Цього року, якщо залицявся не до тої дівчини, міг дістати на вулиці шаблюкою по голові. Запросто. У гостях у львів’ян побував такий собі Джон Д. Рокфеллер. Хто такий - поняття не маю, але чомусь про нього всі писали. У опері співав Баттістіні.
За винятком зустрічі німецького Вільгельма з російським Миколою ІІ, я не знайшов світових подій 1909-го року, гідних вашої уваги. Ну, не писати ж про громадянську війну у Гондурасі чи захоплення влади у Венесуелі Хуаном Гомесом за допомогою рабині Ізаури...
А у рідному місті відбувалися демонстрації протесту і заворушення у зв'язку з вироком Січинському, російський консул "якшався" зі шпигунами, у газетах рекламували електричні дзвінки як останнє досягнення і чудо техніки та вишукані мішки для ношення вбитих зайців - нарешті я дізнався про первинне призначення популярних сьогодні наплечників.
"Kurjer Lwowskі"
2 січня
Веселе місто
Давно вже не було так весело у нашому місті, як у Сильвестрову ніч. Зали всіх Товариств роїлися від гостей, що бавились, кав'ярні переповнені, на вулицях юрми людей. Напівп'яні візники влаштовували кавалерську їзду, навіть поліцейські, яким передався гумор перехожих, поблажливо споглядали і пускали "кантом" вуличні вибрики.
Здавалося, що всі забули про щоденні турботи і дорожнечу, яка пригнічує нас своїм тягарем, і повністю віддалися розкошам Сильвестрової ночі, у якій якби хотіли втопити все зле минулого року.
Так. Вже колись давно тут писав, цитуючи Віку: але у неділю - сорочина біла! Так.
10 січня
У Львові
Відкликання російського консула Пустошкіна. У відповідності з рішучим представленням австрійського уряду російській уряд відкликав зі Львова дотихчасового консула Пустошкіна. Приводом для цього незвичайного кроку стали стосунки Пустошкіна зі шпигунами, які розгулюють Галичиною та займаються військовим та політичним шпигунством. Слідство проти шпигуна Мончаловського довело, що Пустошкін був з Мончаловським у тісних стосунках.
Чого тільки не читав у коментарях на ZAXID.NET про консула Гузєєва. Звинувачень у шпигунстві поки що не пригадую. Бог милував.
6 лютого
Галицькі домени
Відень. 5 числа відбулася у міністерстві сільського господарства нарада між краєвим маршалком Галичини гр. Станіславом Бадені та керівником міністерства сільського господарства Попем...
Уявив собі, що нарешті з'являться галицькі домени типу "ga" - круто! Але мова йшла про інші домени, про маєтності...
17 лютого
Реставрація Волоської церкви
"Галичанин" інформує, що Ставропігійський інститут, як власник Волоської церкви, планує провести ґрунтовну реставрацію вартістю кілька сотень тисяч корон. План іконостасу та внутрішніх розписів вже виконав художник Юзеф Балу. Художник Макаревич, який так само має виконати решту планів, ще не готовий зі своєю частиною роботи.
19 лютого
Пам'ятник Францішку Смольці
На вчорашньому засіданні міської ради Бол. Левицький нагадав про справу пам'ятника Францішку Смольці. Міська рада прийняла рішення у вересні 1907 року та уповноважила президента міста ініціювати будівництво пам'ятника Смольці на площі Смольки. 5 листопада 1910 року виповнюється 100 років з дня народження Смольки, тобто час братися до роботи.
Для молодих читачів. Цей пам'ятник (зрештою, як на мене, не з найбільш вдалих) стояв на нинішній площі Григоренка, там, де зараз Юрій Змієборець б'ється з міліціонером.
11 березня
Вбивця Гапона
Париж. "Матен" опублікувала лист російського революціонера Рутенберга, у якому стверджується, що саме він був тим, кому центральний революційний комітет доручив убити Гапона.
Боже, я ж зовсім забув. "Поп Гапон", "Кривава неділя" 1905 року, розстріл демонстрації в Росії. Колись це всі діточки у школах вчили. Зараз, напевно, вже не вчать, зрештою, у нашій історії вистачає кривавих неділь, понеділків, вівторків et cetera...
22 березня
Залізничний розклад руху
Дійсний з 1 травня 1908 року. Час подано середньоєвропейський.
