У 1906-му продовжувалася вірмено-татарська різанина, яка насправді була вірмено-азербайджанською різаниною, німці боролися з французами за Марокко, у Сан-Франциско стався землетрус, а в Італії вибухнув Везувій.
У Львові було більш-менш спокійно. Гицлі на вулицях кидалися на псів, як Олександр Матросов на амбразуру, чоловіки натирали дружинам груди чудодійними бальзамами, поляки співали "Єщче Польска не згінела" по шість разів денно, українці мріяли про університет, євреї втікали до Америки, у Винниках крали тютюн, а газета "Kurjer Lwowski" з номеру в номер давала підвали з пригодами Шерлока Холмса.
Автентичний Львів. Автентичний 1906 рік
Рік пустих мрій і нездійснених надій
"Kurjer Lwowski"
1 січня
Біля порогу року
Ранок сьогоднішнього дня, новорічний ранковий морозець падають на наш нарід великою загадкою, болісним знаком запитання. Мова вже не про наше майбутнє, бо воно по стількох спробах, помилках і терпіннях повинно бути кращим, але скоріше це загадка - коли ж це ранкове просвітління заміниться на світло сонячного дня, а в цьому дні щасливе життя буде точитися вже рівною дорогою.
Манкурт песиміст. Ніколи.
9 січня
Події у винниківській фабриці
Вищий крайовий суд, вирішуючи справу випущення на свободу кількох майстрів винниківської фабрики, постановив і надалі тримати їх в ув'язненні аж до закінчення слідства. Сьогодні до Винників знову вибирається суддя-слідчий зі Львова п. Франке.
Кружляють чутки, що справа обшуку в помешканні асистента фабрики п. Червінського, в якого знайшли тютюн і сигари, буде розслідуватися надалі, а п. Червінський буде звинувачений разом з іншими причетними до справи крадіжок особами.
Фабричні робітники вчора не працювали з нагоди великого руського свята. Сьогодні працювати будуть тільки поляки.
Отже, продукцію крали. За австріяків, за поляків і за совітів. Не знаю випадків, щоб крали зараз, але не тому, що мораль стала кращою. Просто мені невідомо, чи тютюнка ще існує, чи тихо сконала до або після нашого останнього прориву.
10 лютого
Розмаїтості
Бідний студент гімназії не має за що купити собі пальта. Внески просить надсилати до пані Марії Пшеп'юрковей, вул. Піярув, 66.
Звертається до співчуваючих сердець нещаслива родина. Двоє батьків тяжко хворіють вже довший час, обтяжені чотирма дітьми залишаються в постійній нендзі та голоді. Єжи Григорович, столяр, Замарстинів, вул. Львовска, 87.
Серед оголошень були інші "розмаїтості", менш драматичні. Але достатньо регулярно зустрічаються і такі.
20 лютого
Жіночий мітинг відбувся вчора о 7 годині вечора в залі педагогічного товариства при активній співучасті як жінок, так і чоловіків. Влаштувала мітинг п. Морачевська, яку обрали головуючою. По першому пункту порядку денного - становище жінок у світлі виборчої реформи - доповідала п. Форціммер, яка свою велику та всебічну доповідь завершила резолюцією, що вимагала підтримки парламентом, сеймом та гмінними радами принципу загального, рівного, таємного та безпосереднього голосування без різниці статей.
Ну, тут прогрес є незаперечним. По-перше, наші жінки з давніх-давен голосують так само, як і чоловіки. А, по-друге, у нас є чудова жіноча організація "Союз українок"!
1 березня
При урочистому в'їзді до Берліна нареченої другого сина цісара Вільгельма, Айтля Фрідеріка, сталося багато нещасних випадків. В цілому жертвами цих випадків стали 130 людей, з яких багатьох доставили до лікарні. Багато осіб одержали струс мозку. Випадків зламаних рук і ніг зафіксовано 14.
Певно, берлінці були у захваті від урочистості.
3 березня
Коли нашу історію не будуть писати фальсифікатори, тоді про нашу шляхетсько-демократичну олігархію буде сказано: двічі в історії загарбницький уряд був для польських народних мас більш гуманний ніж вона, перший раз, коли скасував панщину у 1848 році, другий раз у 1906 з чотириприкметниковим виборчим правом. А окрім цього буде сказано: ці люди, видаючи себе за нарід, фальсифікували історичну думку, прищеплюючи переконання, що скільки би не хотіли цих реформ, уряд їм завжди перешкоджав, а потім домагався. Це все огидна брехня. Скасування панщини хотіли революції, а не вони; уряд революцію задушив, а потім вже скасував панщину.
