Екскурсоводи розпочинають з того, як наші предки будували хати. Аби визначити, де добре місце, виганяли на пашу худобу - де та лягала - добра енергетика. А бойки, натомість забивали в землю чотири кілки, мовби на кути фундаменту.
У хаті ткалі показують, як жінки ткали колись. Цього ремесла мала вміти навіть дванадцятирічна дівчинка: з того віку вона бралася за сорочку для майбутнього судженого.
А в оліярні вчать з льону робити олію. Спершу зернятка мололи на жорнах, пізніше - в мішок, і під прес. Таким був холодний віджим. А пращурі придумали ще й гарячий.Олію дозволяють скуштувати, макаючи хлібом.
Завели відвідувачів і до школи, якій вже понад 100 років. Діти навчалися лише по годині. Тих, хто не хотів гризти науку, ставили навколішки на кукурудзу чи гречку за ослячу парту. Тут місію екскурсовода перехоплюють вже самі батьки. А потім ще були мавки, які не лоскотали хіба тих парубків, хто мав при собі полин, часник, м'яту чи любисток.
Наприкінці господиня іншої хижі гостила гостей своєю випічкою. А коваль дивував своїм ремеслом.