Розклад займав майже цілу сторінку. З року в рік спостерігаю, як цей розклад стає щораз довшим. Цитувати особливо нема чого, розклад є розклад. Скажімо, о 5.45 прибував потяг із Кракова, Берліна, Вроцлава, Відня, Карлсбада, Праги, Освенцима, Величек, Мєльца, Хирова та ще з півдесятка станцій. Принаймні, так написано.
27 березня
Американ Белл
Електричний дзвінок. До будь-яких дверей його можна закріпити легко!
!штука - 3 корони, 3 штуки - 8 корон!
Новинка. Останній писк. Прикольний девайс.
1 квітня
Величезне здивування викликав найновіший виріб "Maggi" - бульон у кубиках
Аякже, знаємо, знаємо. Краще б вони цю хімію не винаходили, мєндєлєєви...
7 квітня
Репертуар міського театру:
Середа - "Фауст", 5-актна опера Гуно, виступ Баттістіні.
Неділя - опера "Євгеній Онегін", виступ Баттістіні.
Вівторок - "Бал-маскарад" Верді, виступ Баттістіні.
Головне - бути самим собою. Не знаю я, хто такий Баттістіні, тому що неук. Поліз шукати... Мудрі можуть далі пропустити, а для тих, хто хоче бути самим собою:
Маттіа Баттістіні (італ. Mattia Battistini) (27 лютого 1856, Рим - 7 листопада 1928, Контільяно) - видатний італійський оперний співак, баритон, прихильник школи так званого «солодкого» співу, найбільший майстер бельканто. Один з найвизначніших оперних співаків світу.
З дитинства займався музикою і вокалом. Дебютував 1878 року у Римі партією Альфонса в опері «Фаворитка» Гаетано Доніцетті. Найкращий італійській баритон. З 1881 року постійно гастролював, виступаючи в оперних театрах у всьому світі. Перший з оперних співаків почав виступати у Південній Америці. Сезон 1882-1883 року з величезним успіхом провів в Іспанії, з 1883 почав виступи у Лондоні, де збирав повні зали, потім у Відні, Парижі і Будапешті.
З 1892 почав гастролювати у різних містах Росії, де його одразу ж визнали безперечним головним героєм оперної сцени і де він провів 23 театральних сезони (до 1916), ставши улюбленим співаком російських царів і аристократії. В Росії його називали «королем баритонів і баритоном королів». У 1899 виконував партію Євгенія Онєгіна з С. Крушельницькою у партії Тетяни на прем'єрі у Варшаві.
Після революції гастролі до Росії припинив.
Його дружиною стала іспанська аристократка Долорес де Фігера з дуже знаменитої сім'ї, серед її родичів багато відомих політичних і релігійних діячів.
19 квітня
Авантюри української молоді
Рівнозначно брутальну та безсенсовну авантюру вчинила вчора українська молодь на вулицях міста, висловлюючи у такий спосіб свої обурені почуття вчорашнім вироком - за допомогою биття шиб та бійок з поліцією.
Ці авантюри у день після остаточного, всебічного, об'єктивного розгляду справи, по відношенню до якого навіть сам Січинський не передбачав іншого вироку - б'ють як вибрик, для осуду якого бракує слів.
Суд польського суспільства у справі Січинського був вже після червневого вироку. Вуличний терор не змінить його ані на йоту.
Тобто було оголошено про смертний вирок.
3 травня
Дуже дешево!
Шестикутні оцинковані дротяні сітки до садових парканів, курників, крілятників, майданчиків до гри "Lawn-Tennis", до штукатурних робіт, на стінки системи "Рабітра", оцинковані бляшані смужки і т. п. за фабричними цінами пропонує
HUTTER I SCHRANTZ з Відня.
Представник для Галичини Генрік Вонш у Львові, вул. Леона Сапеги, 61.
На рекламній картинці сітчаста огорожа - всі львів'яни знають такі, хоча їх є різних тисячі у Львові. Скільки разів я задивлявся на ці наші старі паркани, огорожі, сітки - з крученими або прямими штабами і кованими прикрасами. Вони нищаться, і ми нічого не можемо зробити - втрачене мистецтво. Сучасні, навіть такі, які можна побачити у наших багатіїв - не ті. Не такі. Не то. Не знаю вже, як і сказати. Розкіш і несмак. А ті колишні - краса і вишуканість. Так шкода, так шкода!
