1901-й. Міські хроніки від Mankurta

08:19, 6 березня 2009

З суто політичної точки зору події початку століття дуже нагадували події кінця століття, за винятком літери «п» – почали на антипруських, закінчили на антируських. Якоїсь особливої злагоди поки що не простежується. Починалося ХХ століття.

 

Прискіплива увага львів’ян була прикута до нової забавки – Великого міського театру. Вони сперечалися про художні вартості лаштунків, а капризні скрипалі влаштовували авантюри в адміністрації.

Гриміли бали, львів'яни влаштовували пишні похорони багатим євреям, час від часу необережні львів'янки падали в каналізацію.

Починалося бурхливе ХХ століття.

Минулого разу Манкурт заборгував декілька місяців 1900 року - сумлінно повертаю борг, тому на початку події власне другої половини 1900 року.

 

Друга половина 1900-го року, газета «Кур'єр Львовскі»

 

8 липня

Мітинг випускників.

Все сильніше стає помітною апатія університетської молоді, гонитва за золотим комірцем і кар'єрою, з одного боку, та марне і пусте життя з другого, що дає привід для численних притискань та нарікань, що майбутнє народу марнується в ідіотських борцовських двобоях, по кнайпах і т.д.

Майбутнє народу завжди марнувалоя, і зараз марнується в ідіотських двобоях, але якось тримаємось...

 

28 липня

Пруське варварство

Вже вчора ми інформували про телеграми про подальше нищення навчання польської мови у школах Познаньского князівства.  Інформацію про розпорядження пруського міністра освіти знаходимо в «Дзенніку Познаньським» під назвою «Вражаюча відомість» наступну коротку замітку: «Posener Ztg.» повідомляє...

Замітка була, звичайно, про нищення, але я спочатку навіть не зрозумів, що це за  «Posener Ztg.» Потім второпав - «Позенер Цайтунг», познанська газета німецькою. Пам'ятаєте старий шлягер Анджея Росевіча «Найвенцей вітаміни майон польске дзевчини», де він не міг собі уявити, що в кухні «хтось пши дєцку муві по-нємєцку!»

У 1900-му уявив би запросто!

 

14 серпня

Початок скандалу

Міському будівельному управлінню та особисто пану Горголевському всім серцем бажаємо, щоби цей заголовок щодо театру ніколи не підтвердився...

Люди, які мають претензії щодо художнього смаку і такого-сякого знання театрального мистецтва, нарікають, що фронтон будинку цілком не є естетичний та гарний, і то з приводу пересичення деталями та прикрасами, інші стверджують, що купол по відношенню до цілої будови складає враження, що всією своєю вагою притискає будову до землі; інші в той сам час не бачать симетрії, оскільки будова повинна бути розташована на самій осі гетьманських валів, а в нинішньому положенні робить враження перекошеної.

І т.д. Захисники нашого «Укрсоцбанку» люблять наводити подібні приклади та посилатися, що видатні будови завжди не визнавалися сучасниками. Не треба. Ми знаємо різницю між Горголевським і сучасними «зодчими» - не хочу прізвищ називати.

 

4 вересня

Важливо для бридкопишучих!

Найбридшу писанину перетворюю за допомогою моєї премійованої методи за 8-12 уроків в гарну і регулярну. М.Вашитц, художник-каліграф, член Академії художеств в Брюсселі. Відзначений 15 найвищими медалями. Пл. Ринок, 25, перший поверх.

 

19 вересня

Умови прийому до ветеринарної академії у Львові

Подібно, як і до інших таких же закладів, необхідно подати свідоцтво успішно зданого екзамену на атестат зрілості в одній з державних середніх шкіл (гімназії або реальної школи). Курс навчання триває чотири роки.

На додаток до цього повідомлялося, що кандидати, які пропустили рік після школи, повинні ще додатково подати свідоцтво моральності.

 

2 жовтня

Вже знав, що Опера була відкрита 4 жовтня і шукав відповідних репортажів, але не знайшов. Цілком буденна інформація:

Міський театр у Львові

На разі склад опери є наступним:

Тенор Герік Джевецкі, бас Станіслав Тарнавскі, бас Їєронім Юліан, бас Владислав Пашковські, баритон Юзеф Шиманьський, сопрано Хелена Рушковська, драматичне сопрано Россе, тенор Кауфман, Баритон Людвиг, баритон Уріх, Яніна Королевич, колоратурне сопрано Меркль-Новацька, сопрано драматичне Естен, Амелія Каспрович.

