Першопрохідці
На початку 90-х українці лише почали досліджувати цю закордонну концепцію – ІТ. Але тоді ще було надто рано називати це «ринком ІТ в Україні». Українці вивчали за книжками базові мови програмування, дізнавалися, як працюють новітні розробки. Водночас вони «не пасли задніх» в історичному розвитку комп’ютерної сфери. Тож повернімося у минуле, а саме в 1951 рік.
Саме 25 грудня 1951 року в Києві з’явився… перший комп’ютер у континентальній Європі! Це проект Сергія Лебедєва, який представили у Академії наук СРСР. Новаторство українців офіційно визнали у світі. Тоді «це» назвали МЕЛМ (Мала електронна лічильна машина).
Але відтоді і до 90-х років фахівці займалися чимось віддаленим і не орієнтованим на інформаційні технології. Вони працювали над фундаментальними знаннями для майбутніх поколінь інженерів, займалися, здебільшого, прикладною математикою. Мабуть, можна вважати тогочасних спеціалістів «айтішниками» через розробку автоматизованих систем управління.
Перші ідеї і компанії на українському ринку
Саме 90-ті роки минулого століття можна назвати першою фазою розвитку ІТ в Україні. Ще до цього студенти технічних факультетів, які швидше зрозуміли, що світ йде вперед і відставати не можна, розробляли новинки, але вони створювали програми виключно для закордонних компаній. Можливо, у них було досить сміливості започатковувати стартапи, але головним стримувальним фактором було те, що України на той час ще не існувало як незалежної держави.
Після розпаду Радянського Союзу буквально відкрилися кордони. Щоб знайти замовника, треба було лиш покластися на удачу. SoftServe – перша команда, що віднайшла першого клієнта одразу після створення компанії. Стартапери проходили курси від Ренселерської політехніки у Львові та познайомились із одним зі спонсорів.
Лайфхак для будь-якої сфери: зав’язувати нові контакти – корисно. Хлопці заприятелювали із Уореном Бруггеманом, віце-президентом компанії General Electric (засновником у якій, до речі, був Томас Едісон). Одразу після першого виконаного українцями завдання спрацював маркетинг «із уст в уста» (англійською – Words of mouth marketing, WOM marketing), з’явились рекомендації.
Побудова індустрії
2000-ні роки стали фундаментом для сервісних компаній. Доти українці лише набували досвіду і практичних навичок, а тоді почали створювати маркетингові стратегії, засновувати фірми і монетизувати власні послуги – і відкрили для себе sales marketing (маркетингові технології просування). Працювали не суто заради ентузіазму – перші українські айтішники заробляли $60 на місяць.
Що українці позичили у іноземців?
Клієнтоорієнтованість – будь-яка комерційна компанія перш за все турбується про бажання замовника. Треба взаємодіяти таким чином, щоб клієнт бачив, що його потреби розуміють та задовольняють. Схожий принцип діє і всередині компаній: наприклад, коли людина не може впоратись з певними обов’язками, її не звільняють, а шукають для неї іншу роботу.
Англійська мова – те, що у 2021 році вважається пунктом за замовчуванням у кожного зі сфери ІТ.
On-the-job-training – курси для підвищення кваліфікації чи майстер-класи почали впроваджувати в Україні і для роботи над конкретним проєктом. Навчали і C++, Visual Basic, Delfi, Java, в тому числі і Microsoft Access, з .Net.
Спеціалізованої освіти, як-от ФІОТ (Факультет інформатики та обчислювальної техніки) в КПІ ім. Сікорського чи «Комп’ютерні науки» в Українському Католицькому університеті, у 90-ті ще не було. Вчилися з книжок. Також можна було потрапити на стажування в іноземну компанію. Потім з’явилася ІТ-школа, наприклад, Академія «ШАГ». Хоч вибір і був обмеженим, але можна було вивчити базові алгоритми, логічне мислення, попрацювати з Frontend. Заробітна плата для українців від $60 почала рости до $200, $500, $1000, а далі – $5000 і вище.
Створення іміджу ІТ-країни
Спершу існували виключно «сервісні» компанії, що обслуговували іншомовних клієнтів. Сьогодні ж ми маємо різноманіття, бо додалися ще й «продуктові». На новий рівень ІТ-ринок в Україні вийшов, коли іноземні компанії-гіганти зацікавились вітчизняними стартапами.
Уряд помітив, що це вигідно не тільки з точки зору науки, а й наповнення бюджету, та почав шукати спільну мову з молодою кров’ю комп’ютерних технологій. Можливість реєструватись фізичною особою-підприємцем відчинила двері для фрілансерів і розширила український ринок ІТ.