А може, я просто старий...
28 травня
Джон Д. Рокфеллер в Галичині
Американський мільярдер м-р Джон Д. Рокфеллер, самовладний нафтовий король усього світу, співзасновник трестів: стального, мідного, залізничного, тріумфально прибуває до Галичини. Поза загальною нендзою існує сьогодні в Галичині тольки один продукт, що надається до картелізації, а саме - нафта. До цієї золотодавальної олії, яка стала трагедією нашого краю, простягує сьогодні свою хижацьку руку американський мільярдер.
Зараз до нас білли гейтси не їздять. Хіба якісь брати уткіни-морковкіни дорозвалити щось з останніх заводів, бо в нас самих уже руки болять їх ламати.
14 червня
Єврей-герой
(урочисті заходи на честь Берка Йоселевича у Львові)
В закоулку львівського гетто, на окраях Львова, сповнених жебрацтва, занедбання і вічної гвари віялися вчора національні штандарти і відбувалося велике свято.
Берк Йоселевич - один із командирів повстання Костюшка. Святу вшанування Берка Йоселевича було присвячено пів газети. Та й доти багато разів бачив інформацію про підготовку до цього свята.
20 червня
З'їзд двох царів
Ревель (депеша передана за допомогою безпровідного телеграфу зі судна "Штандарт"). Представник бюро Вольфа одержав від компетентної сторони на цісарській ескадрі таку інформацію:
Зустріч царя Миколая з цісарем Вільгельмом є новим доказом сердечної дружби між двома правлячими домами, а також особистої дружби між двома монархами.
Так, дружили Микола з Вільгельмом. Ще майже п'ять років дружили. Потім воювали. Що стало з Вільгельмом - поняття не маю, яка доля у 1918-му спіткала Миколу - всім відомо. Але тоді, 1909-го, вони про це ще не знали.
6 липня
Українці та євреї
З погляду на спорадичний союз - власне передвиборчий - українців з євреями не зайвим буде навести тут щиру і беззастережну думку українців по єврейському питанню. А саме орган "Народного комітету" "Народне слово" опублікував у №216 статтю під назвою "Справа з євреями", з якої надаємо характерні цитати:
"Ми не є антисемітами, пише "Нар. Сл." - ні, ми стоїмо на позиціях всенародного братерства і хотіли би жити в ідеальній злагоді з кожним народом і з євреями. Але як же можна брататися або жити з такими людьми, що гострять на тебе ножа, щоби встромити його тобі у груди? Як можна доброзичливо ставитися до того, хто, як підступний ворог, чигає на твоє добро і радий знищити тебе у кожну хвилину. Так само і з євреями, які працюють на винищення українського народу. Мусимо щодо них чинити як проти ворогів, мусимо як таких їх трактувати; то цілком природньо".
Одвічна позиція. І як не намагаються модератори ZAXID.NET видаляти відповідні коментарі, а їх таки пишуть і пишуть. І будуть писати. То цілком природньо. На жаль.
23 липня
Випадково побачив якусь рекламку зі словом "skonfiskowano" і раптом пригадав, що вже дуже давно не бачу цього слова у вигляді червоних печаток та білих плям на газетних шпальтах. Чи то було австрійське шаленство демократії, чи просто якось делікатніше це робили - не знаю, але факт є фактом.
4 серпня
Обережно на канікулах!
Відповідно до останньої офіційної інформації панують у краю такі епідемії інфекційних хвороб:
Брюшний тиф. Пов. Бубрка: Бородчице; пов. Броди: Вєжбовчик, Подкамєнь; пов. Бжозув: Небоцко, Косув, Ясьонув гурни; пов. Пшемисль: Новосьолки; пов. Снятин: Труйца, Борщув; пов. Стрий: Комарув.
Сипний тиф. За попередній тиждень захворіла сипним тифом 51 особа... (далі список з 29 населених пунктів).
Скарлатина: більше 70 населених пунктів.
Перепрошую за польські топоніми. Просто у кількох випадках не знав, як правильно перекласти, тому просто скалькував.