Головним диригентом є Людвіг Челанський. Новий диригент вже навчився розмовляти польською (його запросив із Праги дир. Павліковський).

Оркестр був зреформований та значно збільшений, поки що налічує 52 особи.

Пам'ятаю, що за радянських часів при І.Лацаничі оркестр оперного складався з-понад 70 музикантів, а зараз не знаю. Гадаю, не менше, хоча справа не в кількості, очевидно...

 

17 жовтня

Шовкова бальна сукня зл. 6.30

і більше! - 14 метрів! - відправка оплачена і розмитнена. Візерунки зворотні, так само з чорного, білого та кольорового шовку «Хеннеберг» від 45 цт до 14.65 зл. за метр

Дж. Хеннеберг, фабрика шовку, Цюріх.

Так і не зрозумів - то сукня була 14 метрів? Якщо так, то львівські пані вбиралися на бали в серйозні суконочки. Хоча, можливо, мова про щось інше, тільки я «не доганяю».

 

22 листопада

Тернопільська моральність

Під такою назвою, а правильніше під німецькою назвою «Tarnopoler Moral» позагалицький світ розуміє особливий вид гендлювання, який, в першу чергу, виходить на шкоду фабрикантам і фірмам, і доставляють галицьким гендлярам товар в кредит, а коли приходить час сплати готівки, в галицького гендляра вже нема нічого, що могло би послужити покриттям претензій, бо такий «купець» галицький вже все продав, а готівку сховав, або товар є прихований у третіх чи десятих руках, або через підставних кредиторів дав собі зафантувати (?) цей товар. Така поведінка у високій мірі дискредитує клієнтуру галицьку закордонних фірм, а слідство проти  шахраїв залишаються переважно без наслідків.

А ось тут зовсім не знаю, бо нічого спільного з бізнесом не маю - чи щось помінялося за ці сто років, чи ні. Знаю одне - файне місто Тернопіль!

 

6 грудня

Проект бюджету міста Львова на 1901 рік

Найближчими днями бюджетна комісія розгляне бюджет наступного року.

1) В розділі звичайного бюджету:

Видатки - 5,065 650 корон

Прибутки - 4, 860874 корон

_________________________

Дефіцит 204.693 корон

 

2) В розділі надзвичайного бюджету:

Видатки - 277.904 корон

Прибутки - 519.904 корон

_________________________

Залишок 242.000 корон

 

23 грудня

Напад!

В канцелярію міського театру увійшов скрипаль п. Вронський і перед директором п.Павліковським зробив заяву, що ніякою мірою ніколи не буде пдіпорядковуватися капельмейстеру театрального оркестру п. Челанському. Пан директор Павліковський зробив тоді зауваження, що пан Вронський мусить поважати розпорядження керівника театрального оркестру. Коли пан Вронський почав обурюватись цими словами, пан директор Павліковський сказав йому «Ви є фушером». Тоді Вронський кинувся на п. Павліковського і забувся до тої міри, що п. Павліковського зневажив.

Присутній при цьому випадку п. Челанський поспішив на допомогу п. Павліковському. Але Вронський вихопив револьвер і почав грозити п. Челанському. Мусила втрутитися поліція. З нашого боку зобов'язані висловити наше безмірне обурення з цієї нагоди, бо на настільки заслуженого директора польської сцени, що так багато жертв їй віддає, на спокійну людину, якою є пан Тадеуш Павліковський, напав у брутальний спосіб пан Вронський. Не дивлячись на це, симпатії людей доброї волі завжди будуть на боці пана Тадеуша Павліковського.

 

1901 рік 

 

1 січня 

Старе сторіччя - Нове сторіччя

Це подія, яка повторюється раз на сто років, і вона заслуговує на певну згадку, хоча ми і не звикли писати подібних некрологів, виходячи з того погляду,  що ні роки, ні сторіччя не є жодними періодами, в яких вміщалися би якісь завершені історичні дії, в яких би розпочаті справи та речі закінчувалися би. Історична бухгалтерія не знає річного відліку, і чужим також для неї є закриття річних рахунків.

А що? Непогано написано. Це передова, автора немає, певно сам власник і головний редактор п. Генрік Ревакович і писав.

 

23 січня

Естетична маячня

Збіг обставин так склався, що вже в наслідку по своїх текстах перечитав три статті пера пані Габріели Запольської, а саме... про завісу Г.І.Семирадського, з якої нагоди не маю наміру ламати копії з авторкою, бо розходиться мені виключно на тому, щоби звернути увагу читачів, що авторка в цих статтях розходиться зі здоровим глуздом.