У 2004 році створили асоціацію «ІТ Ukraine» – це важлива віха з точки зору об’єднання людей, які працюють у цій царині.
Більше уваги на галузь звернули після кризи 2008-2009 років: треба звідкись брати податки, а ІТ-компанії ростуть як на дріжджах. Українці все ж трішки скорочували бюджети, але інновації набирали стрімких обертів. Клієнтів шукали у Західній Європі, Північній Америці, Австралії. Буквально «шукали» вживу, а не онлайн: їздили на конференції за кордон, переконували співпрацювати з українцями, робили знижки. А потім понеслося:
- щороку сфера ІТ в Україні буде зростати не менше, ніж на 20%;
- на ринку країни – близько 4000 компаній, з них 1600 – сервісних;
- майже 200 000 ІТ-спеціалістів є в Україні, щодня кількість збільшується;
- сотні компаній з рейтингу Fortune 1000 співпрацюють з українцями;
- більше половини українських ІТ-фахівців живе у Києві, Львові, Харкові;
- у 2020 році динаміка експорту ІТ-послуг зросла до рекордних 5 млрд доларів, що на 20% вище за 2019 р.
2021 – The Future is here
Нині Unit.City і Lyft99 — приклади українських ІТ-центрів, що розвивають різні стартапи, організовують конференції, створюють окремі секції, залучають молодих спеціалістів – на них завжди є попит на ринку. Дехто працює на аутсорсингу – передають частину завдань стороннім виконавцям.
Global In-House Center чи R&D-центри в Україні теж існують – позичили досвід іноземців. Вони спеціалізуються на власній продукції. Результат від їхньої роботи вже є: один працівник ІТ створює 4 робочих місця в суміжних галузях, демонструє дослідження Ukrainian IT Industry: Analytical Report. Цей фактор допомагає збільшити кількість робочих місць в Україні і зменшити рівень безробітності з 9%.
No Code (програмування без коду) набувають популярності в Україні, проривні технології з використанням наявного матеріалу. Працює принцип конструктора – не завжди слід знати мову програмування, щоб створити сайт.
Не аутсорсингом єдиним – що створили українці
Розробки українських фахівців стали популярними в усьому світі і оцінені у мільйони доларів. Це, наприклад:
- Reface – цей додаток потрапив у рекомендації від Google. Онлайн-редактор досконало замінює обличчя у відео. Його створили студенти Києво-Могилянської академії Роман Могильний, Олесь Петрів, Ярослав Бойко. У грудні 2020-го стартап залучив $5,5 млн.
- Grammarly – сервіс для перевірки правопису. Застосунок оцінюють в $1 млрд. Заснували його українці Олексій Шевченко, Максим Литвин, Дмитро Лідер у Києві.
- AirSlate – стартап з автоматизації ручних процесів, управління документами з хмарного сховища. SaaS-компанія демонструє, як можливо працювати у цифровому форматі у майбутньому. У 2019 році стартап став лідером з об’єму інвестицій – спонсори вклали $30 млн.
Дія City
Правовий режим для ІТ-сфери держави анонсували в Міністерстві цифрової трансформації України у 2020 році – всі резиденти одержать змогу платити податки за спеціальною ставкою. Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, передбачає збільшення обсягу українського ІТ-ринку вдвічі завдяки цьому проекту. Держава виступить регулятором всього ринку, участь у якому залишиться добровільною і кожен власник бізнесу зможе платити податки за старими правилами.
Вплив карантину
Робота передбачає дистанційний спосіб, проте ринок праці в сфері ІТ в Україні також відчув вплив пандемії. Вакансій стало значно менше у березні-квітні 2020 року, але у липні та серпні великі компанії знову почали активно надавати робочі місця і вийшли на докарантинний рівень за 3 місяці. Далі зарплати почали стрімко зростати – мінімум на 10%. У Львові кількість ІТ-компаній збільшилася на 7%.
Який прогноз?
Український ІТ-ринок пройшов шлях від нуля, «чорної плями» у комп’ютерних технологіях і від першопрохідців серед комп’ютерних технологій до високоперспективної території. Це однозначно тішить. У рейтингу Easy Doing Business Україна піднялася з 130-го місця до 60-го. Цей масштабний результат не впав українським спеціалістам з неба – успіху передували десятиліття досліджень, пошуку не тільки ідей, а базової інформації. Провідні ІТ-держави давно визнали українських фахівців. Понад те, Україна – в ІТ-команді тих, хто керує процесом, а не тільки стежить за старшими.