Трохи плутаний текст. Далі автор статті доводив, що теза, ніби деморалізовані і аполітичні галицькі селяни не бажають революцій, є неправдивою. У душі галичани завжди були і є революціонерами. З чим не можна не погодитись.
19 березня
До підшивки польського "Кур'єра Львовскєго" чомусь вставлено кілька номерів "Chwili", взагалі-то єврейської газети. Придивився, зрозумів - під час страйку у Львові під назвою "Chwilа", виходила збірна газета, яку спільно видавали Дзєннік Польскі, Газета Львовска, Газета Народова, Кур'єр Львовскі, Пшегльонд, Слово Польськє, Вєк Нови. Це тривало тільки п'ять днів. Привертає увагу кількість достатньо відомих видань у Львові. Зміст цієї "Хвилі" не дуже відрізнявся від "Кур'єра". Для прикладу, інформація про святкування річниці рацлавицької битви:
Зусиллями "Сокола-Матері" відбувся вчора урочистий вечір, присвячений 112-й річниці переможної битви під Рацлавицями. Після гарної промови капелана дружини соколів, публічність проспівала в залі "Боже щось Польщі". Після чого відбувся концерт, в якому вперше виступив мішаний хор "Сокола-матері" під керівництвом п. С.Баранського, деклямувала пані Бюхнова, співали уривки з "Галки" пп. Хойванович і Новакувна, а також пп. Манн і Клімчак, на скрипках грали пп. Юзеф і Ян Манни, співав пан Крадина. На завершення аматори виконали "До Рацлавіц" - сценічний образок з часів Костюшки, після чого публіка проспівала "Єшче Польська не згінела".
Вишукане патріотичне дійство. Підозрюю, що після виконання останнього номеру програми публічність у залі ридала. Сам мало не заплакав.
Між іншим, сміятися над чужим патріотизмом - то дуже помічне: більш безглуздим видається власний.
7 квітня
Заклад художнього гравірування Макса Глязермана, вул, Сікстуська, 17,
Виконує дуже якісно і за помірними цінами каучукові штемпелі, металеві печатки, написи та металеві таблички, а також різноманітні гравюри на різних металах.
На рисунку до реклами зображено штемпель-нумератор. Австрійський. Два таких були свого часу в Національному музеї. Тобто було кілька гумових радянських - зовсім до нічого і два цих - латунних, нікельованих, з дерев'яними держачками. Вмів користуватися старий Ярко Нановський, який любовно мастив їх штемпельною фарбою і старанно прикладав до документів. Певно, вони і зараз є, бо в музеях такі речі не викидають. Добрі нумератори робив Макс Глязерман.
13 квітня
На великодні свята!
Баранки, яйця шоколадні, кришталеві, масу горіхову, миндальну, каштанову та фісташкову, терті на гранітних вальцях, різного роду цукеркові вироби, різноманітні бонбон'єрки, кошички, касетки вищих гатунків по найнижчих цінах пропонує
Др. Ян Рукер та спілка
Кароля Людвіка, 3.
Звернув увагу на це тертя на гранітних вальцях. І захотілося мигдальної маси, тертої на цих вальцях. Певно, екологічно чистих.
14 квітня
Вибух Везувія
Серед паніки та тривоги, які охопили в темноті всі околиці Неаполю, біжуть світом звістки, одна вражаюча від другої, все більш неправдоподібні та дикі. На щастя, остання відомість про засипання 800 робітників в одній з фабрик Неаполя та про повне знищення місцевості Сарно, виявилися неправдивими, а одночасно надійшла інформація про вщухання Везувія.
Тут щодня переглядаєш новини про землетрус в Італії, де кількість жертв уже пішла на сотні, а в бібліотеці читаєш про вибух Везувія.
Наші співчуття італійцям.
