пов’язана зі спільною історією Польщі та України. Зокрема, саме тут в 1940-му році був похований прем’єр-міністр Української Народної Республіки у вигнанні інженер Пилип Пилипчук.
Ми використовуємо