Створити позитивний і привабливий імідж Львова як туристичного та інвестиційного центру взявся не так давно створений у Львівській міській раді відділ промоції. Про те, якою є ситуація з промоцією Львова, в яких напрямках вона розвиватиметься, ZAXID.NET розповіла керівник відділу промоцій Ксенія Курилишин.
- Відділ промоції у міській раді створено у січні цього року. Хто до цього займався промоцією міста і на якому рівні це робилось?
- Створення відділу промоції було передбачено тоді, коли утворювалася нова структура міської ради. І коли з'явився департамент «Адміністрація міського голови», у його структурі був закладений і відділ промоції. Реально він почав працювати з 4 січня цього року. До того часу відділу, який би цільово займався промоцією, не було. Частково цією справою займалося управління культури і туризму, відділ міжнародних відносин. Але без системного підходу і координації дій. Можна, звісно, точково виривати якісь елементи, але вони не завжди призводять до очікуваних результатів, або ж можуть взагалі не давати результатів, якщо немає цілого ланцюжка. Відтак, промоція міста як така не була відокремлена і виділена, тому її складно оцінювати. Власне, зараз відділ промоції системно готує велику кількість матеріалів, щоб всі напрямки промоції були охоплені рівноцінно. Йдеться про економічний напрямок, себто інвесторів, які приходять до Львова; туристичний напрямок, завдяки якому туристи довідуються про Львів і хочуть сюди приїхати, щоб набратись якихось вражень. І третє - це впізнаваність міста львів'янами і українцями та його ідентифікація з символікою, так званою історією бренду, емоційним зв'язком зі Львовом. Треба, щоб місто мало свою неповторну ідентичність та історичний шарм. Ці три складові потім діляться на підпункти, з яких ми будуємо різні маленькі проекти, що в кінцевому результаті, мають дати те, до чого ми прагнемо.
- Чи співпрацюєте ви у питаннях промоції з управлінням культури і туризму та департаментом економічної політики Львівської міської ради?
- Так, а також з відділом закордонної співпраці. Відділ промоції намагається долучатися до всього, що торкається приходу до Львова людей, впізнаваності і розвитку міста.
- Який з трьох названих вами напрямків є найбільш актуальним, і водночас куди зараз треба вкласти найбільше зусиль, щоб отримати відповідний результат?
- Я думаю, що тут є два напрямки. Перший - туристичний, який потребує значної кількості ресурсів. Думаю, що за допомогою туризму ми в перспективі будемо більш інтенсивними. 750-річчя і святкування Дня міста дали цьому поштовх, і турист до Львова приїжджає. Приємно, коли зранку кав'ярні зайняті людьми, які приїхали і шукають куди піти, на що подивитись. Звісно, хотілося б, щоб Львів був більше готовий до цього. Адже зараз є критичний ліміт щодо того, скільки людей ми можемо прийняти. Хотілося б дорости до рівня Кракова, європейських столиць. Працюємо над стандартизацією промоматеріалів про Львів: брошур, буклетів, інформаційних довідників. Зробили нещодавно спільно з ГО «Підкова» карту міста, де назви вулиць для зручності туриста продубльовані латинкою. Виготовили інформативні путівники про Львів, а також підготували матеріали, які можуть зацікавити туристів. Розробляються нові екскурсійні маршрути. Але це уже робимо не ми, а люди, які мають потенційний інтерес. Наприклад, туристичні агентства, екскурсоводи, які зацікавлені в цьому. І другий напрямок, який зараз є важливий для міста, - це економічно-інвестиційний напрям. Власне те, що Львів є великою науково-технічною базою, що тут є велика кількість студентів, потенційних працівників для підприємств, у перспективі буде неабияким чинником на нашу користь у прийнятті інвестором рішення щодо приходу сюди.
- Скільки людей працює у відділі промоції і чи вистачає вам існуючого бюджету?