1 травня
Оргії міських гицлів
Не дивлячись на періодичні нарікання публічності, не припиняються навіть на головних вулицях міста лапання псів. Вчора на вул. Сикстуській один з ракарських помічників виконував свої обов'язки з таким запалом, що впавши на тротуар, закину свій зашморг на ногу перехожого в цей час по вулиці помічника золотника Маркуса Друкера. Молода людина впала на хідник і побила собі лівий бік та ногу до такої міри, що для надання першої допомоги треба було викликати карету швидкої допомоги. Скандал, що в столиці краю, перехожі наражаються на брутальні атаки гицельских пахолків, і відбувається це, на жаль, не вперше.
13 травня
Дрогобич. Вже п'ятий місяць минає від хвилини залишення посади окружним лікарем П. Творовським, який не міг вже довше виконувати свої функції через марну річну винагороду в розмірі 1200 кор. І відшкодуванням на об'їзди в розмірі 730 кор., маючи за це 15 гмін з населенням 14.008 людей і території 304 кв. мілі, на якій лікар не може розраховувати на приватну практику, з чого би міг доповнити свої прибутки.
Тобто не міг розраховувати на приватну практику через бідність населення. Рівень медичного обслуговування цього населення цілком можемо уявити з наведених відомостей.
7 червня
Міський похоронний заклад
Питання міського похоронного закладу доповідав др. Лісєвіч. П. Курковскі вимагає за заклад, нерухомість та обладання 300.00 кор. Комісія вивчила справу. Реальна вартість підпирємства складає, рахуючи землю по 40 корон за сажень, принаймні 57.000 кор., вартість будинку 70.000 кор., таким чином разом це 127.000 кор. Інвентар представляє вартість у 111.000 кор. Тобто реальна вартість об'єкту, оцінена людьми довіреними, складає 240.000 кор.
Далі більше як на третину сторінки газети йшло обговорення міськими райцями. Не домовились, відклали на потім. Цікаво, чи це "похоронка" на Левицького, яка і зараз існує, чи щось інше. Якщо вона, три роки тому мали ювілей.
3 липня
Надгробок Маркіяна Шашкевича, славного руського поета, відкрито на Личаківському цвинтарі. Він має форму обеліска, на цоколі якого встановлено алегоричну постать жінки, що спирається на урну. Обидві відливки є з бронзи, обеліск кам'яний. Напис подає тільки ім'я, прізвище поета та дати 1811-1843. Відкриттю пам'ятника передувала траурна служба в церкві св. Петра і Павла, а після посвячення надгробка виголосили промови кс. Темницький та др. Кость Левицький.
На честь Шашкевича того ж дня після зборів "Просвіти" відбувся збірний концерт, влаштований львівською руською читальнею цього товариства.
16 липня
Справи українського університету
Вчора відбувся з'їзд української молоді, яка вчиться в австрійських університетах, у справі "боротьби за український університет у Львові". Закриті засідання відбувалися в "Народному домі" від ранку до 6 пополудню за участі 300 представників молоді обох статей. Також були присутні руські професора: Колесса, Днестшанський та Грушевський. Головуючим обрано п. Панейку, заступниками пп. Цеглінського і Льва Ганкевича, а доповідав п. Вол. Левицький. В резолюції, запропонованій докладачем, пропонується:
"Українська молодь всіх вищих наукових закладів, що зібралася на віче, висловлює українським студентам львівського університету вдячність за їхню боротьбу за створення самостійного українського університету у Львові та закликає їх, щоби у найближчому часі ще з більшою енергією провадила акції у відповідним керунку"
Вже обіцяв не писати про цю безнадійну боротьбу, але не можу стриматися, бо інформації про українські справи не так уже й багато, а ще коли бачиш знамениті імена - годі втриматися.
9 серпня
Львівський університет нараховував в минулому літньому півріччі 3048 слухачів. З них на юридичному відділі 1583 слухачі, на філософському - 950, на теології 389 і медицині - 126. Жінок навчалося 197. По віросповіданням ділилися слухачі так: 1496 католиків, 800 греко-католиків, 721 віросповідання моїсеєвого, 10 євангелістів, 10 не визначилися, на інші віросповідання припадає менше, ніж по 10 слухачів. Головний контингент походить з Галичини, з Королівства було 41, з Росії 45, з Познанського 11.
Минулого чи позаминулого разу якийсь коментатор тішився, що викрив Манкурта, який забувся, що раніше писав про кількість української інтелігенції у Львові. Як співав Висоцький, «а я все помню, я был не пьяный». Української інтелігенції у Львові було мало. Завжди. Її і зараз мало. На превеликий жаль.
