14 тисяч львів’ян живуть на вулицях без каналізації

14:49, 6 вересня 2013

На сьогодні у Львові налічується 114 вулиць, не під’єднаних до каналізаційної системи міста. Як повідомили у відділі каналізаційного господарства Львова, для вирішення цієї проблеми розроблено комплексну програму на 2012-2015 роки, яка має модернізувати каналізаційну систему міста Львова.

Основним завданням програми є каналізування вулиць. На цих 114 вулицях розташовано 3183 будинки, у яких проживає приблизно 14 тисяч мешканців. Зараз завершують роботи з каналізування найбільшого не каналізованого району міста, у який входять вулиці: Голубця, Личаківська, Богданівська та Тракт Глинянський, з прилеглими до них кварталами. Прокладено 820 м.п. каналізаційного колектора на вул. Богданівській.

Також побудовано каналізаційну перекачувальну насосну станцію на вул. Личаківській, дві гілки напірних колекторів від насосної станції до вул. Богданівської, самоплинний колектор від насосної станції по вул. Голубця.

Виконано також роботи з проектування каналізування прилеглих районів – Глинянський Тракт та Січова, Полуднева. Ці роботи допоможуть запобігти виникненню надзвичайних ситуацій на зношених каналізаційних мережах та в подальшому підвищити ступінь інженерного забезпечення (каналізування) для мешканців 36 вулиць.

На 2013 рік у бюджеті Львова передбачено 3 млн гривень на проведення робіт з каналізування вулиці Ряснянської та Брюховицької.

Як повідомляв ZAXID.NET, «Львівводоканал» розробив і затвердив проект на реконструкцію аеротенків – споруд для штучного біологічного очищення стічних вод за допомогою активного мулу і продування повітрям. На це потрібно 99 млн грн. «Львіводоканал» подав в Мінрегіонбуд бізнес-план з фінансування цього проекту, ймовірно, що до нього залучатимуть кредитні кошти.

Також «Львівводоканал» спільно зі шведськими фахівцями розробив проект щодо будівництва метантенків – виробництва біогазу з мулу, який нагромаджується на очисних спорудах. Такий проект коштує 21 млн євро. Кошти на це мали би бути з позики і з грантів. Частину гранту на це дають самі шведи.