Нардеп «Слуги народу» у законопроєкті про Східний ГЗК вніс правки, що загрожують знищенню Карпат

У вівторок, 18 серпня, Верховна Рада розглядатиме законопроєкт №15122. Перед другим читанням голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус доповнив його правками, які несуть загрозу руйнації Карпат і знищенню зелених зон. Зокрема, йдеться про будівництво вітроелектростанції в Карпатах без екологічної експертизи, низки містобудівних процедур та погодження громади. Про це повідомила громадська ініціатива «Голка».

Законопроєкт №15122 мав би стосуватися виключно Східного гірничо-збагачувального комбінату, проте запропоновані правки не стосуватимуться діяльності державного підприємства. Натомість йдеться про зміну правил будівництва об’єктів відновлюваної електроенергетики та теплопостачання, що дозволяють розпочинати роботи без оформлення земельної документації та проходження низки містобудівних процедур.

Окрім цього, нові правки дозволятимуть забудовникам вітроелектростанцій чи котелень прокладати дороги, вирубувати ліси та нищити природу високогір'я Карпат до того, як подадуть звіт про оцінку впливу на довкілля. Відповідно, забудовник проходитиме перевірку вже на зачищеній території. Законопроєкт передбачає і те, що забудовник зможе зводити вітряки без згоди громади.

У громадській ініціативі «Голка» наголошують, що у містах такі зміни можуть загрожувати повторенню інциденту. Йдеться про реалізований проєкт будівництва резервної тепломережі на київських Теремках, де під приводом «Плану стійкості» розпочали будівництво без жодних дозволів і вирубали сотні столітніх дерев.

Аналітик «Голки» Георгій Могильний наголошує, що внесення таких правок перед другим читанням не лише порушує регламент Верховної Ради та Конституцію України, а й безпосередньо загрожує євроінтеграції, оскільки Єврокомісія чітко вимагає від України не створювати нових винятків для процедур стратегічної екологічної оцінки.

«У Конституції йдеться про принцип правової держави (ст.1). І розбудова правової держави – це головний блок вимог Європейського союзу. Також Конституція зобов’язує органи влади та посадовців діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами (ст. 19). Порядок роботи парламенту визначають Конституція та регламент Верховної Ради (ст. 83). Цей обов’язок додатково закріплений і законом “Про правовий режим воєнного стану”: навіть під час воєнного стану Верховна Рада має діяти виключно в межах Конституції та законів. Тож дотримання регламенту – це не формальність, а конституційний обов’язок парламенту. Це забезпечує щонайменше базовий рівень антикорупційного та громадського контролю за його роботою», – зазначив Георгій Могильний.

Він також наголошує, що відповідно до ст. 116 регламенту Верховної Ради поправки до законопроєкту мають стосуватися його тексту, прийнятого за основу, або відповідати предмету правового регулювання документа. Відступити від цієї процедури можна лише у випадках, прямо передбачених регламентом. За його словами, у випадку із законопроєктом №15122 парламент окремого рішення про відступ від встановленої процедури не ухвалював. Водночас запропоновані Андрієм Герусом поправки, як стверджується, не стосуються предмета правового регулювання законопроєкту, який Верховна Рада взяла за основу.

У коментарі «Голці» нардеп фракції «Слуга народу» Андрій Герус визнав процедурні огріхи, які пояснив поспіхом до підготовки до важкої зими.

«Обставини змінилися, і нам треба готуватися до значно важчої зими. Ми обговорили правки на засіданні в комітеті, й ті, хто стежать за роботою парламенту, за 8 днів можуть відреагувати. Це не той випадок, як рік тому було з правками по НАБУ і САП, коли було по суті кілька годин на все про все. Я знав, що можуть бути питання, і надіслав документи народній депутатці з ЄС Іванні Климпуш-Цинцадзе задля подальшої комунікації (Климпуш-Цинцадзе займається захистом Карпат – ред.). Ще є час внести зміни і переформулювати, щоб навіть не виникало думки, що це може стосуватися Карпат і високогір'я», – зазначив Андрій Герус.