29 серпня
Шкільна акція русинів
Бідкаючись на переслідування русинів на ґрунті середнього шкільництва, закликає "Діло" батьків та опікунів, які записують дітей до польських гімназій, щоби безпосередньо при зачисленні вручали на руки дирекції заяви з вимогою згідно з законом від 67 р. руської мови викладання для своїх дітей, а якби набралося таких заяв 25 в одному класі - щоби відкривали окремий клас з руською мовою викладання. Акція ця має на меті, як бачимо, поступове реформування польських гімназій, а схопилися за неї русини у зв'язку з тим, що не можуть дочекатися відкриття нових руських гімназій.
31 серпня
Відновлений театр
Вчора перед полуднем відбувся комісійний огляд поліцейсько-будівельного відновлення міського театру. Участь в комісії приймали члени від магістрату та дирекції поліції. Комісія досліджувала нове електричне освітлення, бо лампи після 6-річного ужитку, світло було вже послаблене, треба було замінити всі в кількості 3.000 штук. Тому вчора відбулася вступна генеральна проба світла і комісія визнала його добрим та безпечним. Окрім світла були впроваджені під керівництвом інженера п. Черни численні внутрішні та зовнішні зміни та покращення. Запроваджене центральне опалення в залі глядачів з метою зрівноваження у зимову пору температури на сцені і в залі під час репетицій; тому що гострий холод від глядацької зали, наражав артистів, зокрема співаків на "хрипку". Крім цього, відновили і доповнили новою оббивкою ложі, новим плюшем оббито опертя лож на крісла в цілому залі, відновлені таблички з номерками крісел.
Названо й інші численні доробки і вдосконалення. Я так розумію, що у такому вигляді театр існував до другої половини 70-х років, таким його пам'ятають старші львів'яни.
9 вересня
Під управлінням царя
З польських земель
Київ. Тимчасовий генерал-губернатор повідомив директора політехніки, що не дозволить відкриття цього закладу, поки директор не дасть гарантії, що тут не будуть відбуватися мітинги за участі чужих осіб. Перші збори студентів відбудуться у найближчу суботу.
Далі, відділені тоненькою рисочкою, йшли новини з Петербургу та Москви. Ці терени тимчасово не належали до польських земель. А вже Київ - самі розумієте - і "матерь городов русских", і "одвєчна зємя польска". Тільки українці в Києві, як той Бобік на подвір'ї - просто попісяти вийшли.
15 вересня
В провінції
Відкриття пам'ятника Тадеушу Костюшці в Самборі
Відбудеться в неділю 16 числа цього місяця. Торжества розпочнуться вже у суботу вечором представленням в Соколі вистави Лясоти "Костюшко під Рацлавіцами". В неділю о 9 рано зберуться на подвір'ї гімназії всі товариства і заклади наукові і звідтам вирушить урочистий похід до парафіального костелу. О 12-30 відбудеться посвячення і урочисте відкриття пам'ятника. Виступлять з промовами: голова комітету будівництва пам'ятника, бургомістр, представник "Зніча", Товариства польської молоді і представник селянства. Урочистості завершаться народними співами та відданням честі начальнику польками та молоддю наукових закладів. Пополудню другий раз представлення "Костюшко під Рацлавіцами" для селян.
Одна з легенд Національного музею. Коли в 50-ті роки на посаду директора після І. Свєнціцького прийшов Семярчук, то на першій же нараді повідомив підлеглих, що особливо буде стежити за чистотою мови. І планує особисто вичитувати всі тексти лекцій наукового персоналу. На першій же лекції червоним олівцем наклав резолюцію - "Язик троху шванкує"
Напевно, і мій переклад троху шванкує, але з цілого порядку денного Манкурт особливо зацікавився віддаванням честі молодими польками.
7 жовтня
Кінематограф
Дуже цікавий для дітей та дорослих, також можна уживати в якості "Laterna magica" - чарівного ліхтаря, 38 см висоти з 3 кольоровими пасками (фільми) і 12 скляними образками, гасова лампа, рефлектор та спосіб уживання. Комплект в коробці - 17 кор.