12 серпня
Похід на Схід
(німці на Волині)
П. Ліпгранді звертає увагу на сторінках "Нов. Время" на величезну кількість німецьких колоністів, які населяють прикордонні губернії - Волинську та Ковельску. Згідно перепису 1897 року в південно-західних губерніях зареєстровано 191.000 колоністів німецьких, з цього 171.000 у Волинській губернії. На сьогодні та кількість, очевидно, є набагато більшою. Головний ланцюг німецьких колоній тягнеться вздовж києво-брестського шосе, а також поліських (Рівне-Лунінець) та південно-західних (Ковель-Козятин) залізниць. По обидва боки цих важливих у стратегічному сенсі комунікаційних артерій німецькі колонії тягнуться безперервно.
Ще за кілька десятків років цих німецьких колоній там або не було, або я просто не чув про таке. Чув про численних польських колоністів на Волині. Але наші браві хлопці-упівці їм показали кузькіну мать, нехай знають, як на Схід ходити.
4 вересня
Зінаїда Юченко
Ще більшою психологічною загадкою, ніж Азеф, Хартінг та вся свора провокаторів, викритих Бурцевим, є Зінаїда Юченко. З уривків російської революції викинув час на поверхню людські типи незрозумілі, але потворні, що діють у стосунках, коли блідими здаються всі сюжети з романів, захланні до гроша для життя і використання і водночас граючи тим життям в щоденній небезпеці...
Не дописав речення і второпав, що все у моїй дурній голові переплуталось - Юченко з Чумаченко, Чумаченко з Ющенко. Вікове. Вже й не знаю, до кого йти - чи до невропатолога, чи напряму до психіатра...
13 вересня
Кривава ніч
У ніч на неділю швидка допомога мала багато роботи. Перш за все прибула ціла компанія пияків, що стікали кров'ю, які разом бавились та билися в шинку Грюна на Знесінні. Найбільш войвничим був Міхал Вертас, індивідуум, відомий своїми авантюрами, якому влада взагалі заборонила перебування на Знесінні. Воював він ножем і від цієї самої зброї мало не загинув. Якійсь із приятелів завдав йому глибоку рану в живіт. Які будуть наслідки, поки що невідомо. Інші його товариші мали рани на голові, чолі або на руках.
Пізніше зголосився такий Гленьбоцькі, готельний, на якого напали невідомі авантюрники на Жовківській і завдали дві рани ножем: в ліву лопатку і в руку. Ще один такий собі Юзеф Маліновскі, який дістав шаблею по голові від якогось солдата. Йшлося про дівчину.
Це я дав не весь перелік подій однієї ночі. Шаблею по голові - на наші часи трохи екстравагантні "розборки через тьолку". А батяр Юзик альбо Яцек Маліновскі - польська класика, щось типу нашого Вовочки, який виріс до Вована.
5 жовтня
ШАМПАН TÖRLE
Дуже гарний рисунок: на тлі середньовічного замку серед кущів та квітів галантний гусар (або улан, я на мундирах не знаюся) цілує праву ручку томній і жеманній дамі, яка в лівій тримає тацу з двома бокалами шампанського. Чомусь згадалося: «Гусаре, давайте з вами вип'ємо шампанського, а то в мене від пива сильна гикавка». Анекдот часів російсько-французької війни 1812 року, прошу не мати за зле.
19 жовтня
Ще одна реклама:
Для панів туристів та мисливців - мішки для ношення зайців (Ruck Sack) різноманітних моделей.
Залишилося дописати - екологічно бездоганні.
21 жовтня
Смертний вирок для Столипіна
Серед тайних агентів Росії запанував сьогодні величезний рух, оскільки поліція довідалась, що революційний комітет, який відбувся місяць тому в Києві, вписав прізвище Столипіна на першому місці в списку приречених на смерть. Безпосереднього виконавця смертного вироку зараз буде визначати тільки одна особа, що виключає зраду.
Столипін загинув у Києві через два роки. У перших рядках його заповіту було написано "Я хочу бути похованим там, де мене вб'ють". Талановитий російський державний діяч, водночас "душитель и вешатель".
Автор знаменитої фрази "Дайте державі двадцять років спокою, внутрішнього і зовнішнього, і ви не впізнаєте Росії". Розумієте, до чого я це тут?...
25 жовтня
Обговорення міського бюджету
Обговорення довге, і взагалі про міській бюджет можна знайти матеріали у кожному другому номері газети. Звернув увагу, що серед двадцяти рубрик міського бюджету видатки на утримання міського театру, тобто Опери - на почесному третьому місці, після репрезентації міста та утримання самої міської Ради.
