„Минулий рік став роком невиправданої надії, що незалежна Україна стане багата тільки від того, що стане незалежною. Новий рік пов’язаний з надіями, і єдина надія 1994-го – це вибори. Видається, що якщо ця надія не справдиться, то наступної може й не бути”. Ці слова написані 13 січня 1994 року.
Їх автор - знаменитий львівський журналіст Олександр Кривенко.
Україна чекала змін від зміни Президента, хоча Галичина вже зрозуміла, що у Л.Кравчука „менталітет - майже як наш", і мріяла його залишити. Цим мріям не заважали ні шалений ріст цін, ні розвал економіки.
Я не брав участі у тих виборах, терпеливо чекав, коли вдасться припинити гіперінфляцію та із зацікавленням стежив за війною „легенди українського року - братів Гадюкіних" з мером Львова за виділення якогось приміщення під кафе. „Гади" програли і Львів залишився без легенди.
Нижче наведена інформація з львівських газет „Ратуша" та „Високий Замок".
20 січня
Те, що Львівщина отримує від держави чи не найменше державних дотацій, С.Давимука пояснює тим, що уряд склали люди з Донецької та Дніпропетровської областей. „На Заході патріоти, які все витримають", - додав Микола Горинь.
І пан Горинь був правий. Ми - витримали! І далі витримуємо.
22 січня
Збігнев Бжезінський: Після підписання українсько-американсько-російської угоди, згідно з якою ядерна зброя передана Росії, Україна не буде ні ядерною країною, ні членом НАТО. Кастрована Україна опинилася в обіймах Москви.
Ну-ну. Прямо вже так і опинилася...
29 січня
10.000-й „ювілей" купоно-карбованця. Саме у стільки разів знецінився український карбованець порівняно з незабутнім совєцьким „рубльом". 1 долар - 40.000 крб.
Багатіємо...
4 лютого
Півторагодинний похід львівської молоді зі смолоскипами на честь бою під Крутами. Проти студентів йшли тисячі колишніх царських гвардійців, матроси та кримінальний елемент. Однак хлопці не здригнулися і трималися до останнього набою. Від куль і штиків оскаженілого ворога тоді загинуло понад 300 юнаків.
Подвиг київських студентів та гімназистів, без сумніву, мав місце. Так само, як і злочин влади, яка їх відправила на смерть, а сама втекла.
15 лютого
„Брати Гадюкіни" матимуть власне кафе. Втомлені боротьбою, Гадюкіни скликали конференцію. Їх підтримали вся преса і радіо, Верховна Рада України, Міністерство культури, Міністерство молоді і спорту, дирекції міжнародних фестивалів, а також голова облради М.Горинь і заступник Представника Президента Ю.Зима. Мер видав розпорядження про виділення приміщення. Мова йшла про дуже скромне приміщення „з туалетним минулим".
17 лютого
Спростування. Нічого Гадюкіним не дали, бо їх не люблять заступники мера В.Шпіцера.
Мені запам'яталася одна розмова з тих часів з паном, якій саме тоді працював у львівській мерії. Він тоді емоційно доводив мені:
- Як можна сміятися самим з себе?! Як?! Скажи мені?
Взагалі, вміння сміятися з себе - безсумнівна ознака духовного здоров'я і відсутності комплексів. Але це приходить з часом.
Марциняк:
Гратулюю, шановне паньство, з зимою! Най би її шляк наглий трафив! Ну десь таке в лютім зимне прийшло, що дихнути не годен. Поляки передали, шо рускі не мают чим палити і звідтам холоди просто валять на Європу.
Шо вони там можуть топити, як річки позамерзали, а Хасбулатов в тюрмі.
Але направду, стало страшно холодно. Батареї в нашім домі зимні, як небіжчик. Тільки не синіють, бо синію я.
19 лютого
Українець, якого вже триста років шанує Відень.
300 років від дня смерті Юрія Кульчицкого, засновника першої віденської кав'ярні.
А що нам Відень! Ми самі шануємо і Кульчицького, і каву! Пам'ятаю, ще у 70-ті роки мої спроби в Києві замовити подвійну каву завершувалися стандартною відповіддю барменш:
- У меня такой чашки нет!
Львівські кобіти за стійкою робили міцнішу, на горнята не нарікали.
1 березня
Соцопитування на Сході України. 35,7% опитаних вважає, що Україна має створити з іншими членами СНД єдину державу.
Декілька місяців тому вичитав у львівських газетах, що вже 40% опитаних, і то по всій Україні, мріють про повернення СРСР. Наші успіхи у розбудові незалежності вражають!
12 березня
У львівських токсикоманів радість - на прилавках ацетон прибалтійського виробництва - 70 тис. за 700-грамову пляшку.
Прошу мене ні в чому не підозрювати, але ацетон не нюхають, його використовують при виготовленні „ширки" ін'єкційні наркомани. Наркоманія у Львові набуває загрозливих масштабів. Приблизно у ці роки вельми компетентний знайомий тільки на одній з найближчих вулиць нарахував 26 квартир, „де варять".
