Помер відомий український композитор і бандурист Віктор Лісовол

5 квітня на 82 році життя не стало видатного українського бандуриста та композитора, автора музики усім відомої пісні “Наливаймо, браття, кришталеві чаші” Віктора Лісовола.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі історичного клубу "Холодний Яр".

Віктор Лісовол народився 21 лютого 1931 р. на Полтавщині в районному центрі Семенівка.

Закінчив у 1958 р. Харківський інститут механізації сільського господарства, а 1973 - студію кобзарського мистецтва при Українському хоровому товаристві, в 1988 - студію при Капелі бандуристів України.

З 1987 по 1991 рр. - артист Капели бандуристів. В 1970-ті рр. переймав кобзарську традицію від Георгія Ткаченка разом з Миколою Будником,Володимиром Кушпетом, Віктором Мішаловим, Миколою Товкайлом та іншими видатними кобзарями.

Дебют як бандуриста відбувся в жовтні 1971 року в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.
У збірнику “50 пісень Віктора Лісовола”, який вийшов 2007 року, було представлено лише частину доробку видатного кобзаря – 50 історичних пісень, дум і пісень на слова Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Володимира Сосюри, Дмитра Луценка, Павла Тичини, Вадима Крищенка та інших, а також обробки народних пісень.

Ось назви деяких з них: “До кобзи”, “Кину пером, лину орлом”, “Серп’яга”, “Ой під лісом та під Лебедином”, “Про Супруна”, “Про Харка”, “Про Абазина”, “З Полтавського бою”, “Та йшли наші чумаченьки”, “Козаченько впився”, “У Києві-граді дзвони задзвонили”, “Не ходи, козаче, понад берегами”, “Ой повійте, вітри, з далекого краю”, “Ой не пугай, пугаченьку”, “Сорок тисяч козаченьків ще й чотири”, “Козацька думка”, “Ой чиї то воли по горі ходили”, “Дума про отамана Зеленого”, “Про братів-отаманів Соколовських і сестру їхню отаманшу Марусю”, “Кричать сичі та чорний ворон кряче”, “Скільки літ Вкраїна-мати...”, “Як рушали козаченьки”, “Козацьке поле”, “Пущу кониченька та на яр-долину”, “Українці мої”, “Де Дніпро широкий”, “Купава”, “Чуєш, мамо, летять журавлі”, “Чебреці”, “Закрутився вихор на дорозі”, “Ой не гнися, дуб високий”, “Десь на дні мого серця”, “Чого ти мною так гордуєш?”, “І день мине, і ніч сумна розтане”, “Нащо мені женитися?”, “Кришталеві чаші”, “Вставай, народе” та інші.

Заслужений працівник культури України з 2008 р.