Збалансоване харчування, відвідування спортзалу, заняття з йоги, відмова від шкідливих звичок – це те, що асоціюється в нас зі здоров’ям. Та чи цього достатньо, щоб бути на всі 100% впевненим у власному майбутньому? Усе вище перелічене – це великий внесок у своє здоров’я, та цього недостатньо для піклування про себе.
На жаль, значна частина людей приходить на консультацію до лікаря лише тоді, коли не просто боляче, а невимовно боляче. Через це виникає багато занедбаних випадків захворювання, які вимагають неймовірних сил і часу для їх подолання.
Лікарка-ендокринологиня, доцентка кафедри ендокринології ЛНМУ ім. Данила Галицького, консультантка медичної лабораторії «Ескулаб», Христина Андріївна Москва радить усім дбати про своє здоров’я заздалегідь, коли ще немає жодних тривожних дзвіночків.
«Раджу усім з 21-річного віку проходити щорічний профілактичний огляд, навіть якщо вас нічого не турбує і немає жодних скарг. Ті, хто має певні проблеми зі здоров’ям, мають робити це частіше. Обов’язково слід пройти як лабораторні, так й інструментальні обстеження: УЗД внутрішніх органів, органів малого тазу, молочних залоз (жінкам після 45 років – мамографію), електрокардіографію (ЕКГ), рентгенологічне обстеження або флюорографію органів грудної клітки», – каже Христина Андріївна.
За словами лікарки-ендокринологині, для профілактики та вчасної діагностики захворювань потрібно пройти і певні лабораторні дослідження, які допоможуть з’ясувати, у якому стані ваш організм.
1. Загальний аналіз крові (ЗАК). З цього дослідження розпочинається будь-який діагностичний пошук. Він покаже, чи достатній рівень гемоглобіну, як працює система згортання крові, чи немає запального процесу тощо.
2. Загальний аналіз сечі (ЗАС). Результат цього аналізу розкриє секрети роботи нирок та сечовидільної системи. Для цього дослідження потрібно здавати середню порцію ранкової сечі, адже саме вона найбільш концентрована і з нею виводяться патологічні компоненти.
3. Д-димер. Допоможе з’ясувати, чи є у вас ризики тромбоутворень. Особливо він актуальний для тих, хто відновлюється після коронавірусної інфекції, навіть якщо захворювання протікало безсимптомно.
4. Тиреотропний гормон (ТТГ) та антитіла до тиреопероксидази (АТ-ТПО). Ці дослідження допоможуть діагностувати найпоширеніші захворювання та стани щитоподібної залози: автоімунний тиреоїдит та гіпотиреоз. Стреси, нерегулярне харчування із зниженим вмістом йоду, погана екологія негативно впливають на стан щитоподібної залози, яка є «диригентом» нашого організму.
5. Глікований гемоглобін (HbA1c). На рівень глюкози в крові, який визначається при відборі крові з пальця чи вени, впливають навіть незначні зміни в харчуванні напередодні здачі аналізу. А ось глікований гемоглобін відображає середній рівень глюкози за останні 2-3 місяці, нівелюючи вплив вчорашньої дієти. Це дослідження допоможе адекватно оцінити стан вуглеводного обміну.
6. Вітамін Д. Чимало людей більшість часу проводять в офісах, а на свіжому повітрі та сонці бувають рідко. Саме через це зростають ризики недостатності чи навіть дефіциту вітаміну D, що проявляється хронічною втомою та апатією.
7. Ниркові проби. Здорові нирки кожного дня фільтрують та очищають приблизно 1700 л крові, при цьому виводять з організму шкідливі речовини та зайву рідину. Якщо нирки хворі і не виконують свою функцію повноцінно, токсини залишаються в організмі. Нирки не болять, тому на ранніх періодах захворювання виявити проблему складно. Цей комплекс аналізів допоможе оцінити стан нирок, а також те, наскільки добре вони справляються зі своїми функціями.
8.Печінкові проби. Цей набір аналізів включає визначення аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), загального та прямого білірубіну. Відхилення від норми цих показників може свідчити про розвиток цілої низки захворювань: цирозу, гепатиту, непрохідності жовчних шляхів і навіть онкологію. Дискомфорт у правому підребер’ї, гіркота в роті, нудота, блювота, здуття живота, жовтушність шкіри та склер – це ті сигнали, які вказують на необхідність звернутися до лікаря і перевірити стан печінки.
9. Ліпідограма. Допоможе проаналізувати жировий обмін та кількість холестерину в крові, який, до речі, теж потрібний нашому організму. Він бере участь у синтезі гормонів, вітаміну Д, процесах травлення, а також утворенні мембран еритроцитів, клітин мозку та печінки. За допомогою ліпідограми можна проаналізувати ризики виникнення захворювань серцево-судинної системи.
10.Обстеження на онкологічні ризики і захворювання. Лікарі радять усім чоловікам, починаючи від 35 років, перевіряти стан простати, щоб виключити розвиток онкологічних захворювань. Для цього варто визначити простат-специфічний антиген (ПСА) у крові. А жінкам варто дослідити онкомаркери раку яєчників, молочної залози, матки. У лабораторії «Ескулаб» розроблений пакет №19 «Жіноча онкологічна панель» та пакет №21 «Чоловіча онкологічна панель», що включають ще більший перелік онкомаркерів.
Христина Андріївна Москва радить результати обстежень (і лабораторних, і інструментальних) не розшифровувати самостійно, з допомогою друзів чи Інтернету, а звернутися до сімейного лікаря або терапевта. Вони проаналізують отримані результати та скажуть, у якому стані ваше здоров’я і чи не потрібно на щось звернути особливу увагу, аби не допустити виникнення того чи іншого захворювання.