Свій перший вільний день без стрілянини вони провели саме у Львові. Біля могили генерала Кульчицького.
Потяг із Києва прибуває до Львова удосвіта. Це їхня перша відпустка за останні три місці. Зразу із вагона 14 бійців нацгвардії поспішають на Личаківське кладовище.
Хвилиною мовчання вшановують свого полеглого генерала Кульчицького. Скупа чоловіча сльоза і три мирні постріли у небо за традицією.
Хлопці кажуть весь батальйон його полюбив одразу. Він був завжди там де вони. Генерал з великої літери. Для них він — другий батько, зізнаються вдові та мамі генерала.
Це наразі найбільша втрара їхнього батальйону. Після таких смертей — бажання помститись ще дужче. Вони добровольці — резервісти. Відпустили додому цього разу не всіх. 60 товаришів з їхнього батальйону лишились на Донбасі.
Бійці кажуть, задля служби покинули роботу. Собі ж у збиток. Держава зараз виплачує таким добровольцям трохи більше тисячі гривень і ще тридцять з лишком щодня так званих польових. Більшість із них майданівці. Кажуть, простояли там за ідею, відвоюють і тут.