Ми довго вагалися, чи вартує проводити цього року наш традиційний міжнародний економічний форум, та й керівництво Львівської військової адміністрації розуміло, що цей форум не зможе відбутись у звичному форматі. Адже після 24 лютого у нас змінилось все: від мети і цілей до підходів у роботі. Але, дивлячись щоранку на досягнення наших ЗСУ із ліквідації терористів, які прийшли на нашу землю, ми дійшли висновку, що так зване «неначасі» уже минуло. Зараз на часі все, що сприяє розвиткові нашої держави.
Тому форум таки відбувся. Але виникла думка видозмінити і ідею цього форуму, і його назву, і форму проведення. Начальник Львівської ОВА Максим Козицький наполягав на тому, що центральною темою форуму повинно бути партнерство – економічне, суспільне та соціальне. Ми розуміли, що еволюція суспільства та інституцій в умовах війни дала нашій країні нові можливості для налагодження взаємодії між різними гравцями, в яких на зміну конкуренції приходять конструктивний діалог, порозуміння і пошук спільних цілей. Налагодження партнерських відносин регіонів з громадами, громадським сектором, бізнесом, лідерами думок та профільними середовищами стає одним із найважливіших адаптивних механізмів у повсякденній діяльності та на шляху досягнення стратегічних цілей. А мета у нас сьогодні одна – Перемога. Тому ми мусимо кооперуватись та партнеритись, задля зміцнення економіки держави, що, у свою чергу, дасть змогу ще більше допомагати нашим Захисникам.
Ось чому традиційний економічний форум трансформувався у форум партнерства.
Сьогодні Західноукраїнський форум партнерства #brave_together уже став історією. Але не для мене, бо я ще довго переживатиму і пережовуватиму його миттєвості.
Сьогодні хочу поділитись своїми думками після модерації дискусії між засновником холдингу UFUTURE та інноваційних парків UNIT.City і LvivTech.City Василем Хмельницьким, співзасновником та членом Ради директорів SoftServe Тарасом Кицмеєм і членом Ради директорів BGV Group management Сергієм Войцеховським, за що їм величезна подяка!
Ця дискусія завершувала наш форум і ми багато говорили про те, як вдалось зберегти різні бізнеси (від девелопменту і айті до ритейлу) після початку повномасштабного вторгнення, які методи управління бізнесом зараз краще застосовувати, де шукати підтримку і яку підтримку надавати, а також в якому напрямку рухатись, щоб бізнес приносив не лише задоволення, але й фінансовий зиск.
Слухаючи своїх трьох гостей, які побудували свої бізнеси з нуля, розгорнули їх до величезних масштабів та не згорнули після 24 лютого, вирішив вивести спільних 10 правил для виживання бізнесу в умовах війни.
Правило перше. Якщо ви маєте успішний бізнес в Україні, то ви повинні бути в Україні. Неможливо вести свою справу, перебуваючи закордоном і не відчуваючи щодня потреб своєї справи.
Правило друге. Якщо ваш бізнес знаходиться дуже близько до фронту, то релокуйте його. Але не закордон, а на українські території, які знаходяться далеко від фронту. У цьому держава дуже сильно допомогає – від допомоги для фізичного перевезення бізнесу і людей, які у ньому задіяні, до повного супроводу на територіях, куди цей бізнес може переїхати.
Правило третє. Щоб бізнес був стабільним, диверсифікуйте його. Не можна зациклюватись на чомусь одному, потрібно не боятись експериментувати і шукати нові напрямки для розвитку своєї справи. Війна змушує рухатись вперед і в сторони у пошуках того, що сьогодні приноситиме дохід, адже те, що вчора здавалося збитковим, сьогодні дасть змогу заробити для себе, допомогти ЗСУ, працевлаштувати десятки чи сотні нових працівників і дати їм достойну заробітну плату.
Правило четверте. Не бійтесь змінювати підходи в управлінні своїм бізнесом. В мирний час ефективно працює делегування власних повноважень на різні рівні управління. В умовах воєнного стану потрібно брати на себе відповідальність і не боятись централізувати систему прийняття рішень. Це стосується не лише прийняття стратегічних рішень, але рішень в мікроменеджменті. Зараз потрібні сміливі і відповідальні люди не лише в армії, але й в тилу, бо саме надійний тил робить наші війська непереможними.
Правило п’яте. Бізнес повинен бути дуже гнучким, оперативно реагувати на потреби сьогодення та дбати про свою безпеку. Якщо є загроза окупації якоїсь частини нашої держави, то необхідно швидко приймати рішення про релокацію у більш безпечні регіони. Але, якщо наші сьогодні визволили Херсон, то завтра-післязавтра туди потрібно повертатись бізнесу.
Правило шосте. Кадри вирішують усе, але не завжди. Не намагайтесь втримати своїх працівників в Україні підняттям заробітних плат, бо не завжди розмір заробітної плати є визначальним у прийнятті рішення залишитись чи покинути державу, де триває повномасштабна війна. Наше основне завдання – створювати умови, які будуть приваблювати не лише тих, хто залишився в Україні, але й тих, хто з тих чи інших причин її покинув. Так, тут не все в руках самого бізнесу і багато чого повинна зробити держава. Але бізнес може дати державі, яка воює, необхідний імпульс, а потім ще й підказати, у якому напрямку варто їй рухатись, щоб повернути більшість тих, хто зараз за її межами.
Правило сьоме. Бізнес повинен бути прозорим і чесним. Навіть, якщо ви звикли працювати не надто чесно, то забудьте про це. Зараз для бюджету важлива кожна гривня і чим більше ми їх сплатимо до бюджетів усіх рівнів, тим потужніша у нас буде армія.
Правило восьме. Не чекайте допомоги від держави, бо вона зараз зайнята трохи іншими справами. Насправді, в Україні зараз створено предостатньо механізмів та інструментів для допомоги бізнесу. Просто їх потрібно знайти і скористатись ними. Не лінуйтесь, зараз кожен має робити свій внесок у нашу Перемогу. Після того, як ми її здобудемо, то можете знову чогось вимагати від держави, яка, на вашу думку, нічого не робить.
Правило дев’яте. Якщо вам бракує мотивації йти сьогодні на роботу, то подумайте про наших Захисників і уявіть собі, що буде, якщо їм стане ліньки захищати нас.
Правило десяте. Щодня підтримуйте наші Збройні Сили. Чим можете, тим і підтримуйте. Бо тільки завдяки їхньому подвигу, ми можемо щодня бути біля своїх рідних, жити у своїх помешканнях і ходити на роботу.
Мабуть, можна продовжувати і далі. Але я зупинюсь. Ці правила не догма і не закон. Ці правила не гарантують того, що ваш бізнес процвітатиме. Я їх вивів особисто для себе після розмови з людьми великого бізнесу, які не злякались повномасштабної війни. Ці правила лише можуть допомогти тим, хто сумнівається, що робити зі своїм бізнесом, або хочуть його почати, але не знають чи варто.