Тиждень, що минає, відзначився успіхами урядової фінансової політики. Україна отримала пільговий японський кредит. Міжнародні резерви виросли завдяки вдалому минулорічному розміщенню єврооблігацій. Мінфін успішно виплатив перші борги за реструктуризованим держборгом часів Януковича і категорично відмовився робити Росії особливі поступки за цим боргом.
4 березня Україна та Японія ратифікували кредитну угоду на 300 мільйонів доларів. «Уже в квітні сподіваємося отримати кредитні кошти одним траншем, які будуть направлені до загального фонду держбюджету», – цитує міністра фінансів Наталю Яресько «Інтерфакс-Україна».
За словами Яресько, угода розрахована на 20 років, з яких 6 років – пільгові: протягом цього часу не будуть здійснюватися платежі з повернення кредиту. Ставка японського кредиту – менше 1%.
У четвер Нацбанк відзвітувався про зростання міжнародних резервів України. На 1 березня вони сягнули $13,538 млн – це збільшення у 2,4 рази порівняно з лютим 2015 року. «Нарощуванню резервів протягом перших двох місяців року сприяло розміщення облігацій внутрішньої держпозики в доларах США. Це забезпечило надходження на користь уряду $431,3 млн», – пояснює НБУ.
НБУ зазначає, що резерви зросли попри необхідність витрачати їх на валютних аукціонах для згладжування надмірних коливань курсу гривні.
У 2014 році міжнародні резерви України впали в 2,7 раз – з $20,42 млрд до $7,53 млрд, проте в 2015 році вони збільшилися на 77%, або на $5,767 млрд, – до $13,3 млрд.
Раніше цього тижня міністерство фінансів відновило виплати купонного доходу за облігаціями зовнішньої державної позики (ОЗДП). Таким чином, власники державних та гарантованих державою ОЗДП, та інших єврооблігацій України, які взяли участь у борговій реструктуризації 2015 року, вже отримали перший дохід. Реструктуризація була проведена для зменшення боргового навантаження на економіку України. За результатами реструктуризації, Кабміну вдалося зменшити загальну суму виплат на 3 мільярди доларів США. Сплату боргу ще на 12 млрд дол. США відкладено до 2019 року. Таким чином, лише у 2016 році реструктуризація боргу дозволила заощадити для бюджету майже 64 млрд грн (разом по обслуговуванні та погашенні боргу).
На фоні цих успіхів уряду України, чергових фінансових провалів зазнала Росія. 3 березня український Мінфін підтвердив, що «заперечуватиме по всіх пунктах» судового позову РФ щодо українських єврооблігацій. Мовиться саме про той зовнішній борг, за яким Москва відмовилася брати участь в загальній реструктуризації – вимагаючи для себе спеціальних умов. Отже, поки інші кредитори почали отримувати платежі за реструктуризованими єврооблігаціями України, Російська Федерація може сподіватися лише на довгий складний судовий процес у лондонському суді.
Водночас сама Росія, найімовірніше, не зможе розмістити свої власні єврооблігації в американських банках. Як повідомляють цього тижня західні фінансові ЗМІ, більше 10 банків (зокрема, Bank of America, Citigroup, Goldman Sachs, J.P. Morgan Chase & Co. i Morgan Stanley) уже публічно відмовилися від цієї пропозиції уряду РФ – посилаючись на пораду уряду США.
Нагадаємо, 25 лютого Білий Дім офіційно застеріг приватний бізнес від купівлі цих облігацій, попередивши, що Росія залишатиметься ринком з високим рівнем ризику, «поки вона продовжує військові дії проти України».