Велика полемічна стаття Дамазі Котовського. Дуже цікава. Переповідати не можу. Запольська була незадоволена завісою в Опері, посилаючись на «ідеальний рух» та досвід французів, автор статті захищає Генріха Іпполітовича, який, як відомо, був одним із видатних академістів і відповідно вирішив занавіс.

Ми пишаємось завісою, про історію якої можна вже писати книгу.

Віва Семірадський!

 

10 лютого

Артистичний бал.

О 10 год. вечора великий зал казино та всі бокові заповнили біля 1 000 гостей балу. Препишних костюмів було біля 100, переважно стилізованих під ХІХ ст., хоча і сецессія знайшла своїх прихильників, особливо у прекрасної статі. О пів на одинадцяту рушив, при звуках полонезу, з верхніх зал казино кольоровий похід костюмів на чолі з «Тадеушем і Зосею», віддаючи належну шану Міцкевичу, гарний бюст якого було видно на високому п'єдесталі. Під оплески учасників балу ця процесія тричі обійшла цілу залу, після чого... намагалися затанцювати вальса. До першої кадрилі встало під керівництвом п. Йордана 150 пар. Після кадрилі стало дещо вільніше, і тільки тоді можна було помислити про танці серйозно.

Бал пройшов чудово, і прибуток, поза всякі сумніви, буде значний.

А мені вчора стара знайома з гордістю казала, що йде в Оперу на концерт пам'яті В.Івасюка і вбере найкращу вишиванку. Коли ця подача вийде, імпреза вже відбудеться. Не маю сумнівів в успішності при певній одноманітності костюмів.

 

22 лютого

Початок кінця

«Яке їхало, таке здибало» каже руське прислів'я. Екс-староста, екс-ротмістр, а зараз парламенський цензор Мауріцій кн. Феттер фон дер Ліліє так розписався, що вже на початку, коли парламент тільки збирався братися за програмну роботу, створив проблему, об яку розбиваються всі прагнення узгодження парламенту для роботи.

По-перше, люблю і часто вживаю цю приказку, по-друге - як пишуть! Добре пишуть. От би про нашого Литвина хтось так писав... Екс-цей, екс-той, а зараз голова парламенту Володимир кн. Михайло фон дер Литвин! Звучить!

 

21 березня

Студентський рух в Росії

Телеграми вже повідомили про безпрецедентні насильства, які були допущені козаками по відношенню до беззахисних студентських мас 4 березня п.р. в Петербурзі і Харкові, а 8 березня в Москві. Арештовано більше 1 000 осіб, а дуже багато студентів одержали тяжчі або легші поранення. Навіть описи з офіційних урядових джерел є настільки страшними, хоча й применшені до половини, що відомості про московські варварства та все сильніші студентські заворушення, які підривають державу царів, вже пішли у всій своїй голій правді на Захід.

 

27 березня

Похорон д-ра Гольдманна

Похорон заслуженого громадянина, патріота-єврея перетворився на огромну і поважну маніфестацію, даниною польської громади, відданою праху людини, який дивився на великі речі свого народу, а пізніше служив йому аж до вичерпання сил, до останніх днів життя.

Вулиця Крашевського і будинок жалоби ще за годину був заповнений тлумами громадськості, які сягали аж по будинок сейму. Перед будинком зібралися присутні у Львові депутати парламенту, Рада міста Львова з Президентом Малаховським на чолі, керівництво ізраєліцького збору, товариші бл. п. Гольдманна з поля битви за свободу народу, представники всіх товариств, якими опікувався померлий, делегація «Сокола», міської добровольчої стражі і т.д.

Далі йшов опис пишного похорону, хода процесії через Маршалковську, Міцкевіча, Красицьких на єврейський цвинтар. На будинку сейму був вивішений чорний траурний приспущений прапор, а при вході на цвинтар оркестр вдарив «Тисяча борців  залишає Варшаву».

А хто такий був пан Гольдманн - поняття не маю. Соромно, але не знаю. Може, видатний львів'янин, про якого ми забули, а, може, просто звичайний єврейський багатій.

 

1 квітня

Львівський протест

Імпонуючим виглядав протест мешканців Львова проти нечуваного насильства над правами нашого народу, яким є справа цешинської гімназії.

