Там, де немає туристів


СИХІВ

Поруч із усім відомим старим Львовом, із його кав'ярнями, соборами та кам'яницями, існує паралельне «місто», яке функціонує практично автономно. За останнім переписом населення 2001 року, тут проживає близько 152 тисяч львів'ян. Хтось називає його львівським Кройцбергом, хтось – збіговиськом люмпенів, а хтось вірить, що колись він таки з'явиться у туристичних путівниках культурної столиці.
1972 року Третя майстерня міста разом із головним архітектором проекту Євгенією Мінковою вперше приїхали заміряти територію тепер найбільшого житлового масиву Львова – місце, де ще з XV століття існували села з магдебурзьким правом – Сихів і Зубра. Люди порались біля своїх городів, не підозрюючи, що незабаром їхні помешкання зрівняють із землею. Ті, хто ще вчора мав великі господарства, сьогодні за пропискою отримували однокімнатну квартиру в панельному будинку.

Будівництво мікрорайонів у 1970-80-х роках замовляли підприємства. Сихів будувався для Львівського автобусного заводу, Заводу залізобетонних конструкцій, Львівського ізоляторного заводу, «Іскри» тощо, - вони планували збільшувати виробництво і розширювати штат.


Олександра Сладкова
керівник управління адміністрування, будівництва та розвитку ЛМР, внучка архітекторки Євгенії Мінкової.

«Будівельні проекти робились у співавторстві. За кожним архітектором стояло до 20-ти людей. Бабуся була причетною до будівництва Санта-Барбари і, зокрема торгівельного центру «Зубра», кінотеатру Довженка та площі навколо нього. Також проекти будинків та мікрорайонів робилися в бабусиній майстерні. Вона хвилювалась, як люди, які звикли бути біля землі, житимуть у панельних будинках. Тоді їх ніхто про це не питав».

У 1994 році на Сихові запрацював торгівельний центр «Зубра», який пізніше визнали найкраще спроектованим та побудованим в Україні. Люди назвали його «Санта Барбара», оскільки на його фасаді такі ж круглі арки, як у заставці популярного американського серіалу.
Згодом три громадські центри Сихова, серед яких і «Санта-Барбара», викупили приватні фірми, які здавали приміщення в оренду або робили з них автомобільні стоянки. «Зубра» перетворилася на осередок дрібного бізнесу. Зараз тут розташовані крамниці, комп'ютерний сервіс, ломбард тощо.
У Львові часто побутує думка, що Сихів – це один із найбільш кримінальних та люмпенізованих районів міста. Це радше було характерно для 90-х років, коли люди, які працювали на заводах, втрачали роботу та стабільний дохід. В той час злочинність у мікрорайонах була пов'язана з бідністю та безвихіддю.
До реформи правоохоронних органів в Україні 2015 року та старту роботи нової поліції, на Сихові курсувало лише дві патрульні машини. Зараз тут працює шість патрульних авто, тому рівень кримінальної злочинності помітно зменшується.

VovaZiL'vova - Мій район Сихів
«Сихів будували за змішаною схемою. З одного боку – це модерністична структура лісу, висоток, а з іншого – напівзакриті квартали, наповнені зеленню. Враховуючи слабкі будівельні технології та неякісні матеріали, що були залучені до спорудження цього району в радянські часи, розуміємо, чому Сихів виглядає не надто привабливим. Сихів потрібно лікувати урбаністичними підходами. Якщо подивитись на план цього району згори, бачимо, що він далеко не є безнадійним. Я вважаю, що Сихів є одним з найкращих радянських районів Львова. Пам'ятаю, натрапив якось на результати статистичного опитування, де було вказано, що сихівчани вважають себе щасливими і цілком задоволені своїми умовами проживання».

Юліан Чаплінський
Головний архітектор Львова

Коли у 1980-х роках будинки здавались в експлуатацію, виявилось, що на благоустрої суттєво зекономили: висадили замало дерев. Відтоді мешканці району масово садили під своїми вікнами фруктові дерева: вишні, яблука, сливи, горіхи. Сихівчани називають свій район садом і наголошують, що ця риса відрізняє його від інших районів Львова.
До 1980-х років на Сихові протікала чиста річка та було Піонерське озеро, на березі якого працював буфет, пункт прокату човнів, а на випадок надзвичайної ситуації на посту працював спостерігач-рятувальник. Згодом озеро спустили, а річкою замість чистої води почали текти каналізаційні стоки. Сьогодні міська влада планує відновити річку і зробити на її берегах зону відпочинку.