Цим кінематографом можуть бути на стіні показувані з великою цікавістю для молодих і старих живі образи. Механізм є дуже точний, так що кожна навіть дитина може оволодіти. Безпосередньо до набуття з Першої фабрики годинників.
Судячи з вигляду на рекламній картинці, кінематограф являв собою металевий пристрій з великим шківом та корбою збоку, трубою (комином) нагорі та об'єктивом на передній стінці. "Фільм" виглядав як кільце плівки діаметром якраз 38 см.
Днями Манкурт "Тараса Бульбу" переглянув. Кінематограф.
14 жовтня
Сенсаційна новина для пань!
Японський крем для бюсту. Єдиний надійно діючий засіб для розвитку та повернення гарного бюсту. Перевищує всі відповідні препарати. Виключно для зовнішнього вжитку, відповідає кожній конституції. Досліджений і рекомендований лікарями. Гарантована нешкідливість. Вражаючі наслідки вже після короткочасного застосування. Ціна баночки разом з інструкцією всього 7 кор.
Поруч на рисуночку дама з результатами короткочасного застосування крему. Скажімо так: на аматора, щоби не говорити на збоченця.
31 жовтня
"Зрештою, мав всі причини для того, що би прийняти, що у тому всьому криється якійсь злочин. Півслівця дами на тему власного минулого і факт, що не хотіла своєму чоловікові довірити таємниці, ясно на це вказував".
Із номера в номер газета друкує "Пригоди Шерлока Холмса" Конана Дойля. Уявляю, з яким захопленням це читалося 1906-го!
5 листопада
Хроніка. У Львові
Курс фехтування для пань і панів, влаштований Товаристом рухомих забав, розпочинається у вівторок у залі Товариства і тривати буде два місяці.
Галицькі москалефіли провели з'їзд довірених людей своєї "русско-народной партії" по справі політичної ситуації. Ухвалена реорганізація партії, що базується на широких людських масах.
Наглою смертю помер вчора жебрак з невідомим іменем, біля 70 років. Прийшов вчора до будинку № 57 по вул Леона Сапієги, де дали йому тарілку капусти. Жебрак сів на сходах і почав їсти, але нагло випустив тарілку і помер.
14 листопада
Про "Чортові скелі"
Одержали ми наступного листа:
"Крайовий туристичний Союз, який не забуває про своє завдання підтримувати все, що надає цікавості нашим теренам, що може спричинитися відживленню руху подорожуючих, звернувся до влади з метою недопущення експлуатації (видобутку) каменю, а тим самим від знищення "Чортових скель" біля Львова.
Був останній раз на тих скелях років з 50 тому. І вже не побуваю. А шкода, гарне місце, добре, що не зруйнували.
25 листопада
Література і мистецтво. Репертуар міського театру
В неділю пополудню "Дзяди" Адама Міцкевича, драматичні сцени по сценарію Ст. Виспянського. Вечірня вистава "Приятель Фриц". На звершення "Паяци".
В понеділок "Пані Валевська", вистава в 5 актах Вацл. Гонсьоровського та Ігн. Нікоровича.
У вівторок "Бокаччо"
В середу вперше "Болеслав Сміливий", драма в 3 актах Стан. Виспянського.
Пік слави поета, драматурга, театрального діяча, художника та архітектора Станіслава Виспянського. 37 років. А помер він наступного, 1907-го, у 38.
7 грудня
У щоденному розділі Хронік побачив цікаву табличку. Цілком не можу тут її навести. З десятка досліджених навчальних закладів взяв тільки один, який був у першому рядку цієї таблички - будинок опіки школи ім. св. Мартина - не кращий і не гірший від інших. Середній. Отже:
Кількість записаних дітей - 110
З них досліджено - 88
Мешкають у темному помешканні - 32
Мешкають у вологому помешканні - 59
Не мають теплого сніданку, але йдуть за кавалком хліба до школи - 29
Не їдять готованого обіду - 31
Ходить без сорочок - 0 (в інших школах - від 1 до 30)
Не мають цілого взуття - 59
Ходять без плаща - 41
Не мають цілого одягу - 55
Батьки є зайняті цілий день поза домом - 36
30 грудня
Забава на льоду
Польське товариство гімназіальне "Сокіл ІІ" у Львові влаштовує на ставку "Собка" 1 січня 1907 року великий маскарад з преміюванням масок, освітленням ставка, штучними вогнями та великою кількістю інших атракцій. Вхід 80 гр., для власників сезонних квитків знижка до 60 та 40 гр., власники масок сплачують так само 40 гр.