- Це складне питання. З працівниками на сьогоднішній день ситуація вже добра. В нас є семеро людей, і цього достатньо. Головне - їх фаховість. Адже інколи людина може робити роботу за двох, а інколи не може дати ради зі своєю. Мені приємно, що люди, з якими ми працюємо, можуть виконувати роботу за двох, а іноді навіть і за трьох. Що стосується грошей, то безпосередньо промоційного бюджету не маємо. Існує загальний бюджет департаменту «Адміністрація міського голови» і в його структурі передбачені витрати, пов'язані з промоційними заходами. Робимо промоції спільно з відділом культури й іншими відділами, бо в цих відділів є певні кошти на різні заходи, й ми можемо лише долучатися до них. Безпосередньо за нашим профілем не передбачено проведення таких заходів і їх фінансування. Тому підтримуємо ініціативи, які виходять від культури, і сподіваємося, що культура підтримуватиме наші починання.
- Є чимало нарікань на те, що Львів не має концепції промоції міста. Ви нещодавно заявили, що вона перебуває у процесі розробки. Коли ця концепція буде готова і якою є її основа?
- Насправді концепція була написана ще у лютому - на початку березня цього року. Але вона проходить обговорення, тому ми її наразі не оприлюднюємо. Ще навіть не обговорювали цю концепцію з комісією з питань культури. Мусимо попрацювати з ними, врахувати їх бачення і зауваження, а тоді подавати як документ. Думаю, це можна буде зробити найближчим часом.
- Чи при підготовці цієї концепції враховували досвід у сфері промоції інших міст?
- Враховували. Переважно це досвід наших міст-партнерів з Польщі. Передусім, Вроцлава, Кракова, інших міст. Крім того, була робоча зустріч з представниками зі Стальової Волі, з якою маємо спільний проект. Найбільш схожим до Львова є Вроцлав. Він демонструє себе як туристичний центр, так само, як Львів, є прикордонним містом, тільки з німецького боку, зрештою, вони також боролися за прихід інвестицій, виробництво, працевлаштування людей. Думаю, це найбільш близьке нам на сьогоднішній день позиціонування. Бо Краків позиціонує себе як туристичний осередок, і справді він є одним з найбільших туристичних центрів Польщі. А Стальова Воля, навпаки, є техногенним містом. Здебільшого у них процвітає машинобудування, а туризм «просідає». Хоча ґрунт для інвестицій там також добрий.
- Ви кажете, що Львів у своїй промоційній діяльності орієнтується, передусім, на досвід Вроцлава. А чи має він шанси повторити успіх цього міста у контексті розвитку туризму й приходу інвесторів? За який час цього можна досягти і що зараз заважає Львову?
- Я завжди говорю одну фразу, яка для мене є визначальною: невід'ємною частиною еволюційного процесу є час. Звісно, інколи хочеться зробити крок замість двох. Але для того, щоб це було зроблено повноцінно, маєш зробити крок спершу однією ногою, а потім іншою. Думаю, що Львів має цю можливість і потенціал для цього, думаю, що так і станеться. Але дуже часто ми не те що переоцінюємо, а дуже любимо своє місто, і хочемо зробити багато речей швидше, ніж це можна зробити з об'єктивних причин. Є речі, які той же Вроцлав напрацьовував по кілька років. Відділ промоції там в тій чи в іншій формі існував десять років. Однак, я не говорю, що нам треба десять років, щоб досягнути їх рівня. Йдеться про те, що вони також починали з маленького, з того, що у них були різні спроби. Щось було успішним, щось ні, але це дало результат, і Вроцлав став таким, яким ми його знаємо, і яким його подають вроцлав'яни. Це питання трьох-чотирьох років.
- Якщо говорити про львівських туристів, то великою мірою сюди приїздять поляки, багато з яких керується сентиментами. Як надалі будуватиме місто стратегію розвитку туризму і на якого туриста орієнтуватиметься?