Сихів складається з 13 мікрорайонів і є одним із наймолодших районів Львова. Роботи над ним тривали протягом двадцяти років. Час будівництва припав на період, коли в СРСР уже добре навчились будувати міста в стилі радянського модернізму. Багато сихівських будинків мають дві фасадні особливості: поєднання синьої та бежевої плитки (кобальт) та балконні вікна зі специфічною округленою формою.
вулиця Трильовського
В останні роки СРСР існувало правило: 2% від вартості будівництва мікрорайону виділяли на декоративне оформлення, архітектор працював із художником. Кожен район повинен був мати твори мистецтва. Таким чином біля сихівської школи мистецтв та початком пішохідної алеї була встановлена самотня жіноча скульптура: цей мікрорайон будувався тоді, коли арт-об'єкти тільки-но закладались у проектні плани, тож їх було небагато.


Тепер район не обмежується однією «залізною леді»: у дворі Сихівської гімназії скромно стоїть пам'ятник Тарасу Шевченку, а єдиний у Львові монумент ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС розташувався на вулиці Зубрівській.
Пам'ятник Тарасу Шевченку в дворі Сихівської гімназії
Головні символи Сихова, – найбільший гуртовий ринок Західної України «Шувар», «Санта-Барбара», Церква Різдва Пресвятої Богородиці, з'явились у період незалежності. Сихів – це торгівельний район: тут велика концентрація ринків і торгівельних центрів. Багато людей, які раніше працювали на заводах, змінили рід діяльності і зайнялись торгівлею, що врятувало район від депресії.
Ринок "Шувар"
З 1995 до 2001 року мешканці Сихова долучились до будівництва нового храму Різдва Пресвятої Богородиці за проектом канадського архітектора українського походження Радослава Жука. Конструкція передбачала виконання великої кількості робіт некваліфікованими робітниками, що дозволило залучити бугато охочих. У 2009 році, в рамках опитування проведеного архітекторами Богданом Черкесом та Антоном Коломойцевим, 100 львівських архітекторів визнали храм найкращим зразком сучасної архітектури Львова. У подвір'ї церкви, біля пам'ятника Івану Павлу ІІ, росте дуб, висаджений самим Папою під час візиту до Львова 2001 року. Тоді, на площі коло храму, послухати главу Католицької церкви зібралися близько двох мільйонів людей. Церкву, яка вважається серцем Сихова, захищає широкий ліс, в якому сьогодні облаштовують парк імені Івана Павла ІІ.
Парк Івана Павла ІІ

На Сихові мають свої храми найрізноманітніші конфесії, бракує хіба що синагоги і мечеті. Тут є римо-католицька церква з елітарним дитсадком, який ведуть польські монахині; православні церкви Київського та Московського патріархатів, Зал Царства Небесного Свідків Єгови, євангельська церква «Голгофа», відома трьома хрестами на даху: до неї щороку приїжджають пастори з усієї Європи.
Цей район Львова не є історичним, проте на Сихові є особлива пам'ятка. У 1654 році тут збудували одну з трьох в Україні дерев'яних церков, зроблених без жодного цвяха. Збудували саме тоді, коли війська Богдана Хмельницького наближалися до міста. Сьогодні її оточують нові житлові будинки та паркінг. Шлях до церкви підказують чотири вирізьблені з дерева козаки. Греко-католицька церква є зразком української сакральної архітектури ХVII століття, а також славиться стінописом 1683 року, в орнамент якого вписані зображення трьох святих воїнів: Теодора Тиронського, Дмитрія та Юрія.
Церква Пресвятої Трійці
Фото: vgolos.com.ua
«Сихів – це не спальний район. Тут є пам'ятки архітектури, багато приватних підприємств, заводів, ми облаштовуємо двори. Він є різноплановим: стадіон «Арена-Львів» - це також Сихівський район. Біля неї побудують конгрес-центр. Його проект зараз у розробці, йде мова про проведення тендеру на будівництво. В парку Івана Павла ІІ постануть нові дитячі майданчики, велодоріжки, хресна дорога, авансцена. Цього року управління внутрішньої політики Львівської міської ради має оголосити конкурс на облаштування фонтану біля кінотеатру імені Довженка. Я б також хотіла, щоб у нас тут було щось на кшталт Діснейленду. Якби був інвестор, можна було б розглянути можливість облаштувати парк розваг, бо Сихівський район великий».


Ірина Маруняк
Голова Сихівської районної адміністрації

Сихів
До 2001 року, коли був створений Сихівський район, Сихів був частиною Галицького району. З часом поруч із радянськими панельними будинками тут почали з'являтися найсучасніші українські інституції: збудували Львівську духовну семінарію та один із корпусів Українського Католицького Університету, запрацювала Приватна гімназія імені Климентія Шептицького, відкрився наймодерніший західноукраїнський центр реабілітації «Джерело» для людей із обмеженими можливостями.
На Сихові функціонує понад 40 навчальних закладів. Зокрема, на вулиці Олександра Довженка розташована єдина у західній Україні школа «Брати Ізраїлю», збудована єврейською громадою у 2001 році. Навчання тут ведеться українською мовою, вивчають також іврит, єврейську культуру і традиції.