2 квітня
Приватні квартири у Львові. Це не мрія, це реальність!
1 кімната - 4 500 дол., 2 кімнати - 6 500 дол., 3 кімнати - 9 000 дол., котедж - 20 000 дол.
Збуваються мрії. Як з тими знаменитими раками від Жванецького: вчора великі - але по п'ять, взяв би сьогодні за три - але дуже маленькі. Ну, зовсім маленькі! Сьогодні у Львові за 4 500 „баксів" можна придбати 4 метри не найкращої житлової площі. Треба було ці бакси мати тоді, у 94-му.
14 квітня
Хто є хто у етнічно нечистій редакції „Ратуші"?
Відповідаючи на закиди нардепа Я.Кендзьора, редакція визнає ганебні таємниці походження головного редактора С.Германа, а також М.Савельєва. У Ореста Галушки прабабка Ядвіга, О.Узарашвілі - мегрел, Мар'яна Чорна - караїмка, майже жидівка. Лядська кров у К.Чаваги та О.Мальчевської, два лемка І.Гулик та Б.Михалюньо, татарська кров у Т.Шевченко.
Окрім Методія Марциняка знайти українця у редакції - марна справа.
Ярослав Кендзьор - вічний. Наша гордість!!!
28 квітня
До святкового столу.
Галицький ринок: свинина - 50-80 тис. крб, ковбаса вуджена - 8 тис. крб, сало - 40-55 тис. крб, помідори - 100-110 тис. крб, масло - 60-70 тис. крб, часник - 130-140 тис. крб, яйце - 2 тис. крб.
Колись у радянські часи мій партійний бос після туристичної поїздки до Японії розповідав, що в японських магазинах ціни на м'ясо - тільки за сто грамів. З чого ми повинні були самі зробити висновки, як тяжко жити японцям. Зараз тяжко жити нам - з одним яйцем за 2 000 крб.
7 травня
З великим успіхом проходить збір підписів львів'ян у підтримку кандидатури нинішнього глави держави на повторне зайняття цієї посади. Підписи ставлять люди середнього та похилого віку, чимало репресованих та учасників національно-визвольних змагань.
Всього дві фрази - про УПА, що народилася на Волині, та визнання себе патріотом, тобто націоналістом - вистачило колишньому секретарю ЦК Компартії України з ідеології Л.Кравчуку для всенародної галицької любові. Небагато.
14 травня
Одвічний символ просвіти - жінка з розгорнутою книгою, яка навчає грамоті малого, і висотна гранітна колона, увінчана короною галицько-волинських князів. Пам'ятник гордо підніс свій коронований шпиль до висот національної культури, самовідданості, єдності.
В моєму особистому рейтингу цей львівський монумент стоїть відразу після пам'ятника В.Чорноволу - почесне друге місце! Нарешті я дізнався, що символізує бронзова корона на вертикальному гранітному циліндрі, біля підніжжя якого стоять жіночка з хлопчиком, які завжди нагадували мені погану ремінісценцію знаменитої композиції Растреллі „Портрет імператриці Анни Іоанівни з арапчонком".
Добре, що хоч далеко від центру стоїть.
19 травня
Більше як через 20 років знову піднявся на 100-метрову височінь чотиристакілограмовий хрест церкви Ольги-Єлизавети (колишній костел Ельжбети у Львові, споруджений у 1904-1911 рр. арх. Теодором Тальовським, скульптури - Петра Війтовича).
Все ж таки Петро Війтович - видатний український скульптор. Скільки доброго зробив для нашого міста!
21 травня
До львівської влади звернулися з листами про підтримку „Гадів" міністр культури І.Дзюба та його заступник М.Яковина, кілька політичних партій та громадських об'єднань.
Марно. Бо сміятися з себе - зась!
Здається, минулого чи позаминулого року, я читав велике інтерв'ю головного „Гада" - Сергія Кузьмінського, „Кузі", нині, як відомо, москвича. Коли його почали розпитувати про Львів - відмовився відповідати. Сказав - болить.
24 травня
Комісія європейської спільноти зробила висновок: лише 20-25% причин соціально-економічної кризи в Україні є об'єктивними, 75-80% - наслідок низької ефективності державної системи управління.
Маємо те, що маємо...
2 червня
Марциняк:
Чи чулисте, мої дорогенькі? Львівському транваю 31 числа було 100 літ. Пішло на сто перший. Але то ніц. Головне, шо в цей день кождий мешканець ві Львові мав можливісь цілий день їздити транваєм безоплатно.
...На остановці пан Дзвунковий передав до сальону флєшку карбітівки і зразу нам стало легше їхати. Пан Червинський попустив сподні, пані Стефа сіла си на два крісла, а я грішним ділом тихонько засвистав мельодію „Тилько ві Львові". Було цудовно.
Те, що львівський трамвай розміняв другу сотню років, - це гордо. Ми дійсно цим пишаємось.
23 червня - 30 червня
На Левандівці вбито двома пострілами відомого авторитета злочинного світу Ореста Івановича Завінського (Завіню).
