Копальня нафти:
Борислав

Акустика промисловості у серії радіорепортажів
із західної України

Патрікєєва Наталія
На початку 20-го століття місто Борислав займало провідне місце у Європі по видобутку нафти.
У 1907 році у Бориславі пробурили відому свердловину Ойл-сіті, яка з глибини 1008 метрів дала три тисячі тон нафти фонтаном. Туристи приїжджали подивитися на це диво зі всього світу. Навіть із Австралії.

Східний нафтогазоносний регіон почав активно розвиватися лише у 1950-х роках, а до того часу Західна Україна була центром нафтовидобутку.
Галицька Каліфорнія
Борислав - невеличке місто на Львівщині. Навколо нього розташовані найбільші курорти Галичини - Східниця і Трускавець. Сюди не надто часто приїжджають туристи, хоча, це саме те місце, де можна побачити старовинні свердловини (качалки) просто у центральному парку.

Борислав колись був центром не лише промисловості, а й світського життя регіону. Місцеві кажуть, тут продавали найбільше в усій імперії шампанського, було дві залізничні станції та прямий поїзд до Відня. Науковий працівник Музею нафтової і газової промисловості України НГВУ Бориславнафтогаз Олег Микулич запевняє, що до часів СРСР Борислав був більший, від Львова.
Старовинне місто
У 1882 році Іван Франко вперше в українській літературі описав робітничий рух. У повісті "Борислав сміється" йдеться про повстання робітників (ріпників) Борислава, які були незадоволені умовами праці у нафтарнях. Кажуть, письменник не один раз особисто бував у Бориславі і знав про умови праці ріпників не із розповідей.

У Бориславі нафта уже давно не виходить на поверхню, у людей немає особистих копанок, а ті, які колись належали містянам стали "спільною власністю" після становлення СРСР.

За часів радянського союзу всі нафтові свердловини об'єдналися в державному підприємстві УКРНАФТА. Нині, після хвилі приватизацій у 90-х роках, державі, тобто національному акціонерному товариству Нафтогаз, належить 50%+1 акцій. Інша частина - структурам Ігора Коломойського.

Не зважаючи на те, що нафта останнім часом подешевшала, вона все ж залишається одним із найцінніших ресурсів на землі. Сам Борислав назвати заможним складно. Сусідній курорт Трускавець, завдяки туризму, виглядає набагато успішнішим та багатшим.

Бориславнафтогаз платить найбільше податків до місцевого бюджету (60%). Хоча й працівники галузі не приховують, що родовище майже виснажилось і вже давно не дає стільки палива, як у давні часи.
"Тут люди живуть на нафті. Їхні родини з діда-прадіда з нею працюють. Корінні бориславці були пов'язані з видобутком нафти: за Австро-Угорської імперії, панської Польщі, під час Другої світової війни.
Все було зациклено на нафті".
У парку культури і відпочинку Борислава гойдалки, літній майданчик для виступів, висока трава й старовинні свердловини, які позмінно працюють тут багато років. Нікого не дивують звуки моторів і постійний рух кивак.

Усі свердловини мають номер, але для місцевих зручніше їх називати власними іменами. До кожної з них від асфальтованих доріжок ідуть ледь помітні стежки: нафтовики постійно навідуються перевірити справність свердловин.
На початку 20-го століття, у Бориславі за кошти підприємців створили геологічну станцію Це був перший промисловий науково-дослідний інститут - державна геологічна станція. Люди там займалися геологією, розробкою, бурінням. Були лабораторії для дослідження води, нафти, землі.

Після війни інститут очолив Казимир Толвінський, якого вважають батьком геології на Західній Україні. Він написав книжку про геологію Карпат її досі використовують для багатьох досліджень. Пізніше з цього інституту створили навчальні заклади у Львові та Івано-Франківську.