- Я думаю, що це не є зовсім правильне враження. Я б туристів ділила на три категорії. Перша, це справді турист польський, причому з близького прикордоння, в межах кількасот кілометрів. Цих туристів багато, і я не думаю, що це не лише питання ностальгії. Це ефект від того, що добробут людей покращується, а коли покращується добробут, люди схильні подорожувати і пізнавати щось нове. Цей турист є і, думаю, буде львівським туристом ще тривалий час. Але водночас є велика кількість українських туристів, причому як молоді, так і старших людей. На суботу-неділю сюди приїздить багато київських туристів, зі Східної України. Вони мають відгуки, що це миле європейське містечко, на яке варто подивитись і тягнуться сюди. Думаю, кількість українських туристів й надалі збільшуватиметься. Крім того, як не дивно, тут є значна кількість російських туристів із країн колишнього СРСР. У найближчі кілька років нашим потенційним туристом буде прикордоння. Бо країни Центральної Європи і далі, - це трохи інша ментальність. Коли тут люди можуть спланувати свій приїзд на найближчі вихідні, то турист здалека планує свої подорожі заздалегідь. І якщо не буде цілісної концепції промоції, загальної програми, яку ми зможемо їм запропонувати, щоб за півроку вони приїхали до нас, то привабити їх буде важко. Тому важливою є тема співпраці із закордонними туроператорами, які орієнтовані на цей ринок, участь у їхніх туристичних виставках. Крім того, треба, щоб існував загальний потік позитивної інформації про місто, країну, щоб люди захотіли сюди приїхати. Бо конкуренція є великою.
- Чи триває робота у цьому напрямку, на яких країнах акцентуватимете увагу?
- Один з досвідів - це Берлінська виставка. Вона є однією з найбільших. На ній туроператори заключають між собою угоди про співпрацю. Ми взяли участь у цій виставці і сподіваюсь, що вже цього року або наступного ми зможемо пожинати «плоди», які дала ця виставка. Адже ефект від таких заходів є трохи сповільненим. Наступною буде виставка у Фрайбурзі. Там ми позиціонуватимемо себе як автентичне місто. Зараз працюємо над тим, чим саме будемо показувати Львів. Треба шукати родзинку. Маємо кілька варіантів, але кінцевого рішення нема.
- Чи при підході до роботи з іноземними туристами враховуєте ментальність тієї чи іншої країни?
- Концепція промоції міста враховує його можливості і те, що воно може дати для туриста. Враховувати ментальність занадто складно, бо кожна людина неповторна. Функцією міста є зробити так, щоб людина довідалась про Львів, захотіла сюди приїхати і коли вже приїхала, щоб залишила тут гроші. А це питання проживання, харчування, екскурсій, сувенірів і максимального насичення часу, який людина може тут провести. І третя обов'язкова складова - емоційна. Важливо, щоб звідси їхали з позитивними емоціями і враженнями, щоб людина ділилася враженнями від подорожі з друзями, могла заразити цим «вірусом» наступного, хто буде їхати до Львова.
- Чи ведеться зараз статистика відвідування Львова туристами? І якими є потенційні можливості Львова з огляду на існуючу інфраструктуру?
- Згідно зі статистикою, під час святкування 750-річчя Львів відвідали 150 тисяч туристів. Але, на жаль, ця статистика є зовсім не динамічною. У ній береться до уваги лише наповненість ліжкомісць в готелях. А це - позавчорашні методи. Бо, по-перше, зрізи мають робитись за кількома параметрами, а, по-друге, я знаю, що багато туристів, особливо українських, зупиняються в хостелах. Також в центральній частині міста є кілька компаній, які здають в оренду приміщення для туристів. Це дуже зручно, бо за номер ти платиш стільки ж, скільки за цілу квартиру, де може мешкати значно більше людей. Що ж до потенціалу, то є моменти, які обов'язково мусять бути врегульовані. Попит має рости разом з пропозицією. Якщо ми зі своєї сторони підемо вперед з пропозицією продукту Львів, то попит буде збільшуватися дуже швидко і динамічно. Бо люди зараз швидко приймають рішення - приїхати і подивитись.