Спеціалісти лікарні св. Пантелеймона виконали родинну трансплантацію кісткового мозку 45-річній мешканці Тернополя, у якої діагностували рідкісне захворювання крові – апластичну анемію. Доноркою стовбурових клітин стала її донька.
45-річна Наталія Дзісяк з Тернополя – одна з 2-3 людей на мільйон. Саме у такої кількості пацієнтів щороку діагностують цю рідкісну недугу. Захворювання почалося раптово. У лютому цього року жінка перенесла вірусне захворювання і її імунна система дала збій. З'явилася сильна слабкість, а шкіра стала неприродно блідою. Жінка вирішила здати аналізи і результати приголомшили. У неї діагностували апластичну анемію – рідкісне та надзвичайно небезпечне захворювання крові, за якого кістковий мозок перестає виробляти найважливіші типи клітин крові: еритроцити, лейкоцити та тромбоцити, повідомили у лікарні.
Після встановлення діагнозу жінку з Тернополя скерували на лікування до Львова.
«Пацієнтці була показана трансплантація кісткового мозку (ТКМ) та найбільшою проблемою був пошук донора. Донор мав би мати сумісність 10/10 або 9/10. Серед міжнародних реєстрів знайшовся донор, але його треба було чекати місяці. Ми не могли чекати, адже стан Наталії стрімко погіршувався, в неї вже було грибкове ураження печінки, її організм практично не мав імунітету, і навіть звичайна вірусна хвороба могла стати смертельною», – каже завідувачка відділення трансплантації кісткового мозку Соломія Глуховська.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleДоноркою погодилася стати 19-річна донька Наталії, яка дуже боялася втратити маму. Їхня сумісність становила лише 50%. Втім лікарі вирішили все ж ризикнути, бо інших шляхів для порятунку пацієнтки не було.
Жінка пройшла курс хімієтерапія, метою якою було пригнітити імунну систему, аби запобігти відторгненню донорських клітин та створити фізичний простір у кістковому мозку для приживлення та росту нових стовбурових клітин. Паралельно у доньки пацієнтки лікарі провели забір донорських клітин кісткового мозку. А тоді провели алогенну гаплоідентичну трансплантацію кісткового мозку. Її виконали методом звичайної інфузії, що подібний до переливання крові.
А тоді почалося найскладніше: перебудова імунної системи після пересадки. У цей період головне було не допустити, аби донорські клітини почали атакувати організм реципієнтки. Будь-яка вірусна або ж бактеріальна інфекція могла вбити жінку, тож майже три тижні після ТКМ вона перебувала в спеціально облаштованій ізольованій палаті.
Нині після пересадки стовбурових клітин минув вже місяць. Пацієнтку виписують додому. І донька, і мама усміхаються. Колись мама подарувала життя доньці, а тепер донька врятувала життя мами.