30 червня в український прокат вийшов новий фільм режисера Стівена Спілберга «Великий дружній велетень».
Після успіху драм «Шпигунський міст» Спілберг звернувся до казки.
Головна героїня, маленька Софі (Рубі Барнгілл), живе в дитячому будинку. Коли поруч немає мами деякі правила доводиться засвоювати швидко. І звичайно ж Софі знала, що підходити вночі до вікна не можна. Але цікавість узяла гору – дівчинці дуже хотілося бодай одним оком поглянути на велетня, який ночами ходить вулицями міста та відповідає за те, що насниться людям.
Одного разу велетень (Марк Райленс) її побачив і, як і слід було очікувати, вкрав. Так почалася дружба маленької дівчинки та семиметрового доброго Велетня. У своїй країні велетнів він єдиний дбає, щоб усі діти бачили лише добрі сни.
«Великий дружній велетень» – екранізація відомого твору Роальда Даля, фільм за якою уже виходив на екрани 1986 року.
Чотириразовий володар «Оскара» Стівен Спілберг показав свій новий фільм у позаконкурсній програмі Каннського кінофестивалю. Саме там ZAXID.NET разом із іншими виданнями зміг поставити режисерові декілька запитань.
Чому після такого серйозного історичного фільму ви вирішили зняти казку?
Мабуть тому, що я сам є практично Попелюшкою. Голові студії Universal, де я був простим стажистом, на очі потрапила моя аматорська короткометражка. Так в мене все почалось.
Героїні казки – сирота. У вас, окрім рідних, є всиновлені діти. Що спонукало їх усиновити?
Одного дня ми з дружиною відчули, що ще не витратили свій запас любові. Наші прийомні діти афроамериканці, але я все одно часто забуваю про те, що вони не мої рідні. У цьому сенсі, можна сказати, у нас в родині все дальтоніки.
Стівен Спілберг з дітьми. Фото: The Hollywood Reporter
Ви не шкодуєте за кіно, яке розповідало історії, а не вражало спецефектами?
Історії нікуди не пропали. Вони просто перебралися на телебачення, яке з виробника другорядного продукту перетворилося на повноправну художню індустрію. Там тепер можна знайти те, що колись було лише в кіно: глибокі характери, цікаві сюжети. Моя старша донька Джесіка багато грає у серіалах, і вона на власні очі спостерігає, як телебачення міцніє з кожним роком.
Безглуздо плакати про втрати. Колись кіно стало самодостатнім і відійшло від театру. Тепер телебачення так само відійшло від кіно. І на цьому процес не зупинився: все голосніше заявляє про себе інтернет: серіал «Картковий будинок», наприклад, зроблений мережевим рітейлером Netflix. Життя нас розводить і змушує займатися кожного своєю справою.
Але вам вдається поєднувати і історію, і спецефекти.
Я дуже жадібний і не хочу нічого пропустити. Часом мені важливіше показати щось, створити вражаючу картинку. Часом переважає історія. Це не означає, що я заздалегідь конструюю, що буде головним. Фільм сам диктує.
Стівен Спілберг у Каннах. Фото: Катерина Сліпченко
Що ви думаєте про тотальне захоплення 3D?
На мій погляд, цей формат доречний далеко не завжди - скажімо, зворушливим любовним історіям він ні до чого. Але іноді «об'ємна» картинка дійсно підсилює ефект фільму.
У вас є актори, з якими вам особливо подобається працювати?
Так. Для мене актори є головними у фільмі. Я навіть акторів дубляжу вибираю сам.
Є артисти, які знаходяться в абсолютному творчому резонансі зі мною. Їм не треба нічого пояснювати, їм не треба допомагати вибудовувати роль, вони і так знають, що захоче Спілберг. Вони для мене є друзями-однодумцями.
Чи можна сказати, що до них долучився Марк Райленс? Він зіграв у «Мості шпигунів», тепер у «Великому доброму велетні».
Ми знайомі давно. Я запрошував його у фільм «Імперія сонця», але він тоді грав в театрі Гамлета і відмовився. Коли я побачив, як Марк грає Томаса Кромвеля у «Вовчому залі», я зрозумів, що саме він зможе ідеально зіграти Абеля.
Марк Райленс отримав Оскар за роль у «Мості шпигунів». Фото: Oscar.com
Але ж на велетня він зовсім не схожий. Чому ви ризикнули?
Звичайно, Марк не вражає кремезною статурою, але кіно робить дива. Головне, що усередині він справжній велетень. До того ж в казці він велетень нетиповий: людей не їсть, дітей не лякає.
За свою кар'єру ви напевно відмовилися від багатьох проектів. Про які-небудь з них шкодуєте?
Тільки про «Людині дощу». Я тоді знімав «Індіану Джонса» і просто не міг розірватися між двома майданчиками.
Стівен Спілберг на зйомках «Індіани Джонса». Фото: IMDB
4-й «Індіана Джонс» мав скромні касові збори. Проте ви знімаєте 5-у частину. Чому?
Я не вмію прогнозувати фінансовий успіх, та й ніхто не вміє. Мені здається, що ідея "Індіани» не до кінця вичерпана. Крім того я люблю працювати із Гаррісоном Фордом. До речі, на зйомках «Храму долі» я познайомився з Кейт Кепшоу, що стала моєю дружиною і матір'ю моїх дітей. Такими проектами не розкидаються.