Школа "Брати Ізраїлю"
Фото: acheinu.org.ua
СЗШ №98, вулиця Трильовського
Проблемою Сихова є старі будинки: у 2020-х роках радянські панелі вийдуть із експлуатації та стануть аварійними.
вулиця Сихівська 1
«Звісно, багато мешканців звертаються з проблемою аварійності будинків. І ми шукаємо інвесторів, які могли б викупити в людей квартири, побудувати щось більше і врятувати ситуацію таким чином. Проте потрібно розуміти, що ініціатива ревіталізації будівель не має належати виключно державі, адже живемо не за комунізму. Створення тих же ОСББ (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку – ред.) є першим кроком до запровадження колективної приватної власності, держави в державі, де люди самі мають вирішувати, як їм упорядковувати своє житло».

Юліан Чаплінський
Головний архітектор Львова
Вулиця Кавалерідзе
«Напевно, комплексну санацію будинків треба починати раніше: виділити, що є цінним, а що є посереднім, бо мікрорайони є різні. Частину можна знести і збудувати інакше. Я не чула про комплексні плани щодо перебудування Сихова. Наразі те нове, що будується, є значно гіршим, ніж те, що будувалось в період СРСР. Деякі будинки зводять за документами 80-х років, які забудовники успадкували від заводів. Зараз вільних ділянок на Сихові немає. В принципі, тулити вже немає куди. Тому масове будівництво йому не загрожує».

Олександра Сладкова
керівник управління адміністрування, будівництва та розвитку ЛМР, внучка архітекторки Євгенії Мінкової.

Тарас Гакавчин
сихівчанин, історик, екскурсовод

«Доволі багато мешканців не сприймає район як частину Львова. В маршрутках досі, хоча вже значно рідше, можна почути, що люди їдуть «у місто». Сюди ж я додав би й те, що район дуже погано пристосований для людей із особливими потребами, матерів із дитячими візочками. Також доволі важко зранку сісти у маршрутку, оскільки більшість заповнюються ще на своїх кінцевих зупинках. Тож багатьом мешканцям Сихова доводиться зранку штурмувати автобуси. Але я вірю, що трамвай на Сихів вирішить цю проблему. Також проблема в тому, що район таки старіє: і люди, і житло. Мені хочеться жити в модерніших будинках, а не в некомфортних багатоповерхівках, зроблених із панелей, будованих нашвидкуруч без відповідного утеплення, енергозатратних та аварійних комунікацій. Вірю в позитивне вирішення проблем і сам докладатиму зусиль для цього».

У 2015 році на місці, де могли збудувати черговий торговий центр, сихівчани розпочали облаштування «Скверу Гідності»: замінили плитку та виклали для незрячих людей тактильну, поставили нові лавочки, висадили дерева.
«Мешканці Сихова і вулиці Наукової найбільше зголосились на конкурс скверів. Коли ми зробили сквер, одразу з'явилось декілька нових клумб поруч. Звичайно, вони не визнають, що це тому, що ми зробили сквер, але теорія розбитих вікон діє. Зараз наша організація розробляє рецепт кави по-сихівськи як бренд району. Наступний виклик – розробка проекту і встановлення тут пам'ятника Небесній сотні».

Наталія Піпа
громадський активіст ГО "Кращий Сихів"
«Сквер Гідності» Фото: ufra.com.ua

Нещодавно кмітливі мешканці розгледіли на одній із сихівських дев'ятиповерхівок серп і молот: панно 80-х років, яке зображає голуба миру і космонавта. Вони звернулись до міської ради з проханням виправити малюнок у межах декомунізації. Зважаючи на те, що Сихів не багатий на мистецькі об'єкти, працівники міської ради звернулись до керівництва академії мистецтв. Тодішній ректор запевнив, що потрібно оголосити конкурс і замалювати композицію повністю. Натомість, у відділі мистецтва ХХ століття Львівської національної галереї мистецтв заперечили і наголосили, що робота дуже професійна. Зберегти мурал порадив також колишній заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів. У підсумку серп і молот зафарбували, зберігши малюнок.
Панно 1980-х років на одному із сихівських будинків
Сихівський мурал, вулиця Чукаріна

У липні 2014 року почалося будівництво інфраструктурного проекту «Трамвай на Сихів» із Санта-Барбари до вулиці Стуса. Незабаром Сихів та історичний центр Львова з'єднає нова трамвайна колія.
Пісня про Сихів
Виконують Народний артист України Мар'ян Шуневич та Ольга Щербакова
Матеріал підготувала Дарка Гірна