Усі свердловини у місті мають номери. Але нафтовикам зручніше користуватися іменами: Монте-Карло, Монтана. Янусь, Титусь, Есперанса, Вагман.
Власники за часів Польщі та Угорщини давали назви своїм свердловинам і вони прижилися на десятки років.
Звідки з'являється нафта ?
В Україні є три нафтогазоносні регіони: східний, західний та Південно-Кримська нафтогазоносна провінція.Нафта завжди перебуває у гірській породі, фактично у камені. Нафтові ріки, які може собі хтось уявити, зникли чи не сто років тому майже так само швидко, як і з'явилися. Нині паливо потрібно видобувати із надр землі. Нафта має у чомусь зберігатися, вона легша від води і може витекти на поверхню.

Двох однакових родовищ в природі не існує. Усі вони відрізняються нерівномірністю розповсюдження покладів нафти, різними об'ємами, товщиною пласту. Існує багато способів дослідження нафтових покладів, але точно визначити кількість нафти в надрах землі неможливо.
"Для того, аби цей процес зрозуміти, варто уявити, що ви стоїте на березі із гальки із заплющеними очима. Підіймаєте один маленький камінець і навіть не уявляєте, що поруч можуть лежати сотні набагато більших", - розповідає начальник відділу геології та буріння Орест Залокоцький.
Приміщення ПАТ Бориславнафтогаз
Почати видобуток нафти складно. Спочатку потрібно дослідити родовище. Розпочати із пошукових свердловин, які, власне, відкривають родовище. Наступні, розвідувальні, встановлюють його межі. І тільки потім роблять експлутаційні свердловини, які й видобувають нафту. Сітка буріння (відстань між експлутаційними свердловинами) складає в середньому 500-600 метрів. Але іноді може бути всього 150 метрів. Таким чином стає зрозуміло, чому мало не в кожному подвір'ї Борислава стоїть свердловина.

Зробити нову свердловину коштує сотні тисяч гривень. Із них значна частина потрібна на підготовку місця, будівництво доріг, а крім того - необхідно на замовлення виготовити труби, закупити спеціальний цемент, який не дасть нафті просочитися у підземні води. Зазвичай, на будівництво однієї свердловини потрібно не менше, ніж півроку.
Схема покладів нафти в Україні
сайт energetika.in.ua
"Ми маємо 10 родовищ. Ведемо видобуток нафти у шести ділянках Львівської області. Ми - адміністративна одиниця видобутку нафти для ПАТ Укрнафта. На рік видобуваємо в межах 120 тисяч тон нафти. Насправді ж, потреби України набагато більші, ніж ми можемо видобувати".
Старі свердловини, розташовані подекуди на подвір'ях бориславців. Їх побудували ще за часів Австрії та Польщі. Зробили ці свердловини ударним способом: у землю ставили трубу і, грубо кажучи, туди її забивали. Для того, аби не дати нафті розтікатися під землею, простір навколо труби потрібно зацементувати. У ті часи такого спеціального цементу ще не існувало. Доводилося шукати глину, лити туди воду і таким чином утворювався природній сальник, який міг утримувати нафту. Глина висохла і почала пропускати небезпечний газ на поверхню. Його не можна побачити і навіть почути його запах, але він легкозаймистий і вибухонебезпечний.

Для уникнення загазованості, Укрнафта побудувала вакуумно-компресорні станції, які відтягують цей газ, стискають його і додають до того, який виділяється при видобутку нафти на новіших свердловинах.
Тим не менш, дослідники та інженери побоюються, що жителі Борислава у небезпеці. Місто стоїть на численних копанках, які можуть пропускати газ. Крім того, місцевий водопровід пошкоджений і час від часу туди потрапляє нафта, яка потім тече з кранів у будинках бориславців.

Перший етап розробки родовища - це пошуки. Для цього потрібно дослідити структурну геологію, побудувати карту, визначити умови залягання нафти, визначити, як залягають різні породи. Потім геохімічна зйомка, яка показує аномальність стосовно вуглеводнів. Карти накладаються і досліджуються сейсмологічні показники буріння. Приїжджають спеціальні машини, які роблять звукові хвилі, а інші датчики сприймають їх відбиття і таким чином видається сейсмічний паспорт. Після відкриття свердловини слідує етап розвідки - ніхто ще ж не знає, скільки є нафти у родовищі. Перші дві свердловини мають підтвердити водо-нафтовий контакт.

