Львів'янин Ярослав Молочник почав писати музику у шість років. Як піаніст-віртуоз та композитор свої тріумфальні виступи в Бельгії, Італії, Польщі виставляє на YouTube ― так убезпечує собі ще й авторське право на свої ж твори. Адже у 14 років створив їх понад три десятки. Серед них – і твір «Пам’яті Небесної Сотні», який хлопець написав його в передчутті трагедії.
«Мелодію я написав за декілька місяців до тих подій трагічних на Майдані. А після того поклав музику на оркестр», ― згадує він.
А коли відео з камерним оркестром нашої філармонії виклав на файлообмінник, система навіть збилась з пантелику: визначила Ярослава як соліста Берлінської філармонії.
Віртуозність малого розгледіли ще в глибокому дитинстві: як кажуть вчителі, такі таланти народжуються раз на сто років. Адже у чотири підбирав на фортепіано мелодії колядок, у першому класі музичної школи з легкістю грав твори за третій.
«Я вважаю, що мені всі твори приходять від Бога», ― розповів юний піаніст та композитор Ярослав Молочник.
«Душу музиканта можна побачити через звук: людина може себе виявляти як завгодно, але коли вона сідає грати, тоді вона правдива. Тож Ярослав винятковий», ― зазначила професор музичної академії ім. Лисенка Оксана Рапіта.
Його талант не від батьків: мама в Ярослава ― лікар, батько ― інженер. Їм теж син присвячує твори: до прикладу, «Заметіль» написав для рідної, коли та сильно захворіла, і вона одужала.
«Як на мене, то в Ярослава відношення до мелодії, до музики, як в Івасюка», ― поділилася своїми спостереженнями Оксана Рапіта.
За плечима підлітка ― перші премії конкурсів «Золота Троянда»,»Юні таланти Львова», обласного змагу юних композиторів, другі премії міжнародних конкурсів (Valsesia Musica Juniores Premio Monterosa Kawai, в Італії; конкурс імені Мауріція Мошковського, в Польщі та конкурсу піаністів «Merci, Maestro!» в Бельгії), а також стипендія від польського фестивалю імені Теодора Лешетицького.
Попереду в Ярослава концерти в Литві та Брюсселі. А образне чуття музики дозволить йому ще й писати твори до кінофільмів, в чому він вже помаленьку себе й пробує.
«Саме такі діти ― є нашим майбутнім, це лице України в майбутньому і вони понесуть Україну в Європу», ― наголосила Оксана Рапіта.