Водночас з мітингом, який на місці в Цешині домагався одержавлення раз і назавжди цешинської гімназії, в залі Ратуші відбулося вчора величезне віче, скликане гроном людей із партії зконцентрованих демократів. Скромно рахуючи, зібралося більше 500 громадян міста Львова, так що зал Ратуші був заповнений до останнього місця, а балкони майже гнулися під натиском тих, яким не знайшлося місця в залі. Там також знайшло місце численне гроно жінок.

Тобто в самому залі місця їм апріорі знайтися не могло, серед гордих джигітів.

 

22 квітня

Додаток до «Кур'єра Львовського» - «Податковий тиск у Львові»

Додаток займав 7 сторінок, на яких докладно розписувалося, як саме тиснули на львів'ян податками. Щорічно Львів збирав близько 5 млн корон, і львів'яни вважали, що це занадто. Цікаво, скільки зараз в перерахунку на душу населення збираємо, безумовно, по відповідному курсу.

 

1 травня

Арешт російських підданих у лісі за Личаківською рогаткою

Ранком доставили арештованих до паспортного бюро в поліції, де було складено протокол. Перед комісаром розповідали то, про що ми вже інформували. Вони належать до релігійної секти, сильно розгалуженої по цілій Україні, засновником якої є Кондратій Мальований. Засновник цієї секти відразу після заснування, тобто вже 10 років сидить у в'язниці в Казані, проте секта добре вкорінилася в народі. Належать до неї малоруси, поляки, німці і москалі.

Подумав про себе, що органічніше би прозвучав набір із малоросів, москалів, фріців та пшеків.

 

13 травня

Хроніка

Мовна проблема у львівській касі хворих.

Міське управління Каси хворих у Львові, йдучи назустріч побажанням працедавців руської національності, ухвалило на передостанньому своєму засіданні запровадити для зовнішнього ужитку двомовні друки - польською та російською мовами (списки плати, рахунки та ін.) Це рішення, яке потягне за собою видатки в розмірі 400 кор., запропонував на останньому засіданні управління радник магістрату др. Фішер.

 

5 червня

Єшще не згінела!

У міру надходження нових відомостей про перебіг подій у Вжесні, вони все більше і більше набирають характеру історичного документу життєздатності польського духу. З одного боку, шалений розмах німчизни, озброєної в брутальної сили зброю сучасної державної влади, а з другого, цей польський дух, затаємничений в громадці польських дітей, під постаттю любові до рідної мови, які встають до бою, і цей дух виходить перемогою.

Манкурт минулого тижня читав статтю Богдана Червака про нашу тугу за диктатурою в «Українському слові». Про зміст нічого не хочу говорити, він мудрий несамовито,  а щодо форми, то пан Богдан міг би і повчитися. Вчитися, як відомо, ніколи не пізно...

 

21 червня

У каналізаційний люк (в оригіналі - «до долу клоачного») в подвір'ї будинку 12 по вул. Хауснера впала вчора  надвечір якась кобіта. На верещання бідачки взялися до порятунку, тим часом викликали карету швидкої допомоги та пожежників. Але поки вони прибули, двірник цього будинку жінку витягнув із каналізації, очевидно, в стані, гідним співчуття.

 

17 липня

Руський університет у Львові

Під час минулої каденції галицького сейму руський національний депутат Олесницький вимагав, щоби сейм ухвалив резолюцію про необхідність створення руського університету у Львові.

Ой, не знаю, чи писати ці повідомлення, чи вже пропускати - вже стільки разів у різні роки я давав ці цитати без будь-якого результату. Тобто результат мав бути тоді, а не зараз, а його все не було, і не було, і не було...

 

7 серпня

Спадкоємці Юліуша Ніколяша

Якуб ШПРЕХЕР та спілка у Львові рекомендують

СПИРТ НАЙЧИСТІШИЙ

«Bon gout» 5 ЛІТРІВ - 5 КІЛОГРАМІВ БРУТТО

В бляшанках поштових.

Це літрами води можна кілограми міряти, а спирт легший набагато, хто ж цього не знає. Трохи заробляв пан Шпрехер на тих поштових бляшанках.

 

22 серпня

Канонік Мардиросевич

(З судової палати)

В центрі залу стіл, крісло та оскаржуваний. На перший погляд кидається у вічі, що кс. Мардиросевич є в розбраті з духовним станом. Ніхто би не впізнав у ньому каноніка, бо сутану замінив звичайний одяг першого-ліпшого інтелігента, хиба що тонзура на маківці нагадує про духовний характер оскарженого.

