В Україні може бути створена корупційна система експорту сільськогосподарської продукції

Економіка12 лютого 20111

В Україні може бути створений «Державний агент» із забезпечення експорту об’єктів цінового регулювання, що призведе достворення повністю корумпованої системи експорту сільськогосподарської продукції.

Про це в статті для «Дзеркала тижня. Україна» пише доцент Інституту міжнародних відносин Сергій Козьяков.

Як зазначає автор, восени та взимку в Україні і так вже були створені дивно непрозорі процедури з видачею квот на експорт зерна. Однак „групі серйозних людей“ цього здалося замало. Проектом закону України N8053 «Про внесення змін до закону „Про державну підтримку сільського господарства України“ передбачено створення „держагента“.

Згідно з проектом, експорт передбачається здійснювати або виключно сільгоспвиробниками, але тільки в межах власного виробництва, або держагентом. (Це стосується сільгосппродукції, яка включена Кабміном до переліку цінового регулювання.)

Автор статті вважає, що до проекту закону можна пред'явити цілий ряд претензій. „Законопроект передбачає створення абсолютно нової системи експорту сільгосппродукції на мільярди доларів, зміна тисяч господарських ланцюжків між виробниками і банками, виробниками і трейдерами, трейдерами та перевізниками, елеваторами і портами. А в пояснювальній записці ні слова про фінансові та податкові наслідки для бюджету“, – пише автор.

„Передбачається, наприклад, що держагент, який може бути створений за участі держави, визначається на конкурсній основі Кабміном. Можемо поставити відразу декілька дискомфортних питань. Хто буде визначати розмір частки держави? Як і чим сторони будуть здійснювати внесок у статутний капітал? Як будуть оцінюватися частки? Держагент буде визначатися за конкурсом, а на основі чого буде визначатися недержавний учасник госптовариства?“- зазначається в статті.

„Ось ще як би некорупційний пасаж: перелік об'єктів, експорт яких буде здійснюватися у відповідності з цим законом, „встановлюється Кабінетом міністрів України щорічно за результатами моніторингу аграрного ринку“. На яких принципах? В які терміни? Уявіть, що в 2011 році пшеницю Кабмін не включить до переліку, а в 2012 році включить. А в 2013 році знову не включить. Хто захоче витрачати гроші на логістику, розвиток бізнесу, пошуки фінансування? Але є ще ячмінь, жито, ріпак, соняшник ... Яка там не корупція! Ми вже не говоримо про чудову практиці проведення прозорих і чесних тендерних процедур», – пише автор.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук