42% поляків вважають, що їм не підвищують зарплати через українських заробітчан

Натомість працедавці радіють напливу трудових мігрантів з України

13:39, 3 листопада 2017

Аж 42% поляків переконані, що наплив українців до Польщі гальмує ріст зарплат в країні. Найбільше у цьому переконані люди із середньою освітою, йдеться у звіті «Barometr Imigracji Zarobkowej» компанії «Personnel Service».

Автори дослідження стверджують, що через українців фірми не поспішають підвищувати зарплат своїм працівникам. Натомість поляки очікують підвищення зарплати. Однак, що важливіше, саме українці, що працюють у Польщі дозволяють фірмам виконувати поточні завдання. Без підтримки українців польська економіка була б підірвана, йдеться у звіті.

«Із найновіших даних головного управління статистики Польщі можна дізнатись, що середня місячна зарплата у вересні становила 4473,06 злотих (31,3 тис. грн), що на 6% більше ніж минулого року. Однак, на наш погляд, зарплати не ростуть так швидко мали б», - пояснює Кшиштоф Інглот, президент «Personnel Service».

«Майже половина працівників переконані, що відповідальною за це є масова імміграція заробітчан з України. Звичайно, наплив українців впливає на поточний рівень заробітної плати, але з погляду компаній найважливіше те, що завдяки нашим східним сусідам ми можемо виконувати замовлення. У Польщі бракує робочих рук, що добре видно на прикладі нідерландського бізнесмена, який на півночі нашої країни пропонував полякам 20 злотих за годину роботи (140 грн), але охочих працювати так і не знайшлось. Українці у таких випадках є рятунком, про що добре знають підприємці, особливо в автомобілебудівній галузі», - додав Кшиштоф Інглот.

Разом з тим 88% поляків не бояться, що українці не заберуть їхньої роботи. Найбільші побоювання пов’язані із втратою роботи через наплив українців мають люди із середньою освітою – 28%. З цього випливає, що громадяни України займають посади нижчого щабля.

«Приїзд трудових мігрантів є справжнім благословенням для польської економіки та ринку праці. Це добре розуміють польські працедавці. Тішить те, що польські працівники позитивно налаштовані до тих, хто приїжджає з-за східного кордону і взагалі не трактують їх як загрозу для своєї роботи. Важливо, що працевлаштування поляків та українців є взаємодоповнюючим, а не замінним. Відсутність іноземців не означає, що на їх місцях опинилися б поляки. Ці робочі місця залишалися б вакантними», - каже Лукаш Козловський, головний економіст спілки працедавців Польщі.

Побоювання, що наплив українців гальмує ріст зарплат найчастіше мають ті, хто заробляє мало (49% осіб із доходами менше 2 тис. злотих проти 33% осіб із доходами понад 4 тис. злотих), а також ті, хто має слабшу освіту (53% із середньою освітою проти 35% із вищою освітою).

Водночас польські працівники не побоюються втратити свої робочі місця унаслідок напливу українців. Через це ставлення до українців є позитивним. Половина опитаних нейтрально ставляться до приїжджих зі Сходу 41% - позитивно, а негативне ставлення мають лише 7% польських працівників. Подібна ситуація і серед працедавців, більшість з яких теж нейтрально ставиться до українців – понад 70%. 29% працедавців позитивно ставляться до працівників з України. І тільки 0,1% опитаних ставиться до українців негативно.

Варто зазначити, що ставлення до громадян України варіюється в залежності від розміру компанії – найбільш позитивне ставлення до українців є у тих працедавців, які працевлаштовують понад 250 осіб.

«Мовна і культурна близькість – це два найважливіші аргументи, які спричиняються до того, що поляки люблять українців і люблять працювати з ними. Відсоток фірм і людей з негативним налаштуванням є маргінальним, що свідчить про те, що кадри зі Сходу встигли у нас осісти. Це для польського ринку праці є дуже доброю інформацією. МИ потребуємо українців, бо у Польщі замало працівників. Викликом на найближчий час для нас буде всього лише створення таких умов в нашій країні, щоб громадяни України хотіли оселитися в нас на довше, бо поки що, з огляду на спрощену процедуру працевлаштування, їх допомога для польського ринку праці має ситуативний характер», - наголосив Кшиштоф Інглот.