 

11 вересня

Голосуємо за Бойка!

Сталася річ гарна і незвичайна. Душі міщан львівських селянське фехтування взрушило, заколисало всіх хвилями почуття та любові. Серця розтанули, всі гасла - великі слова - великі дії прозоро ясніють, так ясніють, ніби мить, про яку мріяв поет - «верхня і літаюча», якби в повітрі «чути літ птахів величезних».

ЯКУБ БОЙКО

Це зрівняння всіх станів - всіх різниць, що ділять братів, - і тих від плуга, і тих від коси, і від верстату, і тих, що думками працюють, і тих від сурдута, робітничої блузи, селянського сердака.

ЯКУБ БОЙКО

І так далі ще декілька абзаців з перебивками ЯКУБ БОЙКО! Даю в якості прикладу передвиборчої реклами у Львові старих часів.

 

13 жовтня

Хроніка

Електричний трамвай

Від 16 жовтня розпочинається на лініях електричної колії зимовий розклад руху, згідно з яким рух трамваїв починається на годину пізніше і на годину пізніше закінчується, тобто від 7 ранку до 10 вечора. У цьому році електрична комісія, йдучи назустріч численним побажанням, вирішила продовжити вечірній рух  на півгодини, тобто до 10.30. Це дуже мало! Коли піднімали ціни трамвайних квитків, давали багато обіцянок, між іншим, присягали, що вже не буде двох сезонів, що цілий рік будуть курсувати електричні трамваї від 6-ї рано до 11-ї вечора. Гадаємо, що це питання повинно бути розглянуте на засіданні Міської Ради. Сама електрична комісія вирішити цього не в стані.

Ви знаєте, приємно відзначити, що подібні питання про електротранспорт виникали у нашому місті 108 років тому. Не кожне місто може подібне згадати в своїй історії.

 

2 листопада

Київська молодь.

Вчора 11 (24) жовтня відбулося тут віче, скликане «Союзною Радою» (студентською). Величезний ХIV ст. лекційний зал не міг вмістити всіх, що зібралися. Більш-менш зібралося від 900 до 1 000 студентів. Від дуже давніх часів у стінах Університету не висловлювали поглядів настільки виразних з політичної точки зору. На віче доведена неможливість досягнення повної свободи студентського життя в ультрадеспотичній Росії. Прийнято рішення про політичну боротьбу, єдино можливу за умови об'єднання з іншими революційними силами.

Повної не буває. Свобода - усвідомлена необхідність, як нас колись вчили неправильні викладачі.

 

10 листопада

І ще одна чудова сецесійна реклама. Дві панєнки в капелюшках і довгих сукнях з філіжанками кави в руках спираються на вишукану рамочку з текстом:

Слід привітати кожну господиню і маму, яка, з огляду на здоров'я, економність та приємний смак, уживає солодову каву Катрайнера Кнайпа (яка є правдивою виключно у відомих оригінальних пачках).

Треба розуміти, що сурогатна кавуся була так собі, але реклама дуже гарна!

 

22 грудня

Польська промисловість різдвяних подарунків

Насправді ці всі предмети, зібрані разом на різдвяній виставі вітчизняної промисловості в Пасажі Міколяша, можна побачити кожного дня за шибами магазинних вітрин, але зібрані в одному місці, з написами на етикетках, що і оце, і ото вироблено в краї і є часткою нашої промисловості, треба визнати за річ дуже добру і варту схвалення.

Нема вже Пасажу Міколяша, нема... А шкода. Минулого разу мені вже пояснили, що таке - «пшемисл гвяздкови», і зараз, коли на цій самій сторінці газети бачу рекламу «Апарати фотографіччні на гвяздке!» - розумію, що це різдвяний подарунок і маю більш осмислений вираз обличчя, за що вдячний освіченішим читачам.

 

А ось що писала про Львів у 1901 році «Нью-Йорк Таймс». Подяка п. Andrij

 

23 березня

Лемберг став одним із центрів, з якого новини з Росії просочуються в європейську і американську пресу. Наприклад, 23 березня повідомляють із Лемберга про підозрювану змову замаху на Миколу II, який спить у броньованій спальні і користується 5 письмовими столами, міняючи їх часто. Чотири дні опісля, також з Лемберга, повідомляють про арешти у Варшаві по звинуваченню у шпигунстві на користь Німеччини (зокрема, полковника Сергєєва, начальника прикордонної служби Росії). Також із Лемберга повідомляли про замах на російського міністра, розповсюдження чуми в Москві і голод у Самарі.

