Російські реактивні БпЛА долетіли до Львова: чим вони небезпечні і як ворог змінив тактику
Як можна боротися з реактивними БпЛА
Російські реактивні безпілотники атакували Львів та Львівську область 10 та 13 жовтня. Раніше вони почали масово атакувати Київ та Київську область. Експерти повідомляють про зміну тактики ворога та посилену небезпеку. Чому реактивні дрони так важко збивати та яку загрозу вони становлять для західних областей України?
ZAXID.NET зібрав детальну інформацію про ці російські БпЛА.
Що відомо про реактивні дрони, які тероризують Київ, Львів та інші області України?
Наприкінці серпня 2026 року росіяни змінили тактику повітряних атак по Києву, збільшивши застосування реактивних дронів. А вже у жовтні ці безпілотники почали долітати до Львова – сили ППО збили кілька таких над обласним центром та селами Муроване і Малехів. Також ці БпЛА атакували інші західні регіони.
Відомо, що ворожа армія зараз застосовує кілька модифікацій реактивних ударних БпЛА: «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5».
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google«Мілітарний» пише, що Росія виробляє близько 3 тисяч дронів-камікадзе «Герань-4/5» на місяць. Серійне складання «Герань-4/5» налагодили на заводі в Єлабузі, на території особливої економічної зони «Алабуга» в Татарстані. До цього процесу також залучили інші російські підприємства, які постачають окремі компоненти та формують відповідний ланцюг виробництва.
«Алабуга» розташована приблизно за 1200 км від кордону з Україною, українські дрони уже досягали цієї зони.
«Герань-3»
ГУР розповідало, що «Герань-3» є аналогом іранського реактивного БпЛА Shahed-238. У цих безпілотниках серії «У» використовується китайський турбореактивний двигун Telefly JT80, завдяки якому апарат здатен рухатися зі швидкістю від 300 до 370 км/год; орієнтовна операційна дальність застосування – до 1000 км. На реактивні «Герані-3» також встановлюються камери і системи передачі відео з БпЛА «Герань-2».
За розмірами «Герань-3» схожа на «Герань-2»: довжина дрона становить приблизно 3,5 метра, розмах крил – від 2,5 до 3 метрів. Маса бойової частини – до 90 кг.
У серпні 2026 року ГУР повідомило «Мілітарному», що Росія зупинила виробництво БпЛА «Герань-3».
«Герань-4»
Через застосування Україною дронів-перехоплювачів росіяни почали використовувати БпЛА «Герань-4». ГУР повідомляло, що ворог почав їх бойове застосування навесні 2026 року.
Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал
Для виготовлення попередніх версій реактивних БпЛА «Герань-3» росіяни застосовували планер бензинової «Герані-2», але його міцності недостатньо для польотів на великих швидкостях, а тим більше для маневрування з великими перевантаженнями.
Українська розвідка пише, що реактивний БпЛА «Герань-4» має власний новий планер із покращеною аеродинамічною якістю, посиленою конструкцією та турбореактивний двигун збільшеної тяги. Крила тепер не від’єднуються від центроплана. Щоб знизити опір повітря, на корпусі скоротили кількість технологічних люків.
ГУР помітило застосування двох типів турбореактивних двигунів у складі БпЛА «Герань-4»:
- перший варіант – це знятий із виробництва китайський двигун Telefly LX-WP-160 (із тягою 160 кгс / 1600 Н);
- другий – китайський двигун, який уже використовували на БпЛА «Герань-5», – Telefly TF-TJ2000A (із тягою 200 кгс / 1960 Н).
Завдяки новому планеру «Герань-4» може активно маневрувати на швидкостях від 300 до 400 км/год, а його посилена конструкція допомагає витримувати значні перевантаження. Цей безпілотник здатний розвивати швидкість до 500 км/год, а висоту польоту – до 5000 метрів. Дальність його польоту – 770 км.
БпЛА може нести осколково-фугасну/термобаричну ОФЗБЧ-50/ТББЧ-50М (50 кг) або збільшену термобаричну ТББЧ-90 (90 кг) бойову частину на відстань до 450 км.
Габарити «Герані-4» не змінилися і становлять стандартні 3,5 метра в довжину і 3 метри в ширину (розмах крил).
«Герань-5»
Ударні БпЛА «Герань-5» росіяни вперше застосували проти України на початку 2026 року. Безпілотник має довжину близько 6 метрів та розмах крил до 5,5 метра.
«Мілітарний» пише, що «Герань-5» аеродинамічно має мало спільного з попередніми безпілотниками сімейства та фактично є невеликою крилатою ракетою.
Дрон має бойову частину вагою 90 кг, заявлена дальність ураження сягає близько 1000 км, а максимальна швидкість оцінюється на рівні 500–600 км/год. Окрім основної бойової частини, безпілотник може оснащуватися авіаційними ракетами класу «повітря – повітря» Р-73 з інфрачервоною головкою самонаведення.
«Герань-5» має реактивний двигун китайського виробництва Telefly, аналогічний до того, що застосовується на БпЛА «Герань-3», але з більшою тягою.
Ці БпЛА, за даними «Мілітарного», можуть запускатися як з повітряних носіїв, зокрема штурмовиків Су-25, так і з наземних пускових установок, які для цього дрона мають довжину близько 80 метрів. Такі масштабні катапульти виявили на «дронопорті», що розташований в Орловській області, у районі села Цимбулова.
Чому реактивні безпілотники важко збити?
У серпні 2026 року заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса розповідав, що наявні в України дрони-перехоплювачі поки не дають очікуваних результатів у боротьбі з реактивними безпілотниками.
«Росіяни суттєво наростили використання саме реактивних БпЛА. І їх кількість буде далі зростати, тому що ворог бачить їхню ефективність. Засоби нападу завжди випереджають засоби захисту», – пояснює Павло Паліса.
А вже наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що після серії випробувань Україна визначила основні засоби для боротьби з російськими реактивними шахедами й прискорює їх виробництво.
Як повідомляє Dilo із посиланням на заступника командувача Повітряних сил Юрія Черевашенка, Повітряні сили співпрацюють приблизно з 20 виробниками реактивних дронів-перехоплювачів. Із них 14 компаній уже проводять випробувальні польоти, шість мають підтверджені результати зі знищення реактивних безпілотників, а розробки ще трьох військові вважають перспективними. Два перехоплювачі вже пройшли кодифікацію, серед них – Predator.
Як зазначає видання, наразі головна проблема полягає не у відсутності технологій, а в масштабах виробництва. Постачання спеціалізованих перехоплювачів у потрібних військовим обсягах очікують не раніше кінця листопада.
Бази запуску БпЛА
The Telegraph пише, що Росія будує секретні бази для запуску безпілотників вглиб НАТО.
10 місць, де росіяни нарощують спроможність запуску БпЛА:
- аеродром «Шаталово», Смоленська область РФ;
- база «Цимбулова» в Орловській області РФ;
- селище Навля, Брянська область РФ;
- біля селища Асовіца, Брянська область РФ;
- авіабаза Халіно, Курська область РФ;
- аеродром «Міллерово», Ростовська область РФ;
- дронопорт на руїнах Донецького аеропорту;
- аеродром «Приморсько-Ахтарськ», Краснодарський край РФ;
- аеродром «Кача», тимчасово окупований Крим;
- мис Чауда у тимчасово окупованому Криму.
По більшості цих місць українські військові завдавали ударів.
10 місць, де росіяни нарощують спроможність запуску БпЛА (карта The Telegraph)
Ми використовуємо