Старі свердловини, розташовані подекуди на подвір'ях бориславців. Їх побудували ще за часів Австрії та Польщі. Зробили ці свердловини ударним способом: у землю ставили трубу і, грубо кажучи, туди її забивали. Для того, аби не дати нафті розтікатися під землею, простір навколо труби потрібно зацементувати. У ті часи такого спеціального цементу ще не існувало. Доводилося шукати глину, лити туди воду і таким чином утворювався природній сальник, який міг утримувати нафту. Глина висохла і почала пропускати небезпечний газ на поверхню. Його не можна побачити і навіть почути його запах, але він легкозаймистий і вибухонебезпечний.
Для уникнення загазованості, Укрнафта побудувала вакуумно-компресорні станції, які відтягують цей газ, стискають його і додають до того, який виділяється при видобутку нафти на новіших свердловинах.
Тим не менш, дослідники та інженери побоюються, що жителі Борислава у небезпеці. Місто стоїть на численних копанках, які можуть пропускати газ. Крім того, місцевий водопровід пошкоджений і час від часу туди потрапляє нафта, яка потім тече з кранів у будинках бориславців.