 

16 липня

Більше 100 чоловік було поранено (включаючи поліцію і армію) під час безладів у Лемберзі, столиці Галичини, викликаних спробами властей припинити демонстрації безробітних. Натовпи демонстрантів розкидали барикади і відмовилися підкорятися поліції. Війська були викликані і натовп був розігнаний за допомогою куль і багнетів. Лемберг під повним контролем армії, але нові атаки демонстрантів очікуються вночі.

 

21 серпня

 Хелена Моджєєвська, одна з великих актрис кінця 19-го століття, уродженка Кракова, що працювала у свій час в театрах Львова та імігрувала в кінці 60-х років 19-го століття в США, розповідає про свій вояж до Європи. Актриса скаржиться, що вона не могла відвідати Варшаву через заборону царя за її польську патріотичну діяльність. Серед різних столиць Моджєєвська відвідала Лемберг, де вона разом з Ігнаци Падеревським (майбутній прем'єр-міністр Польщі) дивилася прем'єру - чудово поставлену оперу Падеревського «Манру». Моджєєвська чула, що «Манру» незабаром буде поставлена в Нью-Йоркській Опері Метрополітен. 

 

8 вересня

«Tрагедія в Лемберзі»

Лемберг, столиця Галичини, єдине місто в світі з трьома митрополитами, став свідком дивного суду. Обвинувачений, якийсь Мардиросевич, важливий священик вірменського собору в Лемберзі, був звинувачений в привласненні 300 000 крон, які в нього знайшли. Вірменський собор у Лемберзі - одна з багатющих установ в Австрії, і його митрополити в перебігу століть позичали гроші бідним, щось ніби Mont de Piete (перша церковна кредитна організація в Італії, створена в 15 столітті). Мардиросевич очолював цю організацію у вірменському соборі, був шановним священиком, якого готували в митрополити. Кілька місяців тому Мардиросевич признався в суді, що він спекулював грошима організації і позичав гроші своїм друзям, в той же час ведучи екстравагантний спосіб життя. Мардиросевич засуджений до 8 місяців ув'язнення. Ісакович, вірменський митрополит у Лемберзі, не міг пережити ганебного скандалу. Він помер через декілька днів після визнань Мардиросевича. 

26 вересня

Оперою Падеревського «Манру» відкривається Метрополітен-Опера в Нью-Йорку. Головна роль буде виконана новим польським тенором Олександром фон Бандровськи, який виступав в операх Лемберга і Кракова. 

 

19 листопада

«Австрійський Дрейфус визнаний невинним»

У Лемберзі австрійський офіцер Стіллер, який провів 4 року у в'язниці по звинуваченнях у шпигунстві на користь Росії, надаючи їй плани австрійської фортеці, був визнаний невинним і звільнений.

 

29 листопада

Розпал «шкільного скандалу Врещена»: польські діти були побиті німецькими вчителями після того, як вони відмовилися вивчати історію німецької релігії в польській Пруссії. Коли батьки польських дітей намагалися прорватися в школу, вони були арештовані і засуджені до 2-річного терміну у в'язниці. Скандал викликав величезну хвилю польських антипруських виступів. Організації формуються по всій Галичині. У мерії Лемберга відбулася надзвичайна сесія.

 

3 грудня

У зв'язку з розпалюванням антипруських настроїв у Галичині барон Спешхардт, консул Німеччини в Лемберзі, покинув це місто. Антипруські виступи були викликані в результаті так званого «шкільного скандалу». Від'їзд консула послідував після демонстрацій біля воріт консульства. Ходять чутки, що Німеччина взагалі закриє своє консульство в Лемберзі. Імператор Франц-Йосиф викликав лідерів польських партій до Відня і попросив їх вплинути на зменшення антипруських настроїв.

 

15 грудня

Прусія, Росія і Австрія серйозно стурбовані польським рухом реставрації Польщі. Австрійський уряд неохоче міркує про нещодавній від'їзд барона Спешхардта з Лемберга і закриття прусського консульства там. Тисячі поляків вийшли на вулиці Лемберга в солідарність з пруськими поляками, закликаючи до бойкоту німецьких товарів.

 

17 грудня

Антипруські настрої продовжуються в Лемберзі. На зборах в Лемберзі 1 000 жінок прийняли рішення про бойкот всіх німецьких журналів, особливо журналів мод, а також німецьких магазинів, шкіл, виробників і гувернанток.