Кожне підприємство, яке планує займатися нафтовидобутком, має купити у держави ліцензію на пошук і розвідку копалин глибиною від 0 до 5 кілометрів.
Площа Бориславського родовища - 28 кв.метрів
Глибина залягання до нафти і газу до 2800 метрів. Найглибша свердловина у Східниці - 6020 метрів, але нині вона ліквідована. Найглибша свердловина у світі розташована у Росії. Це 12 тисяч метрів.
Під час дослідження родовища, визначають, скільки нафти у ньому є. Хоча, достеменно це дізнатися, неможливо. Спочатку роблять пробну свердловину - керн. Наступні, розвідувальні, через 800-1000 метрів.
Оцінюють родовище по 3-5 свердловинах. Вимірюють товщину насичення нафти, наявність води. Для кожної свердловини ці показники різні.
Нафтозбірний пункт Кінцевий
Тут із сирої нафти роблять товарну, яку потім Бориславнафтогаз продає на аукціонах. До споживачів через нафтопроводи нафта потрапляє через ВАТ Укртранснафта.

Нафта має механічні домішки, потребує обезводнення і обезсолення. Обезводнення - термохімічний процес підготовки нафти, для цього до неї додають деемульгатори, які руйнують нафтову емульсію. Вода відділяється термохімічним шляхом, тобто за допомогою нагрівання. Сіль із нафти забирає прісна вода.
Нафтозбірний пункт знаходиться на околиці міста. Дороги тут розбиті і, скоріше, вказують лиш напрямок до величезних бочок із паливом.

Сира нафта просто так нікому не потрібна. ЇЇ потрібно підготувати до товарного стану, потім віддати на нафтопереробний завод. Перед цим потрібно провести обезводнення і обезсолення.
Нафта з водою утворюють емульсію. Під дією високих температур вода відділяється окремо. При обробці, прісна вода вбирає у себе солі. Газ, який отримують із нафти при переробці, віддати в мережу не можна - він жирний і насичений бензинами. В ідеалі, його мали би осушити, забрати від нього бензин, додати запах газу і віддати в мережу для народного господарства. Але Бориславський газ для цього не годиться.
Через застарілі конструкції частини свердловин, у місцевому газі міститься надто багато кисню тому він не придатний для користування населення.
Нафта із промислів (свердловин) приходить трьохкомпонентна: вода, нафта і газ. Їх потрібно розділити для подальшої перекачки і відвантаження споживачу. На території є два резервуарні парки: парк сирої нафти і товарної. Резервуар - це вертикальна сталева бочка об'ємом 70 тисяч літрів.
Ми не знаємо скільки в породі наситилося нафти і ми не знаємо, як на глибині змінюються нафтонасиченість. Ми з певною долею вірогідності визначаємо запаси. І в процесі розвитку відбуваються корективи видобування. Запаси по деяких покладах, теоретично, вичерпані, а свердловини і далі подають нафту. Достовірність інформації часто не повна і слід через певний період часу проводити перерахунок. Видобуток нафти - на кінці долота.
Всі методи - геохімія чи сейсміка лише вірогідні, а прямий спосіб дізнатися правду - тільки буріння.
Володимир Щепаняк, інженер НГПУ Бориславнафтогаз
Видобуток нафти - це завжди техніко-економічна формація. Сведловини роблять лише тоді, коли впевнені у їхній прибутковості. Востаннє, у Бориславському родовищі свердловину бурили у 2014 році. Якщо в процесі будівництва змінюються плани чи закінчуються кошти, свердловину можна законсервувати і вона чекатиме скільки завгодно часу.

Одна із найбільших проблем Борислава зараз - загазованість. Місто на нафті потребує ретельної уваги науковців, аби не повторилася трагедія 1972 року, коли у одному із житлових будинків стався вибух. Тоді загинуло дев'ятеро бориславців.