Не завжди було що їсти, не завжди було у що вбратися, але забава мусить тривати. Цей дух зберігся у місті упродовж ста років. Повертаючись до першого запису сьогоднішніх Хронік - що ж, якщо на нас і не чекає велике сонячне щастя на рівній дорозі, будемо шукати його, або, принаймні, позитиву на заплутаних стежках при скупому освітленні і мінусовій температурі.
Одначе за вікном нарешті справжня весна, і прекрасна половина людства згадала про існування спідничок та легких блузок.
Це тішить.
Цитати з "Нью-Йорк Таймс" за 1906 рік від Andrij
29 січня
Стаття про відродження архаїчної єврейської музики в синагогах Нью-Йорка. Тільки 100 років тому євреї почали публікувати свою стару музику, яка доти зберігалася виключно традиціями. Багато мелодій і псалмів прибули з Галичини: "Коли ви чуєте ті ж мелодії в маленькому містечку Галичини і у великому західному місті, в маленькому і простому приміщенні, де відбувається релігійна служба і у величезній шикарній синагозі, ви можете бути певні в архаїчному походженні цієї мелодії"
5 березня
Стаття "Чи можуть ворони мислити?" описує серед різних прикладів "мислення" цих птахів відліт ворон з Галичини перед епідемією холери.
14 травня
Велике весілля у маленькій квартирі
Незвичайне весілля відбулося у невеликій квартирі нижньої частини Манхетена - весілля згідно галицьких традицій. Молодожони - Давид Содвіцки і Софія Уліник прибули з Лемберга всього місяць тому. У день весілля вони зняли нову квартиру на Клінтон-Стріт. У Лемберзі вони звикли до великого простору, де легко влаштувати велике весілля. Отже, вони запросили безліч гостей, як вони б це зробили в Лемберзі, і, коли вони прибули в свою нову квартиру після служби в польській церкві, молодята виявили 150 парадно одягнених гостей: 50 з них впхнулися у задушливу атмосферу маленької квартири, останні намагалися пробитися всередину зовні. Де ж танцювати - молодята виглядали розгубленими. Молодий не зміг знайти оркестру - весілля співпало з єврейським святом, і багато музикантів були заангажовані. Він нарешті знайшов баяніста, але коли танці почалися, сусіди запротестували. Молодий був вимушений зняти двір. Танці тривали всю ніч, і молодий виглядав дуже задоволеним своєю перемогою над складнощами величезного міста.
5 серпня
Німеччина і Австрія стурбовані розповсюдженням селянських і польських національних повстань на власні польські території, особливо, Галичину та готові надати допомогу в придушенні безпорядків.
4 вересня
7000 листів, надісланих галицькими іммігрантами в Галіцію, багато грошей, що містили, були вкрадені протягом останніх 2 років вокзальним чиновником в Галичини. Барон Госткавськи признався в крадіжці пошти, але відмовився назвати суму викрадених з конвертів грошей.
1 листопада
Не дивлячись на відмови, що продовжуються, 50.000 польських дітей відповідають німецькою мовою в школах, німецькі влади наполягають на германізації своїх польських територій. Влади в Берліні занепокоєні польським національним рухом. Вони відкрито побоюються виникнення в Германії ще однієї Галичини, де германізація по суті зникла.
16 грудня
У 1905 іммігранти з австрійської Галичини відправили додому 55.000 перекладів на загальну суму 1.200.000 доларів. Це в добавку до грошей в звичайних поштових конвертах, які ніхто не враховує. Значне зростання цін на землю в Галичині пояснюється припливанням іммігрантських грошей з Америки.
17 грудня
Швець Абрам Штерн на Клінтон-Стріт, якого всі знають просто як швець Абрам, приймав поздоровлення цілий день з приводу новини з маленького містечка в австрійській Галичини, де його 84 літній батько був звинувачений у вбивстві і засуджений до смерті. За допомогою громади і сусідів швець Абрам зібрав 2.000 доларів, потрібних для нового суду. Новий суд відбувся, і його батько був визнаний невинним. Швець Абрам просить всіх почекати з поздоровленнями доти, доки йому не вдасться влаштувати приїзд батька до Нью-Йорка.