Передова стаття „Ратуші". Похорон Завіні. Автомобілі їхали у два ряди. Вольво, Тойоти, Мерседеси, БМВ з київськими, молдавськими, тернопільськими номерами їхали у два ряди на повній швидкості. Зустрічного руху не було.
Почалася велика епоха відстрілу львівських кримінальних авторитетів. Відомий львівський журналіст у своєму матеріалі написав, що, не зважаючи на специфічну професію загиблого, ставиться до нього з повагою. Тому що журналіст - мудрий. І виважений.
Знайомий міліціонер у ці роки похвалився мені, що на загальному невтішному рівні саме з тяжкими злочинами все в порядку - статистика цілком задовільна. Я здивувався, але ще через три хвилини розмови зрозумів. Всі вбивства, коли п'яний чоловік необережно вдарив жінку баняком по голові і зранку побіг здаватися, - блискавично розкривалися. Всі смерті кримінальних авторитетів, без винятку, - не розкриті до сьогодні.
30 червня
Вибори Президента України. За Л.Кравчука голосувало від 80 до 95% виборців Львівщини. Переміг Л.Кучма.
Хто переможе на виборах Президента? Визначити дуже легко - той, проти кого були галичани. Виняток - Помаранчева революція. Повтор винятку - не скоро.
13 серпня
В Москві збанкрутувала знаменита „МММ".
Не полінувався і качнув з мережі тодішній рекламний ролик „МММ", щоби ще раз згадати незабутнього Льоню Голубкова у розмові з братом за пляшкою „Російської":
- Халявщик ты, Леня!
- Я не халявщик, я - партнер!
1 вересня
Зліквідована окупантами у 1944 році Греко-католицька духовна академія відновила свою роботу.
Взагалі-то Манкурт з великим скептицизмом, а часами із сарказмом дивиться на наші новітні навчальні заклади, але незаперечний і заслужений авторитет керівника Українського Католицького Університету о. Бориса Ґудзяка примушує і мене робити винятки.
1 жовтня
Продовжується скандал з вивезенням до Ізраїлю львівським Музеєм етнографії виставки з колекції Максиміліана Гольдштейна.
Максиміліан Гольдштейн, один з найбільш заможних перед війною львів'ян, свого часу передав величезні мистецькі збірки до музею. Я пам'ятаю, як переглядаючи літопис зовсім іншого музею, прочитав запис, датований липнем 1941 роком: „Сьогодні у центрі міста Ірена Гольдштейн замітала вулицю". Ірена Гольдштейн загинула разом з батьком.
А колекцію, здається, вдалося повернути. Втім, можу і помилятися.
22 жовтня
Легше вмерти, аніж сплатити цей борг.
Пані М. взяла на квартиру на декілька днів двох арабів, які наговорили з Єгиптом 33 хвилини, зі США - 21 хвилину, з Польщею - 46 хвилин. Телефонна мережа виставила пані М. рахунок на 363 мільйони 236 тисяч 450 крб. Побачивши рахунок, пані М. зімліла. Телефон відключили, справа передана до суду.
Чим завершилася ця трагікомедія - не знаю. Офіційний курс долара - 92 тис. крб.
10 листопада
На перегоні Стрий-Дрогобич зійшов з рейок електровоз з двома цистернами, тому що невідомі злочинці відкрутили рейки, а за те, щоби не чинити подібного надалі, вимагають 50 тис. доларів. Зелених не дали, і злочинці минулого тижня знову намагалися відкрутити рейки, але їх обстріляли працівники транспортної міліції, які були у засідці. Злочинцям вдалося втекти.
Я бачу цю картину. Місячна ніч. Міліціонери у засідці. Автоматні черги і вигуки начальників - лапайте цих курвиних синів, лапайте, ... вашу мать! І все ж злочинцям вдалося втекти. Романтика повсякденного подвигу. І ніяких асоціацій зі знаменитим чеховським „Злоумышленником".
12 листопада
Вперше у Львові мобільний зв'язок!
Вартість телефону, залежно від марки, від 1 100 до 2 400 доларів, підключення - 850, абонплата - 80 доларів. Такий зв'язок можуть дозволити собі тільки 5 000 громадян України.
У 2007 році кількість мобільних телефонів сягла в Україні 51 млн. Для мене це одне з найбільших досягнень цивілізації, яке торкнулося нас. Разом з одноразовими запальничками.
19 листопада.
Ціни Привокзального ринку.
Сметана - 90 тис. крб, масло - 200 тис. крб, сир - 80 тис. крб, курка - 250 тис. крб, індик - до 1 млн крб, троянди (за букет) - 300-400 тис. крб.
Свійська пташка за „лимон" - це круто. І жінки нас тоді любили сильніше. І як нас було не любити, якщо ми часами таки дарували їм букети. Хоча рідко.
15 грудня
Міністерство статистики повідомляє:
Індекс інфляції у листопаді 1994 року до жовтня 1994 року становив 172,3%
Це був останній такий рік у нашій новітній історії. І слава Богу! Ми проводжали його з полегшенням.