Може, саме через це тоді і були найкращі часи Оперного? І різні, розумієте, баттістіні їздили...
6 листопада
Епідемія скарлатини
Справа епідемії скарлатини, яка завдає величезної шкоди місту Львову вже два роки, була розглянута міською радою Львова та викликала жваве обговорення.
Це обговорення було довге і малорезультативне. Жахливі санітарні умови, перенаселені помешкання, низька освіченість населення. Львівський повіт має тільки одного окружного лікаря в Яричеві, і тільки зараз наважилися на організацію другого округу. Хіба за 50 років спроможемось викінчити організацію санітарних округів.
Ну, так, приблизно років через півсотні вже було більш-менш. Правильний прогноз.
27 грудня
Страшна катастрофа в кінематографічному театрі у Львові.
У перший день свят в кінематографічному театрі "Сінефон" в пасажі Миколяша сталася страшна катастрофа, яка вразила ціле місто.
Театр розташований на першому поверсі (по-нашому - на другому) і зала була заповнена повністю.
Безглузда трагедія. Якійсь йолоп з першого ряду під час сеансу запалив бенгальський вогонь, інший йолоп вигукнув "Горимо! Тікаймо" - паніка, роздавлені люди на сходах. Два трупи, поранених партіями вивозили до лікарень.
Отака сумна новина під кінець року. Зрештою, і Andrij у своїх цитатах з "Нью-Йорк Таймс" нічого радісного не знайшов.
4 лютого
Стівенса, американського громадянина, народженого у Галичині, арештували російські власті у Москві за підозрою в революційній діяльності.
5 березня
Концентрація російських і австрійських військ на російсько-австрійському кордоні у Галичині. Ген. Алексєєв заперечує ворожі наміри.
9 квітня
У Лос-Анжелесі померла 65-літня Хелена Моджеєвська, https://pl.wikipedia.org/wiki/Helena_Modrzejewska "одна з найбільш відомих актрис американської сцени". Вона народилася у Кракові і почала свою акторську кар'єру у мандрівній трупі, що гастролювала в Перемишлі, Бохні і Бережанах. У 1862 Моджеєвська дебютувала у театрі Лемберга. У 1863-1864 Моджеєвська керувала маленьким провінційним театром в Лемберзі, де вона також грала всі головні ролі, після чого Моджеєвська виступала на сценах Варшави. У 1876 вона переїхала у США, де вмить досягла широкого визнання, гастролюючи найкращими театрами Нью-Йорка і Лондона. Моджеєвська була польським націоналістом і ярим критиком російського уряду. У відповідь російський уряд заборонив їй в'їзд у країну. У 1905-му Моджеєвська зробила свій прощальний тур, який включив виступ у Лемберзі.
18 квітня
Вбивця графа Потоцкого засуджений до смерті
29 травня
У Гамбурзі підписаний договір між галицькими нафтовиками і найбільшою американською компанією Стандард Ойл, яка тепер володітиме правами на галицьку нафту. Сума і деталі операції невідомі.
7 липня
За повідомленнями з Лемберга, сто євреїв убито під час погромів у Бессарабії.
8 липня
Незвичайний суд відбудеться у Лемберзі. Підсудний - американець, який скоїв свої злочини в Нью-Йорку. Едварда Розенфельда, процвітаючого бізнесмена, арештували у Лемберзі. Він мав офіс на Хьюстон-стріт у Манхеттені, продаючи квитки на кораблі з Америки до Європи. Продаж квитків на лайнери - один з найбільш прибуткових бізнесів, і Розенфельд отримав у монополію багато кораблів. Більшість його клієнтів були іммігрантами з Росії і Галичини, які працювали день і ніч, відкладаючи гроші на квитки. Багато хто мріяв купити землю в рідних краях після "рабської" роботи в Америці. У жовтні минулого року Розенфельд несподівано закрив свій офіс і попрямував до Європи, прихопивши зі собою гроші клієнтів. Власті Нью-Йорка зв'язалися з прокурором у Лемберзі, який веде цю справу.
17 липня
Похорони актриси Моджєєвської у її рідному Кракові. Місто Лемберг прислало гарний вінок.