Звільнення директора ЛМКП «Львівтеплоенерго» Ігоря Марчака може стати початком принаймні двох процесів: зміни господарів «рибного місця» або принципової зміни методів роботи комунального підприємства.
Упродовж багатьох років ЛМКП «Львівтеплоенерго» жило своїм тихим життям, відокремленим від суспільного та політичного життя міста. Мінялись мери та президенти, гриміли політичні баталії, а «Львівтеплоенерго» з року в рік палило газ у своїх стареньких котельнях, пускало пар з дірявих труб.
Те ж саме можна споглядати на більшості теплоенерго країни. Чому? Тому що бізнес «на втратах» - це вигідно. Хто може порахувати, скільки тепла втрачено по дорозі від котельні до споживача? При якості українських теплотрас, більшість яких була побудована у 50-ті роки минулого століття, зробити це практично неможливо. Відповідно, велика кількість газу, яку нібито витрачали для нагріву повітря, могли перепродати, поклавши до кишені чималу суму грошей. При невеликій вартості енергоносіїв на цей бізнес дивились крізь пальці. Той, хто намагається боротись з бізнесом «на втратах», моментально опиняється у пастці, з якої немає виходу: контролювати втрати тепла можна тільки замінивши застаріле обладнання та тепломережі. Грошей на заміну немає, а це означає, що боротьба з втратами може проводитись лише теоретично.
Спокійне, розмірене життя українських теплоенерго продовжувалось до газової кризи. Газ суттєво подорожчав і традиційний бізнес «на втратах» скоро закінчиться. І закінчиться він не тільки в мережі обласних та міських «теплоенерго», а й в інших структурах, пов'язаних с газом.
Отже, про що може говорити звільнення голови ЛМКП «Львівтеплоенерго» Ігоря Марчака?
- Контроль над комунальним підприємством перейде до людей, які бажають займатися бізнесом «на втратах», доки це буде можливо (за нашими оцінками - максимум до 2009 року).
- Посаду голови ЛМКП «Львівтеплоенерго» займе людина, перед якою стоїть завдання покласти край бізнесу «на втратах». В такому випадку найближчим часом повинна розпочатись заміна теплотрас та теплоцентралей міста, побудова нової управлінської вертикалі.
Перший варіант навіть коментувати не варто, тому що це буде означати лише зміну одного прізвища на інше.
Якщо ж події будуть розвиватись за схемою № 2, то заміна Марчака - це лише початок, і найближчим чином буде замінений весь менеджмент комунального підприємства.
Щоправда, тут виникає одне істотне питання: звідки візьмуться гроші для проведення ремонтних робіт та перепрофілювання структури? Можливо, міська влада розраховує на гроші, що надходитимуть на «Євро-2012»?
Кошти потрібні чималі, оскільки міняти треба не тільки теплокомунікації, але й підхід до теплозабезпечення. Зменшити витрати газу, відновивши започатковану в радянські часи централізовану систему опалення, - неможливо, оскільки вона проектувалась з розрахунком на дешеві енергоносії. Отже, справа не тільки у менеджменті, а й у концепції теплозабезпечення та отримання коштів від населення.
Саме це й буде головним завданням для міської влади у опалювальному сезоні 2007-2008.