Щоб перемогти в цій війні, треба спочатку розібратися із ворожою агентурою всередині України
Керівництво України і Московії нині - політичні союзники, оскільки у них наразі спільна мета - надійно зупинити фронт там, де він стоїть зараз
Інші блоги автора
- Ми не байдикували цей рік 25 січ 2016, 20:58
- Продовжити "перемир'я" на невизначений термін 30 груд 2015, 19:30
- Тепер я вам розкажу, у що це для вас виллється 17 жовт 2015, 21:21
Керівництво України сподівається, що через кілька років Московія остаточно заслабне від західних санкцій, і з нею можна буде говорити геть іншим тоном, ніж зараз. Московія сподівається, що конфлікт буде заморожений по прикладу Придністров`я, і вона таким чином вийде з нього з найменшими втратами, а з часом, коли всі змиряться з окупацією Криму та Донбасу, це буде зараховано їй у прибуток.
Звісно, Московія сподівається, що за кілька років світова кон`юнктура зміниться, санкції скасують, і московити будуть жити, як раніше, тільки з Кримом.
Західні країни також повністю підтримують зупинку фронту, бо їм плювати на територіальні втрати і приниження України, їх цікавить спокій і стабільність на сході Європи, який дасть їм простір для дипломатичного і економічного маневру.
Таким чином, всі керівні сторони зацікавлені в мінському мирі, тому український «президент» і заявляє, що «альтернативи мінським домовленостям нема». Мінські домовленості підтримують українські (радянські) генерали. Адже грошове та матеріальне забезпечення армії останнім часом значно виросло, а ризику на фронті - ніякого. Щедро роздаються нагороди і премії.
Мінські домовленості подобаються українським обивателям. Бо обивателі, по-перше, бояться воювати десь, окрім Інтернету. По-друге, обивателю, за великим рахунком, плювати на втрати території і приниження. По-третє, обивателі, як і керівництво держави, сподівається, що Московія розвалиться чарівним способом сама.
Отже, єдині, кого не влаштовують Мінські домовленості - це, власне, ті українці, які почали цю боротьбу на Майдані і які воювали на цьому фронті. І навіть більше – це ті українці, які почали цю війну на Майдані і які винесли на собі цей фронт, теж почали усвідомлювати, що нема сенсу йти в атаку. Бо навіть якщо звільнити окуповані території, там при владі будуть залишені ті ж ворожі колаборанти, які зараз керують у звільнених містах Донбасу, які очолюють міста східної України і сидять в українському парламенті.
Отже, альтернативи перемир`ю дійсно нема. Щоб перемогти в цій війні, треба спочатку розібратися із ворожою агентурою всередині України